Справа № 2-о/593/67/2025
Бережанський районний суд Тернопільської області
"17" жовтня 2025 р. м.Бережани Тернопільської області
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., ознайомившись із поданою в порядку окремого провадження заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя й просив суд: «Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 вересня 2008 року у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецької області, актовий запис № 814, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 13.09.2008 року. Залишити мені прізвище ОСОБА_2 ».
Вивчивши заяву та додані матеріали, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, виходячи із такого.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Частиною 4 ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя. Дана заява подана одним із подружжя - заявником ОСОБА_1 , що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
Таким чином, заявнику у заяві необхідно зазначити іншого із подружжя у якості заявника та в якості заінтересованої особи вказати відповідний Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, вказавши адресу місця знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку та код ЄДРПОУ.
До виправленої заяви також необхідно додати її копію та копії доданих до неї документів для вручення заінтересованій особі.
Окрім цього, суд зазначає таке.
У заяві вказано, що у подружжя є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч.1 ст.109 ЦПК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей).
Вказаних договорів заявником до заяви не долучено.
Отже, подана ОСОБА_1 заява про розірвання шлюбу за заявою подружжя вищенаведеним вимогам ст.109 Сімейного кодексу України не відповідає.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
За таких обставин, заява не може бути прийнята до провадження і заявнику необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне застосувати за аналогією закону до зазначених відносин п. 2) ч. 3 ст. 175, ст. 177, 185 ЦПК України, та залишити заяву без руху, надавши заявнику строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення відповідних недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.185, ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 (десять) днів з дня вручення заявнику копії даної ухвали.
Роз?яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та буде повернена.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко