604/1110/25
3/604/515/25
21 жовтня 2025 року селище Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення за матеріалами, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є депутатом Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного державного інспектора Підволочиського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області, та відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 05 вересня 2024 року о 12:11 год. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільнені), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні правопорушення визнала повністю.
Прокурор Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури Гук Р.Б. в судовому засіданні просив суд накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч.4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.51 та ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Визначення на законодавчому рівні у ст.38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язане з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень частини другої ст.38КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.
Так, у справі «Волков протиУкраїни» (ОlеksаndrVоlkovv.Ukraine,рішення від09.01.2013року,заява №21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).
Також, практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia, § 571).
17 вересня 2025 року старший оперуповноважений 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Капицею Р.В., було складено відносно ОСОБА_1 протокол №312 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП. У протоколі №313 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 12 год. 11 хв. 05 вересня 2024 року (час та дата невчасного подання декларації). Датою виявлення правопорушення у вказаному протоколі вказано 17 вересня 2025 року (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення).
Однак суд не погоджується із тим, що днем виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, потрібно вважати день складання посадовою особою компетентного органу протоколів про це правопорушення, оскільки вони не ґрунтуються на жодній нормі закону, а Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено жодних виключень щодо обчислення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією категорією справ.
Водночас, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення. А факт виявлення порушення це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, на думку суду, є суб'єктивний момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення.
Зокрема, згідно наданих суду матеріалів справи, начальник Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань 23 травня 2025 року звертався із запитом до в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області стосовно розгляду матеріалів про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 .
Тобто, станом на 23 травня 2025 року у розпорядженні уповноваженого органу були всі відомості і документи про можливе вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а тому саме 23 травня 2025 року слід вважати датою виявлення адміністративного правопорушення.
Таким чином строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ч.4 ст.38 КУпАП у даній справі не сплили.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи визнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та її вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення №313 від 17 вересня 2025 року;
-копією декларації (при звільненні) за період з 01 січня 2024 року по 05 серпня 2024 року поданої ОСОБА_1 05 вересня 2024 року;
-копією витягу з наказу №132-о від 06 липня 2022 року про переведення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора Підволочиського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області;
-копією наказу №136-о від 30 липня 2024 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ;
-копією розписки ОСОБА_1 від 05 серпня 2024 року;
-копією зобов'язання ОСОБА_1 від 05 серпня 2024 року.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.
Так, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Тобто ОСОБА_1 як державний службовець була суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Положеннями абз.1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, відповідно до вищенаведених законодавчих актів, ОСОБА_1 як державний службовець, була зобов'язана до 23 год. 59 хв. 04 вересня 2024 року подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє так діяльність (при звільненні).
Разом з тим, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларацій ОСОБА_1 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє так діяльність (при звільненні) 05 вересня 2024 року, тобто після кінцевої дати подачі такої декларації.
Відтак, ОСОБА_1 маючи фізичну та технічну можливість подати до Реєстру декларацію, проігнорувавши вимоги закону, не вжила необхідних та достатніх заходів щодо своєчасної її подачі. Підтверджуючих документів поважності причин несвоєчасної подачі декларації, технічної несправності сайту НАЗК ОСОБА_1 суду не надала, докази щодо поважності невиконання вимог фінансового контролю також відсутні і в матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє так діяльність (при звільненні), тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
При накладенні стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст.40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч.1 ст.172-6, 283, 284, 287 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. (Реквізити для сплати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Тернопільській області/тг смт. Підволочиськ, код класифікації доходів: 21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; МФО - 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA638999980313000106000019677).
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Підволочиський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б. Сташків