Справа № 172/1250/25
Провадження 2/172/516/25
Іменем України
22.10.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № S-00010266 від 10.01.2022 року. Кредитор умови договору виконав, надавши позичальнику суму обумовлену договором, однак відповідач не виконав умови кредитного договору і його заборгованість за договором становить 7550,00 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 2000,00 грн., заборгованості за відсотками - 5550,00 грн. Також позивач вказує, що 07.05.2024 року між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Гвадіана» відступило ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а останнє прийняло право вимоги до позичальників первісного кредитора, у тому числі й до відповідача. Просить суд стягнути з відповідача вказану вище заборгованість за кредитним договором і понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду та витрат на правову допомогу.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
07.05.2024 року між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Гвадіана» відступило ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а останнє прийняло право вимоги до позичальників первісного кредитора, у тому числі й до ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № S-00010266 від 10.01.2022 року.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає таке.
Між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № S-00010266 від 10.01.2022 року, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобовязкується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Строк кредиту - 21 день, стандартна процентна ставка - 2,50 % на добу.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що відповідач має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 7550,00 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 2000,00 грн., заборгованості за відсотками - 5550,00 грн. (за період з 10.01.2022 по 01.05.2022 року, 111 днів несплати).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що відповідач порушив умови договору в частині повернення позивачу кредиту у встановлений договором строк.
Таким чином, за встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 2000,00 грн. підлягають задоволенню.
Однак, суд не погоджується з розрахунком процентів, наданим позивачем у сумі 5550,00 грн. з таких мотивів.
За умовами договору строк кредитування становив 21 календарний день, дата повернення кредиту 30.01.2022, денна стандартна процентна ставка 2,5%. За цих даних позивач розрахував розмір процентів.
Згідно з частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом є Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України від 22.11.2023 № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 цього Закону доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Тому, суд вважає, що розмір процентів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом за 111 календарних днів (за період з 10.01.2022 по 01.05.2022 року) становить суму 2220,00 грн. (2000 грн. х 1 % х 111 днів).
В решті процентів в сумі 3330,00 грн. суд відмовляє в стягненні, як такі, що нараховані всупереч частини п'ятої статті 8 розділу IV Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, встановлені фактичні обставини та відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав вказаних вище.
Вирішуючи позов в частині стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 4000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 1000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 526, 1048-1049, 1054 ЦК України, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним договором № S-00010266 від 10.01.2022 року в сумі 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) гривень 00 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 2000,00 грн., заборгованості за відсотками - 2220,00 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1354,12 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк