Справа № 641/5847/25
Провадження № 2/641/3009/2025
22 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
14.08.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Темнюкова М.І., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою; АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей; - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішенням і до досягнення дітьми повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що від шлюбу з відповідачем мають спільних дітей; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Діти проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на своїх дітей на постійній основі не надає, тим самим не дотримується норм ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Зазначає, що відповідач наразі працездатний та здоровий, інших аліментних зобов'язань не має і може у повній мірі сплачувати аліменти на утримання дітей.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 10.09.2025.
У судове засідання 10.09.2025 відповідач не з'явився, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 09.10.2025.
У судове засідання 09.10.2025 відповідач не з'явився, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 22.10.2025.
Позивачка у судове засідання, призначене на 22.10.2025 не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «вручено особисто», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивачки.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 22.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
28.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб, який зареєстрований в Виконавчому комітеті Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області. Заочним рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 14.07.2025 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Сторони мають спільних дітей; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коротичанській селищній раді Харківського району Харківської області від 11.06.2008, серії НОМЕР_3 , актовий запис № 19 (а.с. 13), - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Виконавчого комітету Пісочанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25.10.2022, серії НОМЕР_4 , актовий запис № 157 (а.с. 14)
Згідно свідоцтва про народження сина ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , в графі "Мати», зазначена ОСОБА_1 , а в графі "Батько" - ОСОБА_2 (а.с. 13), також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17.10.2025 № 00054235978.
Відповідно до довідки ОСББ «Парковий квартал» від 04.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 32).
Посилаючись на те, що спільні діти проживають разом з нею та знаходяться на повному її утриманні, в той час як відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає на постійній основі, позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Спірні правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При вирішенні питання щодо визначення розміру аліментів та позовних вимог, суд виходить з того, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, позивачем заявлено розмір позовних вимог в частці від доходу відповідача - 1/3 на утримання двох дітей.
Згідно зі ст. 183 ЦПК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 80 ч.3 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Крім того, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо), що не позбавляє позивача у випадку наявності для цього підстав звертатись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що спільні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наразі проживають разом з матір'ю. Доказів на спростування зазначених обставин, а також обставин того, що наразі діти перебувають на повному утриманні позивачки, відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає можливим позов задовольнити.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Cуд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 133, 137, 141, 258, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 185, 191, 192 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 (третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2025 та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22.10.2025.
Суддя Г.В.Кожихова