Провадження № 2/641/3759/2025 Справа № 641/7747/25
22 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Ященко С.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 641/7747/25
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство "Харківобленерго"
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до АТ "Харківобленерго", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Салтівського району з розподілу електричної енергії АТ "Харківобленерго" з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 234401 від 04 квітня 2025 року, прийняте на підставі акта № 234401 від 26 лютого 2025 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Частина 1 ст. 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність - це підсудність коли справа (вимоги) підлягає розгляду в певному суді, який визначений у ст. 30 ЦПК України.
Стаття 30 ЦПК України не містить вичерпного переліку справ, місце розгляду яких визначається за правилами виключної підсудності.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17 сформував правовий висновок про те, що "послуги з утримання майна надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18 зазначено: "виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Предметом позову у цій справі є оскарження нарахування споживачу ОСОБА_1 необлікованої електричної енергії під час користування об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, літ. "Ж-4" з надвірними будівлями, тобто спір пов'язано з утриманням нерухомого майна, яке знаходиться на території Салтівського району м. Харкова.
Таким чином, беручи до уваги обставини справи та предмет позову, а також враховуючи зазначені вище правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що розгляд зазначеного спору має здійснюватися судом з обов'язковим дотриманням правил виключної підсудності.
Враховуючи вищевикладене, справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Слобідського районного суду м. Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, серед іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи до уваги викладене, цивільну справу належить передати на розгляд за підсудністю до Салтівського районного суду м. Харкова.
Керуючись: 30, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя С. О. Ященко