Справа №461/5905/25
Провадження №3/461/2130/25
21 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л. Д., при секретарі Курилюк А.І. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 51 КУпАП,-
16.07.2025 року близько 19 год. 16 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Львів, пл. Міцкеивча, 5, в приміщенні супермаркету «Арсен» здійснив дрібне викрадення чужого майна, а саме шоколад «lacmi» молочний, в кількості 7 шт. на загальну суму 960,26 грн. без ПДВ.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом скерування судової повістки за адресою його місця проживання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 3 ст. 51 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 51 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі даними, які містяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478584 від 16.07.2025 року з фототаблицею;
-заяві керуючого магазином ТОВ «Альянс Маркет» від 16.07.2025 року;
-довідці про вартість товару;
-письмових поясненнях ОСОБА_1 у яких останній свою вину визнав повністю.
-постанові Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Судом встановлено, що на розгляді Галицького районного суду м. Львова (головуючий суддя - Мироненко Л.Д.) перебуває кримінальне провадження № 12025141360001331 від 22.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року в рамках вказаного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано примусовий привід в судове засідання.
16.10.2025 року до суду надійшов рапорт ДОП СП відділу поліції № 1 ЛРУП ГУ НП у Львівській області, відповідно до якого в ході виконання даного приводу було здійснено неодноразові виходи на вказану адресу однак дверей квартири ніхто не відчинив. При спілкуванні із сусідами, які повідомили, що гр. ОСОБА_1 за вказаною не проживає, де він може перебувати їм невідомо. Крім цього, було обслідувано місця де міг б перебувати гр. ОСОБА_1 , однак встановити його місце знаходження та фактичне місце проживання не представилось можливим. Де б він міг перебувати невідомо.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Крім того, судом направлялись судові повістки за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою проживання ОСОБА_1 на 19.08.2025 року, 11.09.2025 року та 21.10.2025 року, однак повернулись до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки від моменту вчинення адміністративного правопорушення (16.07.2025 року) до дня розгляду справи судом минуло більше трьох місяців.
Керуючись ст. 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 51 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Галицький районний суд міста Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Мироненко Л.Д.