Справа № 643/17854/25
Провадження № 1-кс/643/5801/25
20.10.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 01.10.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42018220000001010 від 31.08.2018,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 14.10.2025 надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить:
- скасувати формальну та немотивовану постанову від 01.10.2025 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42018220000001010 від 31.08.2018, як незаконно винесену.
Скарга мотивована тим, що прокурор ОСОБА_4 не провівши жодних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі та ігноруючи докази злочинної діяльності фігурантів провадження, які спричинили скаржнику моральні страждання, та, навіть не допитавши його, винесла незаконну спірну постанову. Така постанова має формальний характер, а висновки викладені у ній не відповідають дійсності, є свідомо надуманими, не мотивованими та не заснованими на всебічному та повному дослідженні фактів, викладених у його заяві про кримінальне правопорушення. У постанові не відображено, чому визнано, що події, про які він повідомляв у заяві, не мали місце, не наведено конкретних обставин, які виключають у визнанні його потерпілим.
16.10.2025 до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 42018220000001010 від 31.08.2018.
20.10.2025 до суду від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання без її участі, в якій вона зазначила що заперечує проти його задоволення, з огляду на таке. У заяві від 23.09.2025 ОСОБА_3 лише послався на вимоги ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, рішення ЄСПЛ у справах «Шевченко проти України» від 04.04.2006, «Трубніков проти росії» від 05.07.2005, листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017, але не вказав яка шкода йому спричинена, вид цієї шкоди, не надав розрахунки шкоди. Також у запереченнях вказано, що прокурор ОСОБА_5 скористався правом на роз'яснення судового рішення у порядку ст. 380 КПК України та після отримання судового рішення у порядку ст. 380 КПК України, відомості за ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова за заявою ОСОБА_3 внесені 21.08.2018 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України у кримінальному провадженні № 42018220000000955, а у фабулі зазначено про внесення відомостей після роз'яснення судового рішення. Скарги ОСОБА_3 направлені лише на оскарження процесуальних рішень органу досудового розслідування та суду, які його не задовольняють, а не надання дійсних доказів на підтвердження як заяви про злочин, так і заяви про визнання потерпілим, що на думку прокурора вказує на переслідування скаржником інших інтересів, особистих, не пов'язаних із встановленням істини у справі. У межах кримінального провадження № 42018220000001010 від 31.08.2018 немає очевидних доказів спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди.
Також до заяви долучено копію спірної постанови із супровідним листом та копію повторної заяви ОСОБА_3 від 23.09.2025.
ОСОБА_3 у скарзі просив здійснювати її розгляд без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження та долучені прокурором документи, встановив таке.
Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР за № 42018220000001010 від 31.08.2018 на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 09.07.2018 за фактом невиконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 прокурором прокуратури ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42018220000001010 від 31.08.2018 під час досудового розслідування встановлено, що на виконання ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2028, після ухвалення слідчим суддею рішення щодо роз'яснення цієї ухвали, прокуратурою Харківської області 21.08.2018 до ЄРДР внесено дані за № 42018220000000955, № 42018220000000956, № 42018220000000957, № 42018220000000958, № 42018220000000959, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1, ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, які у подальшому були об'єднані у кримінальне провадження № 42018220000000955.
З постанови прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 01.10.2025 слідує, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 42018220000001010 від 31.08.2018 за ч. 3 ст. 382 КК України, відомості до ЄРДР внесені на підстави ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова за заявою ОСОБА_3 за фактом невиконання прокурором відділу прокуратури області ОСОБА_5 ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2018, якою зобов'язано уповноважену особу прокуратури області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
Допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які на час подій здійснювали повноваження прокурора відділу прокуратури області та слідчого прокуратури області відповідно, які показали, що виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 доручено ОСОБА_5 , який встановивши відсутність конкретних даних, які б свідчили про вчинення злочину, відповідно до ст. 380 КПК України, звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з заявою про роз'яснення ухвали. В подальшому, відомості за вказаним судовим рішенням внесені до ЄРДР за № 42018220000000955, досудове розслідування у якому здійснював ОСОБА_6 як слідчий.
З метою перевірки фактів, викладених ОСОБА_3 у заяві про злочин, а також показань свідків щодо виконання судового рішення, прокурором у порядку ст. 93 КПК України витребувані та оглянуті відомості з ЄРДР, під час чого встановлено, що відомості у кримінальному провадженні № 42018220000000955 внесені 21.08.2018 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України за заявою ОСОБА_3 , після розгляду заяви про роз'яснення судового рішення та надходження до прокуратури області ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова, за фактом незаконних, на думку заявника, дій слідчого прокуратури області.
У кримінальному провадженні № 42018220000000955 з 04.09.2018 до 22.10.2019 досудове розслідування здійснював слідчий ОСОБА_6 , яким приймались рішення про його закриття 19.10.2018, 17.01.2019, 20.05.2019, 29.08.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, які скасовувались судом за скаргами ОСОБА_3 .
22.10.2019 прокурором ОСОБА_7 визначено підслідність за ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, слідчими якого також приймались рішення про його закриття 03.08.2020, 31.08.2021, 03.08.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, які скасовувались судом за скаргами ОСОБА_3
09.09.2025 у кримінальному провадженні № 42018220000000955 прокурором ОСОБА_8 відновлене досудове розслідування у зв'язку зі скасуванням судом постанови слідчого від 03.08.2024.
