Справа № 149/3408/25
Провадження №1-кс/149/625/25
22.10.2025 р. м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , власника майна- ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах власника майна - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна - автомобіля марки "Mazda 6", д.н.з. НОМЕР_1 . Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було накладено арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_4 . На даний час будь-які слідчі дії з цим транспортним засобом не проводяться протягом тривалого часу. За таких обставин адвокат просить скасувати арешт транспортного засобу.
ОСОБА_4 , його адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі за обставин, викладених у ньому.
Слідчий у судове засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження на запит суду не надав, причини неподання не повідомив.
Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши клопотання та матеріали, дійшов наступного висновку.
У провадженні СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12025020210000161 за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчої СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 02.03.2025 т/з "Mazda 6", н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2025 у кримінальному провадженні № 12025020210000161 накладено арешт на транспортний засіб - "Mazda 6", н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . Ухвалою слідчого судді від 10.07.2025 скасовано арешт в частині заборони користування та передано транспортний засіб на відповідальне зберігання ОСОБА_4 із забороною відчуджувати і розпоряджатися ним.
У судовому засіданні власник майна - ОСОБА_4 вказав, що він не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні (підозрюваного, обвинуваченого), а відсутність будь-яких слідчих дій з його автомобілем перешкоджає йому з його ремонтом і належною реалізацією прав власника.
За змістом ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Отже, арешт накладається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права (ст. 8 КПК України), відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Недоторканність права власності як засада кримінального провадження передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заходи забезпечення кримінального провадження визначені статтею 131 КПК України та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Стаття 100 КПК України передбачає, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення повертаються власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Враховуючи характер події, що стала підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а саме зіткнення двох транспортних засобів, в тому числі і т/з "Mazda 6", д. н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , скасування арешту вказаного майна може завдати шкоди інтересам кримінального провадження та досудового розслідування, та бути непропорційним щодо обмеження права власника на вільне розпорядження його власністю. Слідчим суддею не встановлено, що потреби досудового розслідування на даний час не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 як власника. Тривалість кримінального провадження та своєчасність проведення у ньому слідчих дій у розумні строки у даному випадку не є предметом оцінки слідчого судді.
Отже, доводи заявника про те, що у арешті транспортного засобу відпала потреба, не знайшли свого підвердження.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 170-174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1