Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4766/25
Провадження №: 3/332/2357/25
21 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Юлія Ігорівна, розглянувши матеріали справи, що надійшли із УПП в Запорізькій області ДПП відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 10.06.1997 року,
за ч. 3 ст. 173-2, ч.3 ст.173-8 КУпАП
26.08.2025 об 11-30 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру в бік співмешканки ОСОБА_2 , а саме, висловлював погрози, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, умисно давав ляпаси стусани, штовхав, чим була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 26.08.2025 об 11-30 год. за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА 301643 від 17.08.2025 про обов'язкову заборону у будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою строком на 10 діб, заборона на вхід та перебування у місці проживання потерпілої особи. Правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за 3 ст. 173-8 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 22.09.2025, 09.10.2025 та на 21.10.2025, ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Із заявами про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця розгляду справи, а також за допомогою направлення судових повісток за адресою місця проживання. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення особи щодо розгляду справи.
Беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 , 173-8 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до вмотивованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 та ч.3 ст.173-8 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №338696, у якій зафіксований факт вчинення останнім правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №338697, у якій зафіксований факт вчинення останнім правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №530985;
- рапортом;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він відмовився від надання пояснень на підставі ст.63 Конституції України;
- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.08.2025;
- відеозаписом.
Повторність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 та ст. 173-8 підтверджується архівом правопорушень, згідно якого останній неодноразово вчиняв домашнє насильство та порушував терміновий заборонний припис, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Частина третя статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Частина третя статті 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Суд встановив, що своїми діями ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство (умисне діяння психологічного та фізичного характеру) щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а також повторно протягом року не виконав терміновий заборонний припис за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП
Згідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, враховуючи особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 173-2, за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
За змістом п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
П. 4 ч. 1 ст.24 вказаного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству віднесено й направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи високий ризик небезпеки відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд вважає за необхідне направити ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці, як-то визначено ст. 28 вказаного закону та ст. 39-1 КУпАП.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ст. 28 ч. 1,2 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.173-2, 173-8, 221, 283 КУпАП суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 173-2 та ч.3 ст.173-8 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень на користь держави (Номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100).
У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійний розмір штрафу, тобто 2040 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.І. Ретинська