Справа № 645/6750/25
Провадження № 2/645/3386/25
22 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 06.10.2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ХарківськОЇ МіжрайоннОЇ ОрганізаціЇ Українського Товариства Мисливців І Рибалок про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із цивільним позовом до ХарківськОЇ МіжрайоннОЇ ОрганізаціЇ Українського Товариства Мисливців І Рибалок, в якому просить:
- стягнути з Харківської Міжрайонної Організації Українського Товариства Мисливців І Рибалок, на користь ОСОБА_1 : - заробітну плату за період з вересня 19.05.2016 року по 01.10.2025рік в розмірі оріентіровочно 338 882,13грн за період з 19.05.2016 року по час прийняття рішення у цієї справі; - грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку з 2015 по 2025 роки в розмірі 33 500 грн. 12 коп;
- стягнути з Харківської Міжрайонної Організації Українського Товариства Мисливців І Рибалок компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати
Ухвалою суду від 06.10.2025 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз'яснено позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
13.10.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій просить: "роз'яснити - про заходи процесуального впливу які суд застосував до відповідача ХарківськОЇ МіжрайоннОЇ ОрганізаціЇ Українського Товариства Мисливців І Рибалок, Код ЕГРПОУ: 33197952, що до невиконання учасником справи його обов'язків зареєструвати електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі, повідомити чи було прийнято ухвалу про надання відповідачем інформації і повідомлення суду о наявності електронних кабінетів і необхідності його реєстрації ? роз'яснити - на підставі якого закону суд вимагає внести в позов відомості про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету якщо ч. 8, ст. 14 ЦПК звільняє від такого обов'язків (...особа яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.); роз'яснити - з якою метою суд в умовах воєного стану з*ясувавши відстуність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету не надсилає копії позовної заяви з додатками відповідачу в паперовій формі, з метою затягування судового процесу, з метою перешкоди доступу до правосуддя, зацікавленості або знищення відповідача або позивача під час військової агресії; роз'яснити - чи може суд приймати рішення про стягнення моральної шкоди за трудовим спором в зв'язкуз порушенням трудового законодавства, окремо від позову по трудовому спору, без розгляду трудового спору; роз'яснити - чи суд визанє позов про стягнення моральної шкоди як позовні вимоги які виходять з факту порушення трудових прав і правовідносин і заявлено у відповідності до 237? Кодексу законів про працю України або спір іншого позовного типу ніж той що виникає з трудових правовідносин і тобі розьяснити яким законом він відповідно ругулюється окрім посилання на висновок ВСУ? відступити від судової практики ВСУ з підстав необхідності сплати судового збору за стягнення моральної шкоди як майновою вимогою і визнати, що вимога про відшкодування моральної шкоди є складовою трудового спору, а тому звільнити позивача від сплати судового збору у цій частині. У разі відмови в п. 3 цієї заяви і відступу від судової практики ВСУ з підстав необхідності сплати судового збору відповідно Роз'яснити: - чи буде судом прийнято позов до розгляду в частині стягнення заробітної плати, а в частині стягнення моральної шкоди буде повернуто, або суд приймає рішення про повернення всього позову і відповідно до якого законодавчого акту буде повернуто весь позов; чи має право позивач уточнити позовні вимоги із зменшення суми стягнення моральної шкоди та надання строку для уточнення позовних вимог що до суми і осіб відповідачів, а само стягнення моральної шкоди з правоохороних органів які тривалий час не забезпечили права на захист."
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Розглянувши вказану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто, мова йде про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09 липня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2529/18, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 372/51/16-ц, від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Судове рішення, яке просить роз'яснити позивач, є ухвалою про залишення позовної заяви без руху. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», не допускає декілька варіантів тлумачення, містить мотиви, з яких виходив суд при його ухваленні, є зрозумілим за своїм змістом та процесуальними наслідками, а тому не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України. Незгода заявника з судовим рішенням не є підставою для його роз'яснення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 06.10.2025 року необхідно відмовити.
Керуючись ст. 185,260,261, 271,353 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 06.10.2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ХарківськОЇ МіжрайоннОЇ ОрганізаціЇ Українського Товариства Мисливців І Рибалок про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Спесивцев