Справа № 148/862/25
Провадження №1-кп/148/101/25
22 жовтня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження №12025020180000068, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оха Сахалінської області рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
встановив:
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Водночас солдат ОСОБА_4 , у порушення вказаних вище вимог вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, інспектор сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 та інспектор сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 , у період часу з 08:00 год. 06.03.2025 по 08:00 год. 07.03.2025 відповідно до графіку чергування працівників сектору реагування патрульної поліції, затвердженого начальником Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області полковником поліції ОСОБА_8 , здійснювали патрулювання у м. Тульчин Тульчинської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області, на службовому автомобілі марки «Renault Duster», р.н.з. НОМЕР_1 .
У ході патрулювання 06.03.2025 близько 19:30 год. співробітниками екіпажу «Ставня-51» на підставі приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за фактом порушення пункту п.п. 31.4.7е Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом без передбаченого конструкцією бамперу та грязезахисних фартухів і бризковиків, зупинено автомобіль ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявився військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 .
Під час спілкуванням працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із ОСОБА_4 , у останнього виявлено ознаки сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано в установленому порядку пройти процедуру освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за допомогою здачі тесту або огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради Вінницької області для проходження аналогічного огляду.
В цей момент, перебуваючи біля свого автомобіля ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_2 у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, солдата ОСОБА_4 , виник злочинний намір, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди працівникам сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за не притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення вимог законодавства, ОСОБА_4 висловив інспектору сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди за не складання відносно нього адміністративних матеріалів з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі від 2000 гривень до 4000 гривень.
При цьому, інспектор сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 відмовившись від пропозиції неправомірної вигоди, неодноразово попередив ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Після цього, на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», інспектор сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 здійснив виклик на лінію оператора «102» та повідомив про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, з метою документування його протиправних дій.
В подальшому ОСОБА_4 відмовився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського та останнього було відсторонено від керування транспортним засобом, а також інспектором ОСОБА_7 складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4212481 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та протокол серії ЕПР1 №264121 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті, щоро розкаявся. Пояснив, що 06.03.2025 року, у вечірній час, він направлявся до АЗС, що на виїзді з м. Тульчина в напрямку с. Кинашів, щоб купити бензину. Однак не встиг доїхати до АЗС, як побачив, що його переслідує поліцейський автомобіль із увімкненими проблисковими маяками. Після його зупинки, працівники поліції повідомили, що він керує транспортним засобом, у якого відсутній бампер. Під час спілкування працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного спяніння. Він запропонував одному із працівників поліції 2000 грн., які мав при собі, щоб відносно нього не складали протокол про адміністратвине правопорушення за ст. 130 КУпАП. Хотів вирішити це питання на місці. Працівник поліції відмовився від такої пропозиції та повідомив, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, однак він наполягав на своєму. Зазначив, що шкодує про вчинене. Просить суворо не карати.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно ч. 3 ст.349КПКУкраїни у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 як належні, допустимі та достатні докази вини останнього, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини кримінального правопорушення, а саме: умисні дії щодо пропонування неправомірної вигоди працівнику поліції.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч.1.ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
При встановлених обставинах та досліджених доказах у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, посередньо характеризується за місцем служби та задовільно - за місцем проживання, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не є інвалідом, є військовослужбовцем за призовом під час мобіллізації на особливий період, учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи положення ч.2 ст. 50 КК України, за змістом якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Речові докази: протокол огляду від 13.03.2025 зі стенограмою розмов на 3-х арк., флешнакопичувач, на якому містяться записи відеофіксації пропозиції неправомірної вигоди ОСОБА_4 працівникам поліції та первинна упаковка, поміщені у спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 6188846; копії постанов серії ЕПР1 № 264121 від 06.03.2025, серії ЕНА № 4212481 від 06.03.2025; копію протоколу серії ЕПР1 № 264121 від 06.03.2025; наказ № 65 о/с від 15.04.2024; наказ № 165 о/с від 07.11.2024; копію посадової інструкції ОСОБА_7 ; копію посадової інструкції ОСОБА_6 та копію затвердженого графіку чергування особового складу СРПП від 03.03.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025020180000068.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 7959 грн. (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень ) витрат на залучення експертів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1