Законодавець надав учасникам кримінального провадження, ким на час подій був ОСОБА_5 , право звернення до суду у порядку ст. 380 КПК України з заявою про роз'яснення судового рішення, якщо воно є не зрозумілим.
Виконання прокурором своїх обов'язків або реалізація наданих процесуальних прав не може свідчити про умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, а не згода заявника ОСОБА_3 з діями прокурора ОСОБА_5 не може свідчити про їх умисну злочинність.
Аналізом зібраних доказів встановлено, що судове рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 виконано 21.08.2018 після реалізації прокурором наданих йому ст. 380 КПК України процесуальних прав.
При цьому, у кримінальному провадженні № 42018220000001010 не встановлено очевидної шкоди, завданої діями прокурора ОСОБА_5 безпосередньо ОСОБА_3 , оскільки відомості за судовим рішенням внесені до ЄРДР, заявником реалізовано право на доступ до правосуддя та при не згоді з процесуальними рішеннями посадових осіб у кримінальному провадженні № 42018220000000955, останні оскаржувались.
У заяві від 23.09.2025 ОСОБА_3 також не надав будь-яких обґрунтувань щодо спричинення безпосередньо йому конкретної моральної, фізичної або майнової шкоди кримінальним правопорушенням.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 також не виявив активність, спрямовану на сприяння слідчому у з'ясуванні обставин кримінального провадження шляхом надання на підтвердження своєї заяви речей чи документів, а також на підтвердження заяви про злочин.
ОСОБА_3 не з'являвся на неодноразові виклики слідчого.
Крім того, 14.09.2019 за № 31/2-15265вих-21 за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 від 08.09.2021 щодо вчинення певних дій у кримінальному провадженні № 42018220000001010, прокурором повідомлено ОСОБА_3 про необхідність явки до слідчого ОСОБА_9 для надання показань та визначення процесуального статусу, що ОСОБА_3 проігноровано, та зазначена процесуальна поведінка дає підстави вважати про не зацікавленість заявника у встановленні істини у кримінальному провадженні.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000001010 постановами слідчих прокуратури області приймались рішення про його закриття підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України 20.11.2018, 28.02.2019, 10.04.2019, 20.05.2019, які скасовувались ухвалами судів за скаргами ОСОБА_3 та постанова від 29.08.2019 скасована 22.10.2019 прокурором.
Крім того, у цьому кримінальному провадженні постановами слідчих ТУ ДБР від 25.11.2020, 17.01.2022, приймались рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, які скасовувались ухвалами слідчих суддів за скаргами ОСОБА_3 , а постанова від 31.07.2024 - скасована ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.08.2025 разом з ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 17.06.2025.
Підставою для скасування судового рішення першої інстанції від 17.06.2025 стали висновки суду апеляційної інстанції про необхідність допиту ОСОБА_3 в якості свідка, що також вказує на відсутність очевидної шкоди, спричиненої заявнику.
Враховуючи, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018220000001010 не встановлена наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій завдано шкоди, що передбачено ч. 5 ст. 55 КПК України.
Щодо позиції прокурора, викладеній у спірній постанові, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Процесуальний статус потерпілого виникає саме з моменту, коли встановлено, що даній особі було завдано шкоду.
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом ч. 1, 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя звертає увагу, що контекст ч. 5 ст. 55 КПК України у поєднанні з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, дозволяє зробити висновок, що саме слідчий після проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, повинен встановити наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
При цьому, на переконання слідчого судді, особа, яка подала заяву про залучення до провадження як потерпілого, також повинна проявляти активність та сприяти слідчому у з'ясуванні обставин для встановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а не займати пасивну позицію посилаючись лише на обов'язки слідчого, а у цьому випадку - прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
При цьому, відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, постанова слідчого, дізнавача, прокурора підлягає скасуванню.
Зі змісту скарги та долучених матеріалів до неї слідує, що заявником не надано ані прокурору, ані слідчому судді у межах оскарження рішення прокурора, жодного обґрунтованого підтвердження про спричинення йому матеріальної або моральної шкоди.
ОСОБА_3 не вказано обставини і не наведено достатніх даних та доказів якої саме шкоди йому завдано і в чому проявляються спричинені йому фізичні та моральні страждання, окрім того не вказано розмір такої шкоди. Саме посилання на наявність шкоди не свідчить про її спричинення. Заява про кримінальне правопорушення від 09.07.2018 також не містить вказану інформацію.
Відтак, слідчий суддя констатує, що заявник не виклав належним чином і не обґрунтував свою скаргу та не надав обґрунтованого пояснення своєї неспроможності зробити це. Також, тривала пасивна позиція ОСОБА_3 щодо надання обґрунтувань та/або інформації чи доказів заподіяння йому будь-якої шкоди свідчить або про неможливість надати такі відомості, або про небажання вчинення таких дій. При цьому, у першому випадку скаржник не зазначає про причини такої неможливості, хоча постійно комунікує з органом досудового розслідування та судом щодо рішень уповноважених осіб у межах цього кримінального провадження.
Отже, з урахуванням зазначеного, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для скасування постанови прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 01.10.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відтак, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення (постанову) прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42018220000001010 від 31.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Керуючись ст. 2, 39, 40, 55, 303, 304, 307, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 01.10.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42018220000001010 від 31.08.2018 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_10