Справа № 489/6114/25
Провадження № 2-о/489/161/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності право установчого документу, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
встановив:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сидоренко Т.В. звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що їй на праві власності належить 5/6 часток у праві власності на кв. АДРЕСА_1 . З них 1/6 частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.02.1998, виданого державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори, 2/3 частки - на підставі договору дарування від 30.04.2021, посвідченого ПН ММНО Ягужинською К.Т. При цьому в свідоцтві про право на спадщину законом, виданому 03.02.1998, державним нотаріусом помилково зазначено ім'я заявника як « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1». В липні 2025 року заявник звернулась до Державного нотаріального архіву Миколаївської області із заявою про внесення змін до вказаного свідоцтва про право на спадщину. Проте згідно листа від 31.07.2025 ОСОБА_1 відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. Встановлення даного факту необхідно заявниці для внесення інформації про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.02.1998, яке видане Кравцовою С.М., державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 6-168, на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 05.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Сидоренко Т.В. в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. Від представника заявника 22.10.2025 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4)реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) cмерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 3, зворотня сторона).
Згідно паспорту громадянина України власне ім'я ОСОБА_1 визначено як « ОСОБА_1» (а.с. 4).
03.02.1998 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Кравцовою С.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємицею майна гр. ОСОБА_5 , серед інших, є його донька ОСОБА_1 (а.с. 6).
Згідно договору дарування частки в праві спільної часткової власності на квартиру, посвідченого 30.04.2021 ПН ММНО Ягужинською К.Т., ОСОБА_6 передала безоплатно, а ОСОБА_1 прийняла у власність як дарунок 2/3 частки у праві спільної часткової власності на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 7).
У відповідності до листа Державного нотаріального архіву Миколаївської області від 30.07.2025 ОСОБА_1 повідомлено про неможливість внесення виправлень до нотаріальних документів, які знаходяться на зберігання в архіві, зокрема до свідоцтва про право на спадщину, виданого 03.02.1998 за р. № 1-168 Другою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області. За вирішенням цього питання запропоновано звернутись до суду. (а.с. 9).
Враховуючи викладене, на теперішній час іншим шляхом, ніж звернення до суду, захистити свої права ОСОБА_1 не має можливості.
Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для внесення інформації про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, судом встановлено, що на час розгляду справи відсутня можливість іншим шляхом, ніж звернення до суду, захистити права ОСОБА_1 , з матеріалів справи не вбачається наявність спору про право, враховуючи, що факт належності правовстановлюючого документа знайшов своє повне підтвердження, а також неможливість заявнику у інший спосіб захистити свої права, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-316 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності право установчого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.02.1998, яке видане Кравцовою С.М., державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 6-168, на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 22.10.2025.
Суддя Г.А. Микульшина