Справа № 333/9756/25
Провадження № 1-кс/333/3305/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання ОСОБА_3 про відкриття кримінального провадження, в якому він просить суд відкрити кримінальне провадження стосовно працівників СБУ у Запорізькій області щодо застосування до нього фізичного та психологічного насилля та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 365 КК України.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 20.03.2025 року серед ночі до нього в оселю увірвалися озброєнні співробітники СБУ за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. Молодіжна, буд. 2, і почали його бити. Потім забрали телефон, ноутбук та портмоне з документами. При цьому слідчого, понятих і захисника не було. Зробили обшук в оселі без ухвали суду. Заборонених законом речей не виявили. Після цього наділи кайданки і мішок на голову, вивезли з оселі та погрузили у багажник автомобіля, фактично викравши його. Після чого привезли в якесь місце та спустили до підвалу, де вчинили фізичне катування. Побачивши його критичний фізичний стан, його відвезли до реанімації, де зробили операцію на внутрішніх органах. Після того, як він пролежав 10 днів в реанімації, його відвезли 01.04.2025 року на зустріч із захисником і слідчим. Через годину його привезли до зали суду, де повідомили про затримання і арешт. В ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» були зняті та зафіксовані його тілесні ушкодження. Через незадовільний стан здоров'я його розмістили у медичному корпусі слідчого ізолятору, де він пролежав приблизно місяць. Свідком цієї події був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі його медичні матеріали знаходяться в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор». При зверненні до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі він отримав формальну відписку від керівника першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 (№ 5772зкп/мл-25/17-02-5187/25 від 26.05.2025 року).
Тобто, фактично ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Невірний виклад ОСОБА_3 своїх вимог в резолютивній частині скарги не може бути підставою для відмови особі у праві доступу до правосуддя.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, відмовити в задоволенні скарги, оскільки співробітниками ВБ СБУ в Запорізькій області була проведена перевірка, факти викладені заявником не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим достатні підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування відсутні.
Також через канцелярію суду представником ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі були надані суду копії заяви ОСОБА_3 та матеріали щодо її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та надані скаржником і представником ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі із заявою від 12.05.2025 року про вчинення злочину, де повідомив, що 20.03.2025 року до нього в оселю серед ночі ввірвалися «озброєнні люди в однострої» і почали його бити. Потім забрали телефон, ноутбук та портмоне з документами. При цьому слідчого, свідків і захисника не було. Зробили обшук в оселі. Погрузили у багажник автомобіля, фактично викравши його. Привезли в якесь приміщення та спустили до підвалу, де вчинили фізичні тортури. Побачивши його поганий фізичний стан, його відвезли до реанімації, де зробили операцію на внутрішніх органах. Після того, як він пролежав 10 днів в реанімації, його відвезли 01.04.2025 року на зустріч із захисником і слідчим. Через годину його привезли до зали суду, де повідомили про затримання і арешт.
Листом вих. № 5772зкп/мл-25/17-02-5187/25 від 26.05.2025 року керівником першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі звернення ОСОБА_3 (вх. №5772/мл-2024 від 21.05.2025 року) щодо можливих протиправних дій відносно останнього з боку працівника Управління СБУ в Запорізькій області було направлено за належністю до представництва ВБ в Запорізькій області (з дислокацією у м. Запоріжжі) 2 управління ГУ ВБ СБ України, ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для організації належної перевірки фактів можливого вчинення кримінального правопорушення правоохоронцями.
Із листа вх. № 7397-25/мл від 18.07.2025 року начальника ПВБ в Запорізькій області (з дислокацією у м. Запоріжжі) 2 управління ГУ ВБ СБ України встановлено, що представництвом ВБ в Запорізькій області (з дислокацією у м. Запоріжжі) 2 управління ГУ ВБ СБ України проведено перевірку щодо можливого перевищення службових повноважень окремими працівниками Управління СБУ в Запорізькій області. За результатами перевірки встановлено, що 04.03.2025 року СВ УСБУ в Запорізькій області до кримінального провадження № 22024080000000834 від 23.05.2024 року долучені матеріали з ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України стосовно громадянина України ОСОБА_3 . 01.04.2025 року слідчий СВ УСБУ в Запорізькій області, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 22024080000000834 від 23.05.2024 року за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 111 КК України, в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомив ОСОБА_3 про підозру у вчинені ч. 2 ст. 111 КК України. Того ж дня ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 20.06.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України. 20.06.2025 року ОСОБА_3 вручено обвинувальний акт. Крім того, проведеними додатковими перевірочними заходами представництвом ВБ в Запорізькій області не отримано достатніх об'єктивних даних, які б вказували на можливе вчинення співробітниками УСБУ в Запорізькій області кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
При цьому вказаний обов'язок прокурора, слідчого, дізнавача не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього визначає Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора № 231 від 17.08.2023 року (далі - Положення).
Згідно з вказаним вище Положенням, реєстраторами Реєстру, зокрема, є керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання, службові особи органу Державного бюро розслідувань, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 6 глави 2 розділу І).
Внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України (п. 1 глави 2 розділу ІІ).
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Крім того, відповідно до висновків 1-3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за 2017 рік під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК України дійсно передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому апелювати на цьому етапі до положень ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
В заяві ОСОБА_3 викладені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Обґрунтованість такої заяви має перевірятися шляхом проведення всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин провадження, що можливе лише під час досудового розслідування після внесення відповідних відомостей за вищевказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чого відповідними посадовими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, здійснено не було.
Слідчому судді на момент розгляду скарги не надано даних про те, що відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове розслідування розпочато.
При цьому попередня кваліфікація кримінального правопорушення здійснюється особою, яка вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі даних, які містяться у заяві чи повідомленні про вчинене правопорушення, незалежно від того, за якою статтею Кримінального кодексу України кваліфікував кримінальне правопорушення у своїй заяві заявник.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 вх. № 5772зкп від 21.05.2025 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням вимог ст. ст. 214, 303 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 вх. № 5772зкп від 21.05.2025 року.
Керуючись ст. ст. 117, 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, не пізніше 24 годин після отримання цієї ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, які містяться у заяві ОСОБА_3 від 12.05.2025 року (вх. № 5772/мл-2024 від 21.05.2025 року), та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1