Справа № 458/960/25
22 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим військовослужбовця, -
ОСОБА_1 звернулась до Турківського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим військовослужбовця ЗСУ солдата ОСОБА_3 .
Ухвалою Турківського районного суду від 17.09.2025 матеріли даної справи передано на розгляд Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за територіальною підсудністю.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Позивач у позовній заяві зазначає, що хоча предметом позову є встановлення факту, однак, оскільки між ним та відповідачем виник спір, що стосується, зокрема і потенційно можливого подальшого питання спадкування майна померлого, отримання коштів, пов'язаних із загибеллю особи, він змушений звернутися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Вирішуючи питання щодо порядку судового провадження в якому повинні вирішуватись вимоги про оголошення особи померлою, суд виходить з наступного.
Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни та припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту.
Оголошення померлим в порядку окремого провадження впливатиме на права та обов'язки спадкоємців, а також на їх право на отримання одноразової грошової допомоги, а також обов'язки Міноборони як орган, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги тощо.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно зі статтею 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до змісту зазначеної норми кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла, і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла, визначається строк, протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання.
Згідно зі статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Тобто під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
За наслідками розгляду зави про оголошення особи померлою заявник отримає свідоцтва про смерть, а видача такого свідоцтва тільки створить умови для здійснення заявником права на спадкування, отримання виплат тощо. Крім того, в позовній заяві позивач вказує на потенційний спір, який може виникнути між спадкоємцями, а може і не виникнути, тобто має імовірний характер.
Отже, аналіз змісту норм цивільно-процесуального законодавства, що регулює питання оголошення фізичної особи померлою дає підстави для висновку, що в інший спосіб окрім як в порядку окремого провадження, це питання не може бути розглянуто. Про це свідчить зокрема зміст ч. 4 ст. 293 ЦПК України відповідно до якої, розгляд справ про оголошення фізичної особи померлою проводиться у складі судді і двох присяжних. При цьому розгляд питання про оголошення фізичної особи померлою у позовному провадженні законом не передбачено.
Отже, з поданої до суду заяви не виникає спір про право, отже відсутні підстави вважати що існує спір про право, оскільки у протилежному випадку заявник та заінтересовані особи не зможуть реалізувати своє право на спадкування.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.186, 353 ЦПК України,
У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим військовослужбовця, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник