Єд. унік. № 243/4668/25
Провадження № 1-в/243/189/2025
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м.Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 10.06.2025 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнена на підставі ст.ст.75, 76 КК України з випробуванням у 3 роки,
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки. Суд зобов'язав засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Вирок набрав законної сили 11.07.2025 року прийнятий до виконання Відділом №12 17.07.2025, заведена особова справа № 39/2025.
07.10.2025 року начальник відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях звернулася до суду з поданням про скасування звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, яке обгрунтоване наступними обставинами.
На адресу, вказану у вироку суду: АДРЕСА_1 , засудженому був направлений виклик на 29.07.2025 для ознайомлення з порядком та умовами звільнення від покарання з випробуванням. ОСОБА_4 , згідно виклику не зв'язався з працівником відділу № 12 за номером телефону, який вказаний у виклику. 30.07.2025 ОСОБА_4 , за адресою його місця поживання вказаною у вироці суду: АДРЕСА_1 , був направлений виклик рекомендованим листом на 11.08.2025 р. до відділу №12. За викликом засуджений на зв'язок зі співробітниками відділу №12 не вийшов. Згідно трекінгу відстежень єдиного національного оператора поштового зв'язку України АТ «Укрпошта» 06.08.2025 р. була невдала спроба вручення листа засудженому.
12.08.2025 під час перевірки вищевказаної адреси, встановити місцезнаходження засудженого ОСОБА_4 не вдалося. Двері квартири ніхто не відчиняв, стороннього шуму чутно не було, сусіди відмовились надавати будь-яку інформацію відносно мешканців вищезазначеного будинку. Встановити будь-яку детальнішу інформацію не виявилось можливим. 12.08.2025 розпочаті першочергові заходи з виявлення засудженої особи, місцезнаходження якого невідомо. Вжитими заходами місцезнаходження засудженого не встановлено.
Згідно отриманої інформації, в період іспитового строку засуджений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався.
З урахуванням цього 25.09.2025 відділом № 12 були направлені матеріали стосовно засудженого ОСОБА_4 для проведення подальших розшукових заходів, керуючись ч. 1 ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України).
До теперішнього часу засуджений ОСОБА_4 не вийшов на зв'язок зі співробітником відділу №12, що свідчить про невиконання ним одного або кількох обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом. За вказаною у вироку суду адресою не проживає, на облік до органу пробації не став, що свідчить також про небажання стати на шлях виправлення, тому просив скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого для відбування покарання.
Прокурор Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 заперечував проти задоволення подання, вказав, що воно є передчасним.
Представник відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд подання без її участі, подання підтримала, просила його задовольнити, зазначивши за змістом заяви, що 10.10.2025 року засуджений ОСОБА_4 вийшов на зв'язок зі співробітником відділу № 12 та був ознайомлений з порядком та умовами звільнення від покарання з випробуванням.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення подання, вказав, що він надавав свої контактні дані, а саме номер телефону його батька, але ніхто не телефонував, за місцем мешкання його не перевіряли. Тиждень тому йому телефонував інспектор, він вже перебуває на обліку.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання, осіб які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до п.8 ст. 537 КПК України, судом під час виконання вироків вирішується питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно з ч.2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, даних в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, згідно з ч. 2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
При цьому, згідно з ч.4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Відповідно до ч.6 ст. 166 КВК України, у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, суд вирішуючи питання про скасування звільнення з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання повинен з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки, в чому полягали правопорушення, чи відбувались вони систематично, які стягнення були покладені на засудженого, з'ясувати умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Сам факт невиконання обов'язків, покладених на ОСОБА_4 вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
У ході розгляду подання не встановлено переконливих доказів, що засуджений ОСОБА_4 свідомо і умисно порушував умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, з досліджених судом доказів, наданих в обґрунтування подання, можливо встановити, що 18.08.2025 повернувся поштовий лист, відправлений на адресу засудженого, з 17.07.2025 по 25.07.2025 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні, нового кримінального правопорушення не вчинив, на обліку у ДУ «Дніпровська УВП № 4» не перебуває, не є внутрішньо переміщеною особою. Водночас, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання в матеріалах справи відсутнє.
З наведеного суд дійшов висновку, що викладені в поданні обставини наразі не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, а в матеріалах подання відсутні докази, які б свідчили про умисне порушення засудженим умов відбування покарання з випробуванням і його небажання ставати на шлях виправлення. Відтак, заявлене клопотання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання є необґрунтованим та передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Одночасно з цим, суд звертає увагу на вимоги ч. 6 ст. 166 КВК України, якою передбачено, що у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.533, 537, 539 КПК України, ст. 164, 166 КВК України, суд, -
Подання начальника відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_4 про скасування звільнення від призначеного покарання з випробовуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 22.10.2025 об 11-55 год.
Суддя ОСОБА_1