Справа № 442/7622/25
Провадження № 1-в/442/388/2025
22 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич, клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
представника ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримав, просить таку задоволити. Додатково пояснив, що так як є учасником бойових дій (брав у часть в АТО), хоче захищати Батьківщину.
Представник державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40» проти заволення клопотання заперечив.
Прокурор ОСОБА_4 з приводу задоволення клопотання заперечив, оскільки засуджений вчинив тяжкий злочин проти життя і здоров'я. Водночас звернув увагу на те, що у випадку бажання ОСОБА_3 проходити військову службуу в ЗСУ потрібно застосувати інші процедуру подачі заяви та розгляду.
Вислухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.1, п.3 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Судом встановлено, що вироком Самбірського міськрайонного суду Львіської області від 27.11.2018 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Початок та кінець строку покарання 27.04.2018 - 27.04.2026.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином.
Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний особливо тяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з цим, як зазначено в п.2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 у, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення суд зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 10.10.2025 начальником державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» ОСОБА_6 , ОСОБА_3 засуджений за те, що на грунті неприязних відносин здійснив вбивство батька. Має постійне місце проживання. Має середньо-спеціальну освіту. Працює в установі на контрагентському об'єкті ПП ОСОБА_7 . Відсутній інтерес до настільних чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди. Матеріально не залежний від сім'ї чи друзів. Самооцінка адекватна. Мали поодинокі випадки вживання алкоголю до засудження. Застосовував насильство, щодо свого батька. Визнав вину. За час перебування установі 10 разів заохочувався у виді подяки, зокрема: 24.06.2019, 30.09.2019, 28.12.2019, 30.06.2020, 29.12.2020, 05.05.2021, 24.08.2022, 26.12.2022, 25.03.2024 та 20.03.2025. ОСОБА_3 за час перебування в установі мав 2 стягнення у виді догани ( 25.10.2023 за вживання алкоголю) та суворої догани (13.03.2024 за вилучення мобільного телефону).
У Висновку щодо ступеня виправлення засудженого підкреслено те, що ОСОБА_3 довів своє виправлення. Разом з тим, у Висновку вказано, що засуджений не довів своє виправлення та не може бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, якщо отримав ? 64 балів та засуджений довів своє виправлення та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, якщо отримав 65 балів. Натомість, в розділі Підсумок ОСОБА_3 встановлений загальний бал 62. Таким чином, ОСОБА_3 не довів свого виправлення.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_3 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_3 якого засуджено за особливо тяжкий злочин, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення умовно-достроково від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 22.10.2025.
.
Суддя ОСОБА_1