Справа №463/9907/25
Провадження №1-кс/463/9464/25
про застосування запобіжного заходу
22 жовтня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши клопотання детектива підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого начальником експедиції ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України,-
Детектив підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересів служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які належать до категорії тяжких злочинів та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також усвідомлюючи про факт вчинення вказаного кримінального правопорушення, відчуваючи страх та невідворотність у майбутньому покарання за вчинене ним діяння, останній може ухилятись від слідства та суду, зможе змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон чи на не підконтрольну територію України. Вважає, що підозрюваний може знищити або сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що на даний час органом досудового розслідування не отримано всіх речових доказів та знарядь вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може знищити або сховати такі документи. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на службових осіб Фонду державного майна України, РВ ФДМУ по Львівській, Волинській, Закарпатській областях, з метою спотворення документів, шляхом внесення до них недостовірних відомостей, свідків інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом, шляхом переконання та залякування може спонукати свідків до зміни показань. Крім того, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчините інше кримінальне правопорушення, цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, а тому ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, свідками та залучених спеціалістів, експертів, а також з особами яким в подальшому планується повідомити про підозру у кримінальному провадженні, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання не заперечив.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання озвученого прокурором заперечив. Подав письмове клопотання, відповідно до якого в замін оголошеного прокурором запобіжного заходу, просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім цього, зазначив, що оголошені прокурором ризики є недоведені.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала виступ колеги захисника мельника ОСОБА_10 зстосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Також зазначила, що ризики не доведені.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання детектива за погодженням з прокурором підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підрозділом детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 364 КК України.
21.10.2025 року підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересів служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
-Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-- Довідкою Західного офісу Держаудислужби від 06.02.2025 щодо надання консультацій та встановлення матеріальних збитків (шкоди) державному бюджету, заподіяних внаслідок недотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, Додатку 1 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 в частині законності укладених Західно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі - ЗУГРЕ ДГП «Укргеофізика», Експедиція) договорів про надання послуг (оренди нерухомого майна) та визначення розміру матеріальних збитків за період з 01.01.2023 по 26.05.2023;
-Висновком судово-економічної експертизи проведеної за матеріалами кримінального провадження, відповідно до якого підтверджується сума збитків в розмір 3815525,77 грн.;
- Висновками судово-почеркознавчих експертиз проведених за матеріалами кримінального провадження;
-Документами вилученими за результатами проведення тимчасового доступу до речей та документів в ДГП «Укргеофізики»;
-Протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
-іншими матеріалами та документами отриманими за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024140000001062 від 19.09.2025 в їх сукупності.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Оцінюючи зазначені детективом в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчините інше кримінальне правопорушення.
Також суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері службової діяльності.
Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання детектива за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
Запропонований захисником запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому такий не може бути зазстосовано до підозрюваного.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, розмір матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 (вчинення кримінального правопорушення, яке спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері службової діяльності), його майновий (відомості про заробітну плату та відомості з декларацій про доходи подані за попередні роки, які є у відкритому доступі) та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, беручи до уваги, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України обставини, які дають підстави для призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, приходжу до висновку, що максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а тому з врахуванням виключності випадку вважаю за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 059 800 гривень.
Визначаючи вказаний розмір застави слідчий суддя вважає, що такий буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам описаним вище та може належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
Покладаючи на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, то суд вважає, що слід покласти на підозрюваного обов'язки, перелік яких зазначено у прохальній частині поданого детективом клопотання.
Керуючись вимогами статей 177,178, 182,186,194,196,395 КПК України, -
Клопотання детектива підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 059 800 (один міліон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень нуль копійок).
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;
- не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та експерта ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11 або інші територіальні органи ДМС України свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків становить 60 днів: з моменту проголошення ухвали суду 22.10.2025 року до 20.12.2025 року включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1