Справа № 592/13044/25
Провадження № 3/473/1677/2025
іменем України
"22" жовтня 2025 р. м. Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - Домарєва Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Аннєнкової В.Ф.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Кудіної Т.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Ковпаківського районного суду м. Суми про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; 14.06.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн.,
- за ч.5 ст.126 КУпАП,
07.10.2025 до суду, на підставі постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.09.2025, з матеріалами, складеними ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно з наявним в даній справі протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №408656 від 01.08.2025: "01.08.2025 00:04:20 м. Суми, вул. 1-ша Набережна р. Стрілки, 3 А, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом DONGFENG, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно протягом року, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car Dvr та Motorola Solutions VB 400 471131".
Вказані вище дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог п.2.1 (а) Правил дорожнього руху та за ч.5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, не визнав. Пояснив суду, що дійсно керував транспортним засобом у військовій формі; при цьому, відповідно до наказу, виконував бойове завдання, а саме перевозив військових зі зброєю, про що розповідав поліцейським під час зупинки, також це підтверджувало його командування, яке було на місці події.
Захисник - адвокат Кудіна Т.М. в судовому засіданні просила суд закрити провадження по справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, оскільки виконував бойовий наказ командування (копію відповідного повідомлення нею долучено до справи).
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника, а також вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, в т.ч.:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №408656 від 01.08.2025, який містить виклад фактичних обставин справи (а.с.1),
- рапорт поліцейського від 01.08.2025, згідно якого 01.08.2025 близько 00:00 за адресою: вул. 1-а Набережна р. Стрілки, 3 А, за порушення ПДР було зупинено т/з DONGFENG, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , під час перевірки документів якого з'ясовано, що він не має права керування транспортними засобами; складено протокол за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року (а.с.3),
- копію постанови ЕНА №4973940 від 14.06.2025 про накладення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.6),
- відеозапис, з якого вбачається, зокрема, що автомобіль DONGFEN рухається повільно, зупиняється працівниками поліції; ОСОБА_1 та командир повідомляють поліції, що відповідно до наказу виконується бойове завдання: перевозяться військові зі зброєю. Потім приїхали Військова служба правопорядку та вище командування, після чого поліції знову пояснювали, що виконується бойове завдання. Поліцейським повідомлено, що до ОСОБА_1 претензії відсутні, є претензії до інших військових, а тому ОСОБА_1 буде за них відповідати. Згодом, в присутності всіх осіб, ОСОБА_1 здійснює рух (а.с.7), - суд приходить до наступного.
У відповідності із ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно із ст.17 КУпАП, особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності. Тобто, особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Об'єктами захисту від небезпеки є державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління.
За змістом поняття крайньої необхідності й визначаються умови, за яких дії особи в цьому стані не є адміністративним правопорушенням. У разі крайньої необхідності відбувається зіткнення двох інтересів: загроза заподіяння шкоди одним охоронюваним законом інтересам усувається шляхом заподіяння шкоди, хоча й меншої, іншим.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза зазначеним охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують посилання в статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Небезпека за таких обставин не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Це - одне з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Таким чином, оцінивши всі докази, відповідно до ст.252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, а відтак, провадження у справі відносно нього за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.4 ч.1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 283-285КУпАП, суд,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, - закрити, на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Н.В.Домарєва