Справа № 177/2586/25
Провадження № 2/177/1594/25
(заочне)
Іменем України
21 жовтня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання: Андрійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 29.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладений кредитний договір (оферти) №29.11.2023-100000127, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11000,00 грн строком на 28 днів, дата повернення кредиту 26.12.2023, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитними коштами та комісії (плата за надання кредиту) у розмірі 15 % від суми кредиту.
Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви складає 14049,97 грн, з яких: 9500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2899,97 грн - заборгованість за відсотками, 1650,00 грн - комісія.
Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, без повідомлення сторін, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Станом на 21.10.2025 відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. Відповідно до конверту, який повернувся на адресу суду (а.с. 40-41), адресат за вказаною адресою відсутній.
Таким чином, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.
Оскільки, станом на 21.10.2025 відповідач відзиву не подав, за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд на місці ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.11.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 29.11.2023-100000127, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 11000,00 грн на строк 28 днів, дата повернення кредиту 26.12.2023, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Сторони погодили, що проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Крім того, сторони визначили комісію (плата за надання кредиту) у розмірі 15% від суми кредиту, що дорівнює 1650,00 грн.
За умовами кредитного договору, проценти сплачуються не пізніше останнього чергового дня чергового періоду, кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 7559,15 грн, 2 платіж у розмірі 7559,17 грн. Комісія сплачується 1 платежем не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у розмірі 1650,00 грн.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е357 (а.с. 9-15).
Крім того, відповідач попередньо, з використанням електронно-цифрового підпису, прийняв пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), ознайомився з паспортом споживчого кредиту, заповнив анкету позичальника та підтвердив укладення кредитного договору (а.с. 11-16).
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11000,00 грн підтверджено квитанцією про перерахування суми кредиту за допомогою системи LiqPay (а.с. 25).
У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, згідно наданої позивачем довідки-розрахунку, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 14049,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9500,00 грн, заборгованість за відсотками 2899,97 грн, комісія 1650,00 грн (а.с.18).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, як встановлено в ході судового розгляду, банк виконав свої зобов'язання за договором укладеним між сторонами, видавши відповідачу кредитні кошти у сумі 11000,00 грн.
Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах визначених договором, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 14049,97 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідач не довів належного виконання зобов'язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.
Беручи до уваги, вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (а.с. 8).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,ч. 1 ст. 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором №29.11.2023-100000127 від 29.11.2023 у розмірі 14049 (чотирнадцять тисяч сорок дев'ять) гривень 97 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37356833, в рахунок відшкодування судових витрат 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: