Справа № 456/4771/25
Провадження № 2/456/2097/2025
(ЗАОЧНЕ)
21 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Климчук А.В. звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї четвертої частини з усіх видів його заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 12.07.2016 було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від зазначеного шлюбу подружжя має малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем за її зареєстрованою адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що відповідач має гарний стан здоров?я, жодних протипоказань до фізичної чи інтелектуальної праці у нього немає. Відповідач на сьогодні працює та отримує щомісячний дохід, розмір якого позивачці невідомий. З урахуванням даних обставин, відповідач в змозі надавати дитині матеріальну допомогу у вигляді аліментів, а тому просить позов задовольнити.
Відповідач А.Є. правом подачі відзиву на позов не скористався.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні дії, заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 головуючим суддею визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 16/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_2 та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру /а.с. 17/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.09.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 18/.
Ухвалою суду від 23.09.2025 розгляд справи відкладено на 16.10.2025 /а.с. 29/.
Розгляд справи по суті відбувся 16.10.2025 без участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Климчук А.В. подала суду заяву про розгляд справи за її з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з'явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 16.10.2025 суд постановив проводити заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 12.07.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який був зареєстрований Кавською сільською радою Стрийського району Львіської області, актовий запис № 5.
Також судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.05.2017 /а.с. 14/.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/009397713 від 12.07.2025 та довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1174, виданих виконавчим комітетом Стрийської міської ради, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з позивачем ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 /а.с. 12, 15/
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо утримання дітей до досягнення ними повноліття.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Як визначено ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимогами ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обидва повинні нести обов'язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 04 вересня 2019 року у справі №711/8561/16-ц, провадження №61-21318св18 Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Так, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з позивачем - матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/009397713 від 12.07.2025 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 1174, виданих виконавчим комітетом Стрийської міської ради /а.с. 12, 15/.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Приписами ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дитини мають нести спільно обоє батьків.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , однак відповідач добровільно коштів на утримання сина не надає, хоча в силу закону зобов'язаний це робити.
Суд враховує стан здоров'я (відсутність відомостей про наявність інвалідності) та вік відповідача, доказів того, що відповідач несе витрати на утримання інших непрацездатних осіб чи за станом здоров'я неспроможний утримувати малолітніх дітей, суду не надано і таких у судовому засіданні не здобуто.
Враховуючи викладене, беручи до уваги вік та стан здоров'я дитини, яка перебуває на утриманні матері, матеріальне становище платника аліментів, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дитини необхідним харчуванням і предметами вжитку, суд вважає, що необхідно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів, на думку суду, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2025 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору в дохід держави.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачкою до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 21.10.2025.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 05.12.2016; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН