Справа №461/8081/25
Провадження №3/461/2878/25
21 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.122-4, ст.124 КУпАП, -
22.09.2025 року о 16 годині 33 хвилин на пл.Міцкевича, 10 у м.Львові, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Honda HR-V днз НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий т/з BMW 330 днз НОМЕР_2 . При ДТП т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 22.09.2025 року о 16 годині 33 хвилин на пл.Міцкевича, 10 у м.Львові, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Honda HR-V днз НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце події, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив. Пояснив, що автомобіль Honda HR-V днз НОМЕР_1 належить його приятельці ОСОБА_2 , яка попросила його виїхати з парковки, оскільки навколо було щільно припарковано багато машин. ОСОБА_1 сів за кермо т/з Honda HR-V днз НОМЕР_1 , оцінив обстановку і дійсно дуже близько проїхав переднім правим крилом біля автомобіля BMW, однак ніяких ознак зіткнення не відчув, хоча йому і здалось, що на вказаному автомобілі BMW були пошкодження. Виїхавши з парковки, він віддав ключі від автомобіля ОСОБА_2 . Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 весь час на вулиці спостерігала за тим, як ОСОБА_1 на її автомобілі виїжджав з парковки, однак вона нічого не зауважила. Після того як ОСОБА_2 поїхала, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля BMW, щоб подивитися, чи йому здалось, що на ньому є пошкодження. Підійшовши до автомобіля, він побачив пошкодження, однак вирішив, що такі не могли виникнути внаслідок його маневрів на автомобілі Honda HR-V. Також він подзвонив до ОСОБА_2 , щоб вона подивилась і сказала, чи є на її автомобілі якісь пошкодження, однак вона відповіла, що немає, внаслідок чого ОСОБА_1 остаточно для себе переконався, що він не причетний до пошкоджень, які він побачив на автомобілі BMW. Відтак, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 підтвердила, що в означені у протоколі час та місці вона дійсно попросила ОСОБА_1 допомогти виїхати з парковки. В той час коли він на її автомобілі Honda HR-V днз НОМЕР_1 здійснював рух заднім ходом, то вона стояла на вулиці, однак нічого не помітила. Щодо пошкоджень на її автомобілі, то ОСОБА_2 не знає, звідки вони взялись, і припускає, що втни могли з'явитись раніше внаслідок того, що хтось зачепив її авто.
В судовому засіданні заслухано інспектора ДПП Стефурака І.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення. Останній повідомив про те, що ним за допомогою камер відеоспостереження, які обладнані на будинку на місці події, було встановлено, що ОСОБА_1 , виїжджаючи із парковки на площі Міцкевича в м.Львові, пошкодив поруч стоячий автомобіль т/з Honda HR-V. Інспектор особисто оглядав механічні пошкодження на обох транспортних засобах, зафіксував пошкодження на телефон; по характеру подряпин є очевидним, що т/з Honda HR-V, виїжджаючи заднім ходом із місця паркування, « потерла» автомобіль BMW. Подряпини є свіжими, і відповідають обставинам ДТП.
Інспектор ДПП Стефурак І.В. також повідомив, що водій ОСОБА_1 не міг не відчути тертя двох транспортних засобів. Останній також, як видно по камерах відеоспостереження, коли виїхав з паркови, підійшов до автомобіля BMW.
ОСОБА_1 не заперечив, що дійсно оглядав цей автомобіль, щоб переконатись, що не пошкодив його; жодних подряпин не побачив.
Під час перегляду відеозапису із камер спостереження судом встановлено, що на відео зафіксований момент руху автомобіля Honda HR-V днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та його наїзд на припаркований збоку т/з 330 днз НОМЕР_2 . В подальшому, після того як ОСОБА_1 виїхав з парковки та віддав ключі від автомобіля власниці ОСОБА_2 , ОСОБА_1 повернувся до автомобіля BMW, щоб подивитися, чи є на ньому є пошкодження. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 також свідомо припускав, що в момент виїзду з парковки він скоїв ДТП.
ОСОБА_1 не заперечив, що на вказаному відеозаписі зафіксовано рух саме т/з Honda HR-V днз НОМЕР_1 під його керуванням у місці та час, які вказані у протоколі.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №112522 від 26.09.2025 року, схемою місця ДТП, поясненнями, відео-, фотоматеріалами.
Крім того, відповідно до ст.122-4 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №112523 від 26.09.2025 року, поясненнями та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушеннь, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,6 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративних правопорушень за ст.122-4, ст.124 КУпАП та накласти стягнення у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,6 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско