Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/98/24
Номер провадження: 1-кп/511/76/25
22.10.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно),
захисників - ОСОБА_7 (дистанційно), ОСОБА_8 (дистанційно), ОСОБА_9 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023163020000059 від 05.06.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрський, Камчатської області, РФ, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 313, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 317 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , мотивоване тим, що ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винним за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. (ч.1 п.1 ст.177 КПК України). Обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, тобто перешкоджати їх з'явленню до суду, примушувати їх до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози насильством, знищенням їх майна, а також погрожувати вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Також, ОСОБА_4 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на його схильність до скоєння злочинів, ідентичних за своїми кваліфікуючими ознаками. (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що клопотання є необґрунтованим, дублючим усі попередні клопотання, та можливістю застосувати до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем реєстрації, обвинувачений свою причетність до вчинення злочинів заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, давши оцінку обґрунтованості заявленого клопотання прокурора, прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання доцільності обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Оскільки усі свідки допитані судом, то ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України відпав.
Але, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, санкція статей передбачає позбавлення волі на строк до 12 років (ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 313 КК України).
ОСОБА_4 засуджений вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.01.2022 року до реального позбавлення волі, але вирок не набрав законної сили, кримінальне провадження перебуває на розгляді в Одеському апеляційному суді.
ОСОБА_4 не має власної сім'ї, не має постійного джерела доходу.
Вказані обставини свідчать про те, що усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, а отже в даному випадку наявний ризик, передбачений ч.1 п.1 ст.177 КПК України. Вказаний ризик є триваючим та таким, що не зменшився.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, міцних соціальних зв'язків немає, притягається до кримінальної відповідальності за вчинення інших злочинів, тому наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає, що дії, що ставлять ОСОБА_4 у провину носять суспільно-небезпечний характер, вчиненні ним під час запровадження в Україні воєнного стану в зв'язку з військовою агресією, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Суд з наданих документів не вбачає наявності у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків. Доказів незадовільного стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , що унеможливлює його перебування під вартою, також суду не надано.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Розгляд вказаного кримінального провадження по суті триває, судом допитані свідки обвинувачення та захисту, кримінальне провадження є складним, в ньому приймають участь багато учасників, зокрема, 3 обвинувачених, 3 захисника, участь яких є обов'язковою і які не завжди мають змогу прибути в судове засідання, обсяг обвинувачення є великим, по справі проводились НСРД, на даний час судом отриманий висновок судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_4 , але не заслуховувались показання обвинувачених, які не виявляли бажання давати показання до дослдіження усіх доказів у справі, а тому суд позбавлений можливості перевірити їх версії.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу на даній стадії процесу не встановлено. Домашній арешт у нічний час доби не сприяє запобіганню наявним ризикам, а цілодобовий домашній арешт неможливий, оскільки обвинувачений не має сім'ї.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 було визначено розмір застави в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн, який є мінімальним.
На момент розгляду даної справи термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаємо за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів до 20 грудня 2025 року (включно) з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Розмір застави, визначений ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2024 року в сумі 242 240,00 гривень та обов'язки - залишити незмінним.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1