Справа №333/9129/25
Провадження №3/333/3143/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.163-2 КУпАП, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення №1485/12/08-01-04-04 від 17.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ст.163-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , керівник ТОВ «М-СТИЛЬ» вчинив правопорушення - несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме 29 липня 2025 року в сумі 60173,79 грн, 08 серпня 2025 року в сумі 53242,00 грн ТОВ «М-СТИЛЬ» несвоєчасно сплачено (погашено) узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно задеклароване в Податковій декларації з податку на додану вартість12.12.2024 року №9386962057 за листопада 2024 року з граничним терміном сплати 30 грудня 2024 року в сумі 10196,00 грн, від 20.01.2025 року №9419214543 за грудень 2024 року з граничним терміном сплати 30 січня 2025 року в сумі 31391,00 грн, та від 19.02.2025 року №9038171340 за січень 2025 року з граничним терміном сплати 03 березня 2025 року в сумі 29106,96 грн з затримкою терміну сплати більше 30 календарних днів, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України та ст. 163-2 КУпАП.
У ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , після роз'яснення йому головуючим прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, пояснив, що він є директором ТОВ «М-СТИЛЬ». Перерахуванням всіх платежів по підприємству ТОВ «М-СТИЛЬ» займалась бухгалтер, яка працює дистанційно, про те, що вказаний платіж був не своєчасно перерахований він дізнався після надходження протоколу до суду. Сума 70694,00 грн були списані з рахунку підприємства 29.07.2025 року, що видно з банківських операцій. В протоколі про адміністративне правопорушення не вказана частина ст.163-2 КУпАП, тобто не визначена юридична кваліфікація його дій, тому протокол є неналежним доказом по справі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Стаття 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та складається з двох частин.
В протоколі про адміністративне правопорушення №1485/12/08-01-04-04 від 17.09.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-2 КУпАП та не вказана частина цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 КУпАП.
Ці дані встановлюються в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до правових позицій Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові від 26.04.2018 року по справі 338/1/17 та постанові від 27.02.2018 року по справі №813/2451/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено лише допустимими доказами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суддя не наділений повноваженнями самостійно визначати кваліфікацію діяння, цей обов'язок покладений на орган, який складає протокол. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Оскільки в протоколі №1485/12/08-01-04-04 від 17.09.2025 року не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто не визначена юридична кваліфікація дій, у зв'язку з чим він є неналежним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Вказані обставини не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-2 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У прийнятому рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, на думку Європейського суду з прав людини, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, суддя вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-2 КУпАП.
Керуючись ст.163-2, ст.ст.7, 247, 251, 252, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.163-2 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков