Справа № 127/27573/25
Провадження № 3/127/5898/25
21 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року № 216888: «27.08.2025 року о 14 год 30 хв у м. Вінниця по вулиці Учительська, 12, громадянка ОСОБА_1 дозволила своєму неповнолітньому сину громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухатися на електроквадроциклі (дитячий) на дорозі загального користування без нагляду дорослих, рухався самовільно, здійснив зіткнення із автомобілем Hyundai I30 д.н.з. НОМЕР_2 із матеріальними збитками».
До судового засідання ОСОБА_1 з'явилась, вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила, суду пояснила, що не ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню сина. Крім того, 27.08.2025 року о 14 год 30 хв її син не їхав на електроквадроциклі по вулиці Учительська, 12, учасником ДТП став не її син, у ДТП потрапила інша дитина, якій її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дав свій електроквадроцикл.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України встановлено вичерпний перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, відповідно до положень ст. 150 СК України (частини 1 - 7): 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Ухилення від виконання саме цих, передбачених ст. 150 СК України обов'язків, і не ізольовано, а саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Тому, для утворення діями/бездіяльністю батьків або осіб, які їх замінюють об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, необхідна сукупність трьох юридичних фактів:
1) факт ухилення;
2) безпосередній предмет ухилення: обов'язки, передбачені статтею 150 СК України;
3) предмет ухилення невід'ємно пов'язаний із забезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
За відсутності хоч одного з трьох вищеназваних юридичних фактів - об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - відсутня.
При цьому, про ухилення від виконання батьківських обов'язків не свідчить лише поведінка малолітнього (неповнолітнього), в діях батьків має міститись склад невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, зокрема статтею 150 СК України, і саме щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Поведінка малолітнього (неповнолітнього) як може бути наслідком ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, так може і не бути. Оскільки визначальним в означеній категорії справ є встановлення конкретних, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов'язків, від виконання яких в сфері забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухилилась особа (батько, мати, особа, що їх замінює). Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року № 216888, зазначено, що: «27.08.2025 року о 14 год 30 хв у м. Вінниця по вулиці Учительська, 12, громадянка ОСОБА_1 дозволила своєму неповнолітньому сину громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухатися на електроквадроциклі (дитячий) на дорозі загального користування без нагляду дорослих, рухався самовільно, здійснив зіткнення із автомобілем Hyundai I30 д.н.з. НОМЕР_2 із матеріальними збитками».
Проте, від яких саме обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ухилялась ОСОБА_1 - не зазначено.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року № 216888, рапорт інспектора від 27.08.2025 року та письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.08.2025 року, згідно з якими 27.08.2025 о 14:10 год. діти в подвір'ї будинку врізались на квадроциклі у припаркований автомобіль та пошкодили лако-фарбове покриття. Хто був безпосереднім учасником зіткнення ОСОБА_3 не бачила.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року № 216888 не долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди, що позбавляє можливості суд встановити обставини справи, наявність чи відсутність події, яка, на думку особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, стала наслідком діяння дитини та пов'язана з ухиленням від виконання батьківських обов'язків.
В матеріалах справи відсутні належні докази факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди 27.08.2025 року о 14 год 30 хв у АДРЕСА_2 , малолітнім сином ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд окремо наголошує, що настання події з негативними наслідками в результаті діяння дитини, ще само по собі не свідчить про ухилення батьків дитини (або осіб, що їх замінюють) від виконання батьківських обов'язків. Матеріали справи мають містити докази того, що таке діяння дитини стало наслідком ухилення її батьків (або осіб, що їх замінюють) від виконання батьківських обов'язків.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов'язків, пов'язаних із забезпеченням необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітнього сина.
За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП в протоколі не розкрита, відсутня, та матеріалами справи не підтверджується.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: