Справа № 1-кп/593/182/2025
"21" жовтня 2025 р. Бережанський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211050000253 від 20 вересня 2025 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Бережанського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, освіта базова вища, не працюючого, не депутата, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_6 ,-
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану; незаконне заволодіння паспортом.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
Верховною радою України 24 лютого 2022 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема, строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 липня 2025 року № 4524-ІХ відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 вересня 2025 року близько 16 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебував на вул. Площа Ринок м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, побачив на лавці поблизу Бережанської ратуші, залишену без нагляду ОСОБА_5 , поясну сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3700 гривень. В той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 19 вересня 2025 року близько 16 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Площа Ринок м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, в період дії воєнного стану, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрав залишену на лавці поблизу Бережанської ратуші, поясну сумку ОСОБА_5 , у якій зберігались грошові кошти в сумі 3700 гривень.
Поясну сумку із грошовими коштами ОСОБА_3 взяв у праву руку та покинув місце вчинення злочину, тим самим отримав реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3700,00 гривень.
Такі умисні дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 вересня 2025 року близько 16 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебував на вул. Площа Ринок м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, побачив на лавці поблизу Бережанської ратуші, залишену без нагляду ОСОБА_5 , поясну сумку, в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 . В той час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення паспорта.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 19 вересня 2025 року близько 16 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на вул. Площа Ринок м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає та його дії мають таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрав, залишену на лавці поблизу Бережанської ратуші, поясну сумку ОСОБА_5 , у якій знаходився паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , який є різновидом офіційного документу, містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати держателя цього спеціального засобу, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим незаконно заволодів паспортом громадянина України.
Такі умисні дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.357 КК України за ознаками: незаконне заволодіння паспортом.
10 жовтня 2025 року в м. Бережани згідно вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між прокурором, який отримав згоду потерпілого ОСОБА_5 на укладення угоди, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 - з другої сторони, відповідно до якої дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованих йому діяннях, а також узгоджено покарання, яке повинен нести ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, а саме: за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, - на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років позбавлення волі та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки їх невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 357 ККУкраїни. Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185КК України, - є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 357 КК України, є кримінальним проступком. Згідно з обвинувальним актом шкода внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, завдана правам та інтересам окремої особи, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні бере участь потерпілий, який надав прокурору письмову згоду на укладення угоди між прокурором та підозрюваним.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, згідний на призначення покарання визначеного в угоді про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні укладену угоду про визнання винуватості від 10 жовтня 2025 року підтримує, просить її затвердити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підтримує, просить її затвердити.
Прокурор укладену угоду про визнання винуватості між ним та обвинуваченим підтримує, вважає, що її слід затвердити.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що дав згоду прокурору на укладення такої угоди, просить її затвердити.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що за умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_3 в присутності захисника, міра покарання визначена відповідно до ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, і обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяного збитку.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між: прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 , - і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання по обвинуваченню: за ч.4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч.3 ст. 357 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі, - та призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання згідно ст. 75 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на обвинуваченого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: поясну сумку, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3700 гривень, - які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні потерпілого.
Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 10 жовтня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 357 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:
- за ч.4 ст. 185Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі терміном 5 (п'ять) років;
- за ч.3 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі терміном 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі терміном 5 (п'ять) років.
Відповідно до вимог ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: поясну сумку, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3700 гривень, - які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні потерпілого.
На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.
Роз'яснити засудженому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: