Справа № 209/5302/25
Провадження № 2/209/1927/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Тараненко А.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року у розмірі 11318,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача послуги на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн..
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 22.02.2022 року відповідач уклав кредитний договір № 627876753з ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» шляхом підписання електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого отримав кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн., строком на 140 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Однак, відповідач не виконував своїх обов'язків за кредитним договором, через що виникла заборгованість у розмірі 11318,00 грн., яка складає: заборгованість за кредитом 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками 1318,00 грн., що підтверджено розрахунком. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту. Також, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» були укладені додаткові угоди до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем. Також, 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем. Окрім того, 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даною позовною заявою.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 105).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
16 липня 2025 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
05 серпня 2025 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 106).
Ухвалою судді від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано інформацію щодо належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку (а.с. 107).
25.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 19349 від представника відповідача Осипенка А.В. подано відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості по договору № 627876753 від 22.02.2022 року, посилається на відбуття відповідного права вимоги до ОСОБА_1 06.06.2025 року на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу набуло право вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, у той час як ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Звертає увагу суду, що спірні правовідносини виникли на підставі кредитного договору № 637876753, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли 22.02.2022 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Отже, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 року боргові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 628776753 від 22 лютого 2022 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. При цьому, зазначений вище договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» має неконкретизований предмет, оскільки не містить відомостей про конкретного боржника, його персональній дані, що унеможливлює його ідентифікацію, також відсутня інформація і про конкретний кредитний договір (його номер, дата укладення, розмір заборгованості, з урахуванням тіла заборгованості та відсотків). Таким чином між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання ОСОБА_1 , які виникли після укладення цього договору. Наведене вище, спростовує твердження Позивача про те, що ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» набуло право грошової вимоги до Відповідачки, оскільки такі твердження є недоведеними Позивачем, що є його процесуальним обов'язком, з огляду на положення ст. 12, 81 ЦПК України, у той час як докази, долучені до позову навпаки спростовують підстави позову. Отже, на час укладення даного договору факторингу від 28.11.2018 року у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором, укладеним 22.02.2022 року. З урахуванням викладеного, слід дійти до висновку, що ТОВ "Юніт Капітал" не довело порушення його прав зі сторони відповідача, як і наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, після відступлення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ "Таліон Плюс", а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості відсутні, оскільки ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли. Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з підстав викладених вище, тому судові витрати, понесені позивачем, зумовлені сплатою судового збору за подання позову та витрати на правничу допомогу, не підлягають стягненню з відповідача (а.с.119-124).
29.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 19745 від представника позивача Хлопкової М.С. подано відповідь на відзив, відповідно до якого підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, строк дії цього Договору закінчується 28.11.2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року, якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року. 17.05.2022 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 177 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 10 559,00 грн.. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу № 28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 17.05.2022 року, тобто після укладання Кредитного договору № 627876753 від 22.02.2022 року. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивачем долучено до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 року та витяг з реєстру прав вимоги № 177 від 17.05.2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. Крім того, відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив'язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов'язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги. Це підтверджує факт фактичного відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, до якого включено Кредитний договір № 627876753 від 22.02.2022 року укладено 17.05.2022 року, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім. Істотними умовами договору факторингу є предмет договору та ціна відступлення права вимоги. Оскільки сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, це підтверджує належне відступлення права вимоги. Крім того, сторони погодили викласти зазначені умови договору в реєстрі.
23.02.2024 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11318,00 грн.. Отже, предметом даного договору, відповідно до його умов, є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 4.1. договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, що є невід'ємною частиною договору. Таким чином, згідно з п. 2.1 Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - прийняти їх та передати грошові кошти Клієнту на умовах договору. Відповідно до п. 1.3 та п. 1.5 цього договору, право вимоги стосується всіх прав Клієнта за Кредитними договорами і фіксується у Реєстрах прав вимоги. Витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року підтверджує, що право вимоги за Кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах, а передача права вимоги відбулося відповідно до умов Договору факторингу.
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал»уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал»перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11 318,00 грн.. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
Крім того, вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень є співмірними, посилається на долучені разом з позовною заявою, а тому числі: свідоцтво адвоката Тараненко А.І., довіреність надана ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг (а.с.133-137).
На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 05 серпня 2025 року, 02.09.2025 року за вх. 20028 через канцелярію суду отримано інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 та зазначено, що на її ім'я в АТ КБ «Приватбанк» емітовано картку № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період 22.02.2022 року - 27.02.2022 року, містить зарахування на суму 10000,00 гривень (а.с.142-143).
15.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 21134 від представника відповідача ОСОБА_3 подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.147-152).
22.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 21665 від представника позивача ОСОБА_4 подано додаткові пояснення по справі, аналогічні під час направлення до суду відповіді на відзив (154-165).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив. Окрім цього, позивач в позовній заяві в разі неявки його представника просив провести розгляд справи за відсутності останнього.
Представник відповідача ОСОБА_3 21.10.2025 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до чч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
В ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).
Статтею 12 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 22.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 627876753 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 29 оберт-36).
Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачу було видано кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківську карту, строком на 140 днів, зі сплатою 0,69% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.
Вказані вище обставини не заперечувались відповідачем та її представником.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії вказаного договору, згідно п. 8.2 встановлено до 28.11.2019 року (а.с.73-76).
В подальшому, додатковими угодами № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року (а.с.78 оберт-82,84, 84 оберт-85) вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 року включно.
Первісне відступлення прав вимоги за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, відбулось від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі зазначеного вище договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги № 177 від 17.05.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с.71).
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, зі строком дії до 31.12.2024 року, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року (а.с.63).
В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року (а.с.57-60) було відступлено на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», що підтверджується витягом з реєстру боржників від 04.06.2025 року (а.с.55-56).
Посилаючись на вказані обставини та положення ст.ст.512,514 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року в розмірі набутої вимоги за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року в сумі 11318,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1318,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Суд враховує, що за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу.
З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, було укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, тобто за чотири роки до укладення кредитного договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ..
Вказане свідчить щодо предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, як ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, так і в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
Крім того, суд враховує, що згідно п.4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.
Позивачем зазначено, що відступлення права за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 177, який складено 17.05.2022 року.
Вказані обставини також додатково виключають той факт, що станом на момент укладення договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за кредитним № 627876753 від 22.02.2022 року.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором № 627876753 від 22.02.2022 року, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з відповідача ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.13, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 21 жовтня 2025 року.
Суддя Я.О.Юрченко