Справа № 473/4144/25
іменем України
"22" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив
в серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40094,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 березня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір № 556378 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого позивач зобов'язався надати та надав відповідачу кредит у розмірі 18750 грн зі строком користування протягом 1096 днів, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит (до 30 березня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним за перший день користування (включно) у розмірі 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) та до кінця строку надання кредиту в розмірі 85 % річних.
28 серпня 2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 556378 від 30 березня 2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 40094,77 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 14572,22 грн., заборгованість за процентами в розмірі 25522,55 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
Суд встановив, що 30 березня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір № 556378 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого позивач зобов'язався надати та надав відповідачу кредит у розмірі 18750,00 грн (з яких 15000,00 грн. перераховано на платіжну картку відповідача, 3750,00 грн. перераховані товариству, відповідно до п.3.5 договору, в порядку оплати процентів за перший день користування кредитом) зі строком користування протягом 1096 днів, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит (до 30 березня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним за перший день користування (включно) у розмірі 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) та до кінця строку надання кредиту в розмірі 85 % річних.
28 серпня 2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 556378 від 30.03.2021 року.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (у редакції Закону, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, на підставі вказаного договору відповідач набув відповідні права та обов'язки позичальника.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Таким чином, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшли усі права та обов'язки первісного кредитора за договором № 556378 про надання споживчого кредиту від 30 березня 2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 40094,77 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 14572,22 грн, заборгованість за процентами в розмірі 25522,55 грн. Заборгованість за кредитним договором підтверджена детальним розрахунком заборгованості, наданим від імені первісного кредитора (ТОВ «Слон Кредит») із розрахунком заборгованості за кожним видом платежу (тіла кредиту, процентів).
Зі свого боку відповідач належним чином вказаний розрахунок не оспорив, не надав свого (альтернативного) розрахунку заборгованості, а також жодних доказів, що б підтвердили відсутність заборгованості за кредитним договором взагалі або в нарахованому розмірі.
Проте, згідно вимог ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, на підставі ст.ст.526, 530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» у повному обсязі.
Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 2422,40 грн.
Що стосується витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Так, відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних витрат до позову додані копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 січня 2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Лівак І.М., копію детального опису робіт, акта № 556378 про підтвердження факту надання правничої допомоги. Згідно наданих документів вартість послуг (аналіз спірних правовідносин, складання позовної заяви, формування додатків) становить 6000,00 грн.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.
Керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 556378 від 30 березня 2021 року в загальному розмірі 40094,77 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 14572,22 грн., заборгованість за процентами у розмірі 25522,55 грн. та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, ідентифікаційний код 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар