Номер провадження: 22-ц/813/5850/25
Справа № 521/7316/24
Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
16.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Плавича І.В.,
за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якої зазначило, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. 03.08.2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву чим підтвердила, що ознайомилися та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Анкету-заяву підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку.
На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 03.03.2024 року у відповідачки прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.03.2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим, та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 04.03.2024 року становить 77024,39 гривень, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 77024,39 гривень, заборгованість за пенею 0,00 гривень, заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0,00 гривень.
Позивач посилався, що відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.08.2020 року у розмірі 77024,39 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд міста Одеси рішенням від 06.12.2024 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Mоnоbank» від 03.08.2020 року у розмірі 77024,39 грн станом на 04.03.2024 року, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 77024,39 грн та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір, таким чином, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2020 року станом на 04.03.2024 року в розмірі 77024,39 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.12.2024 р. по справі № 521/7316/24 та прийняти постанову якою відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати щомісячних мінімальних платежів, пені і комісії та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, позивач не надав Умови та правила в редакції станом на дату договору з доказами ознайомлення відповідача з ними.
Скаржник посилається, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків, оскільки розмір пені і комісії не погоджено сторонами в анкеті - заяві, а докази ознайомлення/ погодження відповідача з умовами та правилами відсутні.
Крім того, зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі.
Вважає, що оскільки в Анкеті-заяві від 03.08.2020 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, процентна ставка не узгоджена, позивачем неправомірно та безпідставно списувалися кошти внесені відповідачем в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а тому 67261,00 грн, що були зараховані в рахунок оплати процентів підлягають спрямуванню на погашення заборгованості за тілом кредиту.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.06.2025 року відкрито провадження у справі, та АТ «Універсал Банк» роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , отримала в особистому кабінеті Електронного суду 30.06.2025 року о 20:00:37, що підтверджується довідкою.
АТ «Універсал Банк» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало в особистому кабінеті Електронного суду 30.06.2025 року о 20:00:37 та 23.05.2025 року о 12:24:55 відповідно, що підтверджується довідками.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 77024,39 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні шляхом підписання анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 50000,00 грн, будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем та його представником суду не надано. Між сторонами виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір, Суд дійшов висновку, що у зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2020 року станом на 04.03.2024 року в розмірі 77024,39 грн.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин).
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що 03.08.2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.
До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами по справі виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 04.03.2024 року у сумі 77024,39 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 77024,39грн; заборгованість за пенею - 0 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
Отже позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором б/н від 03.08.2020 року тільки в частині тіла кредиту.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.08.2020 року у графі «нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом» зазначені відсотки за період з 01.05.2021 року по 01.02.2024 року, які нараховувались позивачем щомісячно, а у графі «сплачено відсотки» вказані суми, які вносилися на погашення відсотків за рахунок кредитних коштів.
З розрахунку заборгованості наданому банком вбачається, що після погашення заборгованості по відсоткам відповідача, одночасно збільшувалася на суму погашення відсотків заборгованість за кредитом (тілом). Отже заборгованість за відсотками щомісячно погашалась банком за рахунок кредитних коштів.
В позовній заяві позивачем зазначено, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановлено кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 04.03.2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 77024,39 грн.
На підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 03.08.2020 ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в гривні та встановлено кредитний ліміт 25000 грн, який станом на 02.02.2021 року було збільшено до 50000 грн, згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 08.10.2024 року.
Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що сума 27024,39 грн, яка включена позивачем до заборгованості за тілом кредиту, є нарахованими процентами за порушення строку повернення кредитних коштів. Вимог про стягнення процентів за користування коштами у встановленому законом порядку позивач не заявляв.
Суд першої інстанції, надавши оцінку правовідносинам, не врахував що позивачем вимог про стягнення з відповідача процентів за користування коштами у всиновленому законом порядку не заявлялося.
Посилання скаржника на не надання позивачем належних та допустимих доказів підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Отже банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Вказані висновки відповідають позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц.
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
З наданої банком під час розгляду справи в суді першої інстанції виписки по картковому рахунку за період 03.08.2020 року по 04.03.2024 року вбачається, що відповідач після отримання картки здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, здійснював покупки, так й частково погашав заборгованість по кредиту.
На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 03.08.2020 року, укладений між Універсал банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 04.03.2024 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості за тілом кредиту складає 77024,39 грн.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Рух коштів по картці відповідача є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ньому зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, сплати послуг карткою, часткове погашення заборгованості, наявність заборгованості за кредитом, що відповідачем не спростовано.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року слід змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Mоnоbank» від 03.08.2020 року з 77024,39 грн до 50000 грн та виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 27523904080 від 23.04.2024 року (а.с. 31).
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково на 64,92 %, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1965,78 грн (64,92 % від суми сплаченого судового збору 3028 грн).
Відповідачем при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 4542 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4366741009.1 від 14.05.2025 року.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на 35,08 %, то з АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню в користь відповідача 35,08 % (від суми 4542 грн) судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, що складає 1593,33 грн.
Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 372,45 грн судового збору (1965,78 грн - 1593,33 грн).
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Mоnоbank» від 03.08.2020 року з 77024,39 грн до 50000 грн, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та зменшити стягнуті з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати з 3028 грн до 372,45 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16.10.2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
Ю.П.Лозко