Справа №295/10324/25
3/295/2740/25
21.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді Болейка А.П.,
секретаря судового засідання Бордюг В.В.,
з участю:
представника
митниці Кондратюка А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ст. 485 МК України,
встановив:
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0225/UA101000/2025 від 28.05.2025 року, 04.06.2018 о 20 год 58 хв через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 у митному режимі «транзит», з метою особистого користування було ввезено легковий автомобіль марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , країна реєстрації Республіки Польща, 2002 року випуску, об'єм циліндрів двигуна: 2496 см3, тип двигуна - дизель, що підтверджується відміткою в ЦБД ЄАІС Держмитслужби, та станом на цей час не вивезено за межі митної території України в установлений законодавством термін та не поміщено в інший митний режим.
У відношенні громадянина України ОСОБА_1 01.10.2018 Житомирською митницею складено протокол про порушення митних правил № 2397/10100/18 за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, за яким 12.11.2018 року винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2397/10100/18 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 8500 гривень. Зазначена постанова Житомирської митниці на цей час є чинною, штраф особою не сплачено.
У відповідності до обліків, що містяться у ЦБД ЄАІС Держмитслужби, інших фактів перетину державного кордону вказаним транспортним засобом (крім ввезення 04.06.2018), або його поміщення в інший митний режим станом на цей час не встановлено.
Також, слід зазначити, що легковий автомобіль марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова НОМЕР_2 був ввезений ОСОБА_1 у митному режимі «транзит», що згідно пункту 1 статті 90 Митного кодексу України являє собою митний режим відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тобто у цьому випадку, під час переміщення через митний кордон України зазначеного легкового автомобіля, було надано пільги у вигляді звільнення від сплати митних платежів
З метою з'ясування усіх обставин ввезення на митну територію України транспортного засобу (легкового автомобіля) VW PASSAT, номер кузова НОМЕР_2 в митному режимі «транзит» для особистого користування, на адресу місця реєстрації (проживання) громадянину України ОСОБА_1 , було надіслано виклик від 02.05.2025 за вих. № 7.19-4/20-04/10/3612 про необхідність прибуття до митного органу для дачі пояснень по вказаному факту, на який він у визначений термін не прибув та не направив будь-яких письмових пояснень.
Враховуючи вимоги Митного кодексу України та законів України від 08.11.2018 № 2612-VIII та від 16.05.2019 № 2725-VIII, згідно яких до Митного кодексу України внесено відповідні зміни, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, ввезеного ним у митному режимі транзит на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Пунктом 60 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування - це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Пунктом 50, підпунктом в), частини 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що фізичні особи - це громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Статтею 90 «Митний режим транзиту» Митного кодексу України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 381 Митного кодексу України визначено особливості переміщення громадянами транспортних засобів особистого користування в митному режимі транзиту через митну територію України. Так, громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 Митного кодексу України (для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).У разі порушення зобов'язання про прохідний транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 Митного кодексу України. У разі знищення чи повного зіпсування поміщених у митний режим транзиту транспортних засобів особистого користування, що переміщуються з метою прохідного транзиту через митну територію України, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою митним органам достатніх доказів знищення чи повного зіпсування таких транспортних засобів. Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 470 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України. Відповідно до розділу VIII Наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981, аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою, забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно - правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем. Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутися до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Будь-якої інформації щодо обставин непереборної сили, відповідно до існуючих у митниці баз даних, від ОСОБА_1 або від інших осіб у період з 04.06.2018 року по цей час не поступало.
Слід зазначити, що частиною 3 статті 465 Митного кодексу встановлено, що конфіскація товарів, транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п. 43 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Слід зазначити, що статтею 485 Митного кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.11.2022 № 2760-IX, встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Враховуючи наведене вище, з метою вирішення питання про фіксування правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил до управління контролю та адміністрування митних платежів направлено запит від 21.05.2025 за № 20/20-01/4073 з проханням надати розрахунок сум митних платежів станом на 04.06.2018, що підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) транспортного засобу марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до листа управління контролю та адміністрування митних платежів, Житомирської митниці від 22.05.2025 № 15/15-01/4104, враховуючи вищевикладене, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу, а саме легкового автомобіля VW PASSAT, номер кузова НОМЕР_2 , станом на дату ввезення його на митну територію України (04.06.2018) становить 239 037,49 грн, а саме: ввізне мито - 5 076,70 грн, акцизний податок 185 660,05 грн. та податок на додану вартість - 48 300,74 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 ставиться у провину ухилення від сплати митних платежів у сумі 239037,49 гривень, не здійснивши вивезення у встановлений строк та не помістивши в інший митний режим транспортний засіб (легковий автомобіль марки «VW», моделі «PASSAT», номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , 2002 року випуску, об'єм циліндрів двигуна: 2496 см куб, тип двигуна - дизель), який був ввезений на митну територію України в митному режимі «транзит» з метою особистого користування, під час ввезенні якого надано пільги щодо сплати митних платежів.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, розгляд справи проводить у відсутність ОСОБА_1 .
Представник митниці в судовому засіданні протокол про порушення митних правил підтримав у повному обсязі та просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 Митного Кодексу України, застосувавши стягнення в межах санкції статті на розсуд суду.
Дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного його вирішення.
Згідно з ч. 1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 527 МК України у справі про порушення митних правил митні органи або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі; 4) про передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України (в редакції станом на день вчинення правопорушення) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Таким чином, процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення триваючого правопорушення.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, про вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення митному органу стало відомо не пізніше 12.11.2018, коли було складено постанову про порушення митних правил № 2397/10100/18 за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, в якій встановлено, що 04.06.2018 ОСОБА_1 через зону діяльності Житомирської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «VW PASSAT», номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , однак останній транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, до митного органу не доставив, тим самим перевищив більше ніж на десять діб встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк доставки ввезеного транспортного засобу до митного органу призначення, та накладено на нього штраф.
Таким чином, суд приходить до висновку, що шестимісячний термін з дня виявлення правопорушення (не пізніше 12.11.2018), вчиненого ОСОБА_1 за ст. 485 МК України сплив.
Житомирською митницею вказаний протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 складено лише 28.05.2025.
За вимогами ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративних стягнень.
Відповідно до статті 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Відповідно до ч.1 ст.494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, а саме: (п. 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. theUnited Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV).
Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
За таких обставин, виходячи з того, що порушення митних правил митним органом виявлено більше ніж за шість місяців до дня надходження до суду протоколу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, суд приходить до висновку про відсутність в силу ст. 467 МК України підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки таке стягнення може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.467 МК України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП
Керуючись ст.ст. 467, 527-529 МК України, ст.ст.38, 247 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: А.П. Болейко