Справа № 713/2643/25
Провадження №1-кс/713/404/25
іменем України
22.10.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , перевіривши скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанови дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024263060000100 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
18.10.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулися до слідчого судді із скаргою на постанову та постанови дізнавача СД Вижницького РВП ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024263060000100 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
У скарзі просять:
1. Скасувати постанови дізнавача Вижницького РВП ОСОБА_4 .
2. Відкрити провадження за скаргою на бездіяльність слідчого прокурора.
3. Перевірити дотримання дізнавачем Вижницького РВП у межах граничних строків встановлених КПК України, вимог розумності, в тому числі чи проводяться процесуальні дії та приймаються процесуальні рішення із затратами часу, який є об'єктивно необхідним для провадження цих дій та прийняття рішень.
4. Надати дізнавачу (прокурору) обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
Аналіз скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , дає підстави для висновку, що в частині вимог про скасування постанови дізнавача ОСОБА_4 від 08.10.2025 року про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, скарга відповідає вимогам п.7 ч.1 ст.303 та ст.304 КПК України, а тому слідчий суддя відкриває провадження в цій частині.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в частині вимог скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування всіх доданих до неї постанов дізнавача ОСОБА_4 , тобто від 29.05.2025 року та від 22.08.2025 року, слідчий суддя вважає, що скарга в цій частині підлягає поверненню скаржникам з таких підстав.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Частиною 1 ст.304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
У пункті 6 Постанови Верховного Суду України від 01.10.2015 року по справі №5-103кс15 звернуто увагу на те, що процедура перегляду слідчим суддею рішень слідчого встановлює чітко визначені правила і строки, визначає послідовність їх застосування на практиці. Звідси випливає, що особа може захистити свої законні інтереси як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
У пунктах 8, 11-17 цієї постанови міститься висновок про те, що чинні норми КПК України стосовно права на оскарження рішень слідчого, а так само рішень слідчого судді, забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив.
Одним із різновидів строків у кримінальному провадженні є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).
Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб'єктів кримінального процесу.
Приписи КПК України про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов'язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.
За змістом ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень КПК України, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії постанови слідчого); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Слід звернути увагу на те, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Виходячи з синтаксичного аналізу норми п.3 ч.2 ст.304 КПК України, вживання сполучника «або» для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік і якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, то наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.
Тобто, законодавець виділяє дві окремі підстави для повернення скарги, які не залежать одна від одної і які є самодостатніми. Перша, це пропуск десятиденного строку з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності і відсутність при цьому клопотання про поновлення строку, а друга, це визнання причин для поновлення, наведених в заяві неповажними.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Особливий характер такого виду судового провадження, який передбачено Главою 26 КПК України в першу чергу зумовлений необхідністю невідкладної перевірки законності та обґрунтованості рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.
У свою чергу, слідчий суддя, до повноважень якого, згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні не може зобов'язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом, але сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення і безпідставне затягування строків для такого оскарження та не зазначення причин пропуску встановленого законом строку свідчить про зловживання особою своїми процесуальними правами та виключає можливість проведення невідкладної перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності.
При перевірці скарги на відповідність вимогам ст.ст.303-304 КПК України, слідчий суддя установив таке:
- додані до скарги постанови дізнавача ОСОБА_4 датовані 29.05.2025 року та 22.08.2025 року;
- у скарзі не зазначено, час отримання копій постанов дізнавача ОСОБА_4 від 29.05.2025 року та від 22.08.2025 року, а тому передбачений ч.1 ст.304 КПК України десятиденний строк на їх оскарження обчислюється з: 30.05.2025 року і закінчився 09.06.2025 року та з 23.08.2025 року і закінчився 01.09.2025 року;
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , оскаржили зазначені постанови дізнавача Вижницького РВП ОСОБА_4 до слідчого судді 18.10.2025 року, тобто після закінчення десятиденного строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України на їх оскарження;
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , не вказують, коли вони отримали оскаржувані постанови та не порушують питання про поновлення строку на їх оскарження.
За таких обставин вважаю, що скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в частині вимог про скасування всіх доданих до неї постанов дізнавача ОСОБА_4 , тобто від 29.05.2025 року та від 22.08.2025 року, необхідно повернути скаржникам, оскільки вона подана після закінчення десятиденного строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України і скаржники не порушують питання про поновлення пропущеного строку на їх оскарження.
Відповідно до ч.3 ст.304 КПК України копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в частині вимог перевірити дотримання дізнавачем Вижницького РВП процесуальних строків, встановлених КПК України, може бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст.ст.303-308 КПК України лише після їх оскарження до прокурора.
Скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в частині вимог надати дізнавачу (прокурору) обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень не може бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст.ст.303-308 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За вказаних обставин у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в решті вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.304, 336 КПК України,
1. Відкрити судове провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 08.10.2025 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024263060000100 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Судове засідання призначити на 12.00 год. 27.10.2025 року у приміщенні Вижницького районного суду Чернівецької області: вул. Українська, 13, м. Вижниця, Чернівецька область.
У судове засідання викликати: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 .
Витребувати з СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області до 27.10.2025 року для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до №12024263060000100 від 22.05.2024 року.
2. Скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вимог про оскарження постанов дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 29.05.2025 року та від 22.08.2025 року про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024263060000100 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
3. У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вимог про оскарження недотримання процесуальних строків та надання вказівок дізнавачу та прокурору - відмовити.
Ухвала в частині відкриття провадження оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині повернення скарги та в частині відмови у відкритті провадження за скаргою може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_7