Справа № 461/8598/25
Провадження № 1-кс/461/6488/25
22.10.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування,
встановив:
адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова із скаргою на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про слухання справи за його відсутності.
Прокурор в судовому засіданні скаргу заперечила, повідомивши слідчого суддю про обставини щодо непідсудності розгляду даної скарги у Галицькому районному суду міста Львова. Зокрема, прокурор вказала, що кримінальне провадження в межах якого подано скаргу розслідується Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові, яке розташоване поза межами юрисдикції відповідного суду.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Зі змісту ч. 1 ст. 306 КПК України вбачається, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, виходячи з положень ст. 306 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 02 березня 2020 року у справі №263/19/20 (провадження №51-420впс20).
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Так, у згаданому висновку суду касаційної інстанції зазначено, що зі змісту ч. 1 ст. 306 КПК України вбачається, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Однак, ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи з положень ст. 306 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, з наведеного вбачається, що визначальним критерієм підсудності скарг в порядку ст. 303 КПК України, є саме орган досудового розслідування (його місце знаходження).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом (Частина 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Зі скарги та долучених до неї матеріалів встановлено, що вона стосується бездіяльності прокурорів у кримінальному провадженні щодо неповного відображення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань даних про правову кваліфікацію злочинів, які розслідуються. Зокрема, така скарга стосується кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000295, проведення досудового розслідування у якому доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Львові.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львові зареєстровано за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса 6, та знаходиться у Личаківському районі м. Львова, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Галицького районного суду м. Львова.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
Слідчий суддя враховує, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що відсутні правові підстави для розгляду даної скарги по суті у Галицькому районному суді м. Львова, а тому її слід повернути автору, що не позбавляє останнього права звернення до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого знаходиться орган досудового розслідування, адже саме у такій спосіб заявник може за встановленою законом процедурою реалізувати свої права.
Керуючись ст. 303, 304, 306 КПК України,
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1