22.10.25
22-ц/812/1867/25
Справа №481/926/23 Головуюча у 1-й інстанції Васильченко-Дрига Н. О.
Провадження № 22ц/812/1867/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Локтіонової О. В., Крамаренко Т. В.,
із секретарем: Повертайленко Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , від імені
якого діє адвокат Ганга Дмитро Григорович,
на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Васильченко-Дриги Н. О. у місті Новий Буг Миколаївської області о 13 годині 15 хвилині, зі складенням повного судового рішення, у справі
за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про поділ спільного майна подружжя,
та за зустрічною позовною заявою
ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про поділ спільного майна подружжя, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за ним права власності на частину земельної ділянки із кадастровим номером 4824510100:22:041:0004, площею 0,09 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та частину житлового будинку, загальною площею 115,1кв.м., розташованого за тією ж адресою, а також стягнути з ОСОБА_3 на його користь частину сумісних грошових коштів у розмірі 205 500 грн 17 коп.
Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 відкрите загальне позовне провадження і справа призначена у підготовче судове засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідачка просила суд відмовити в задоволенні пред'явленого позову та запропонувала власний варіант розподілу спільного майна подружжя.
13 червня 2023 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила виділити у її власність житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом позову, а відповідачу виділити автомобіль Volkswagen Passat та стягнути з відповідачки на користь позивача компенсацію частки вартості в сумі 32 350 грн.
У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач частково визнав пред'явлені вимоги та клопотав про призначення у справі експертизи для визначення вартості житлового будинку та земельної ділянки, які є предметом позову.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
У відповіді на відзив на зустрічний позов відповідачка заперечила аргументи позивача та клопотала про витребування відомостей про нараховану позивачу заробітну плату за період з 18 квітня по 13 листопада 2022 року.
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, яку ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2023 року задоволено частково, накладено арешт на спірний житловий будинок.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2023 року у задоволенні клопотання відповідачки про витребування відомостей про заробітну плату позивача відмовлено.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2023 року у справі призначено оціночно-будівельну та оціночно -земельну судові експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 1 липня 2024 року провадження у справі поновлено, у зв'язку з надходженням висновку експерта.
11 липня 2024 року позивач, діючи через свого представника ОСОБА_5 , звернувся з заявою про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
У вересні 2024 року позивач звернувся з заявою про прискорення розгляду справи та недопущення порушення прав військовослужбовця.
У грудні 2024 року позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову, доповнив позовні вимоги вимогою про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 30 500 грн в якості грошової компенсації частки вартості спільного майна подружжя - транспортного засобу Loncin LX250-15 та пізніше надав письмові пояснення.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12 лютого 2025 року відповідачці запропоновано внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 400 219 грн як частину вартості частки у спільному майні з поданням документу, що підтверджує їх сплату.
У лютому 2025 року відповідачка ОСОБА_4 звернулась з заявою про збільшення зустрічних позовних вимог, збільшивши суму компенсації частки вартості майна до 114 300 грн.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 березня 2025 року прийнято заяву про зміну позивачем предмету позову та заяву відповідачки про збільшення зустрічних позовних вимог, постановлено розглядати в подальшому справу з їх урахуванням.
У квітні 2025 року позивач звернувся з заявою про закриття провадження у справі в частині його позовних вимог про визнання права власності на частини житлового будинку та земельної ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року, описку в якій виправлено за ухвалою того ж суду від 19 травня 2025 року, заяву позивача про закриття провадження у справі задоволено частково провадження у справі за первісною та зустрічною позовною заявами в частині визнання права власності за позивачем на частину житлового будинку та земельної ділянки закрито. Постановлено про повернення позивачу та відповідачці суми сплаченого судового збору.
У червні 2025 року позивач звернувся з заявою про проведення підготовчого засідання у справі без його участі та участі його представника.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 4 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено про визнання транспортного засобу Loncin Lx-250-15 спільним майном подружжя та в порядку його поділу з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію частини вартості транспортного засобу в розмірі 30 500 грн. Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя грошової компенсації частини вартості транспортного засобу Volkswagen Passat в розмірі 75 136 грн 51 коп. В решті вимог первісного з та зустрічного позовів відмовлено. Розподілено судові витрати.
5 вересня 2025 року позивач, діючи через свого представника ОСОБА_5 , звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат позивача, які він поніс на проведення оцінки автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , на суму 4 522 грн 61 коп., квитанція про що ним надалась суду разом із звітом про оцінку.
Відповідачка, діючи через свою представницю ОСОБА_7 , просила розглядати зазначене питання без її участі, заперечила проти задоволення заяви, посилаючись на ті обставини, що представник позивача не заявляв вимогу про розподіл вказаних витрат в судових дебатах.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року в задоволенні заяви щодо розподілу витрат на проведення експертизи відмовлено.
Постановлюючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем та його представником не заявлено про необхідність стягнення на його користь витрат, пов'язаних із розглядом справи та не зазначалося про намір подати такі докази після ухвалення судом рішення.
Не погодившись з такою ухвалою, позивач, від імені якої діє адвокат Ганга Д. Г., просив її скасувати та ухвалити постанову, якою розподілити витрати за проведення оцінки автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_1 , на суму 4 522 грн 61 коп.
У змісті скарги посилався на те, що у відзиві на зустрічну позовну заяву надав орієнтовний розрахунок суми судових витрат, серед яких зазначив про понесення витрат на проведення дослідження спеціаліста на суму 4 500 грн., та разом із поданим звітом про оцінку транспортного засобу подав квитанцію на підтвердження оплати послуг з оцінки автомобіля, внаслідок чого у нього не виникло обов'язку, передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів робити повідомлення про розподіл витрат із поданням документів на їх підтвердження після ухвалення судового рішення.
Відзиву на апеляційну скарну не подано.
Справа розглянута за відсутністю її учасників, за їх належним повідомленням, та подачею позивачем заяви про розгляд за його відсутністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.
За змістом пунктів 1-3 частини 1, частини 8 статті 141 ЦПК України убачається, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У разі відмови у позові такі витрати покладаються на позивача, а у випадку часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторонам сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи 29 червня 2023 року в тексті відзиву на зустрічну позовну заяву, подану позивачем, від імені якого діяв представник ( т. 1 а.с.74-76), зазначено про орієнтовний розрахунок суми судових витрат, в якому позивач зазначив про понесення ним витрат на проведення дослідження спеціаліста щодо вартості автомобіля «Volksvagen Passat» у розмірі 4 500 грн та очікує понести витрати на проведення у справі експертизи. Копію квитанції разом із звітом ним подано до суду разом із відзивом (т. 1 а.с.80зв)
Втім, ці витрати судом при ухваленні судового рішення не враховані та не зазначено про їх відхилення з тих чи інших причин.
Тому позивачем, який діє через свого представника, подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у зв'язку з не вирішенням судом питання про розподіл чи не розподіл цих витрат, виходячи із положень статті 141 ЦПК України.
В той же час, суд першої інстанції вважаючи, що позивачем та його представником порушено процесуальний обов'язок, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України, безпідставно відмовив в ухвалення додаткового рішення відповідно до положень статті 270 ЦПК України, так як не звернув увагу, що про ці витрати позивачем було заявлено в процесі розгляду справи та на підтвердження понесення таких витрат наданий доказ - квитанція про сплату суми.
Отже, у позивача не було обов'язку з повторної подачі доказу у виді квитанції та заявлення про розподіл цих судових витрат, як до судових дебатів у справі, так і протягом п'яти днів після судового рішення, оскільки ним такі докази та заяви подані значно раніше, а саме під час розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою, та підлягає частковому задоволенню, так як ухвала суду про відмову в постановленні додаткового рішення у справі ухвалена з порушенням норм процесуального права.
Тому у відповідності до положень, передбачених статтею 379 ЦПК України ухвала суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції задля вирішення питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.
Підстави для ухвалення судом апеляційної інстанції додаткового рішення у справі немає.
Керуючись статтями 367, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ганга Дмитро Григорович, - задовольнити частково.
Ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції задля вирішення питання за заявою ОСОБА_1 про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді Т. В. Крамаренко
О. В. Локтіонова