Справа № 147/1338/25
Провадження № 2/147/524/25
(заочне)
22 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суду Вінницької області у складі:
головуючого судді Почкіної О.М.,
із участю секретаря Бабчук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розмірі 21860,25 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 30.01.2021 між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 5148437, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ "Мілоан" (Копія додається). Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит № 5148437 Позичальника від 30.01.2021, що заповнена Відповідачем (Копія Анкети-заяви Позичальника від 30.01.2021 додається). Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 5148437 від 30.01.2021) повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було виконано.
27.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5148437 від 30.01.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 5148437 від 30.01.2021 було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021. Сума заборгованості Відповідача становить 21860,25 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4050 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 16860,25 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 950 грн. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20739623/155від 13.06.2025. Однак відповідач не виконав свого зобов'язання: не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 21860,25 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23.09.2025.
23.09.2025 в зв'язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 21.10.2025.
У судове засідання 21.10.2025 представник позивача не з'явився. Надав суду клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судові засідання, які відбулися 23.09.2025, 21.10.2025, не з'явилася, відзиву та будь-яких клопотань не подала. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом скерування судових повісток за місцем її реєстрації. Судову повістку про виклик в судове засідання 23.09.2025 відповідачка отримала, судова повістка про виклик в судове засідання 21.10.2025, повернулася на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що належно повідомлений про час і місце розгляду справи.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення складено 22.10.2025, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 21.10.2025, датою ухвалення даного рішення є саме 22.10.2025 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 30.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5148437 (а.с.15-18). Даний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.1 договору про споживчий кредит №5148437 кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4 договору про споживчий кредит №5148437 кредит надається у розмірі 5000,00 грн строком на 15 днів з 30.01.2021, дата повернення кредиту 14.02.2021.
Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2825,00 грн в грошовому виразі та 1,375,00 відсотків річних, а загальні витрати - складають 15950,00 грн та 1109,00 відсотків річних. Орієнтована загальна вартість кредиту за складає 7825,00 грн (п.1.5 кредитного договору №5148437).
Комісія за надання кредиту становить 950,00 грн та нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово (пп 1.5.1 кредитного договору №5148437). Проценти за користування кредитом становлять 1875,00 грн та нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитними коштами (пп 1.5.2, кредитного договору №5148437). Стандартна базова ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (п. 1.6 кредитного договору №5148437). Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.7 кредитного договору №5148437).
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору №5148437, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на картковий рахунок позичальника.
Відповідно до п.п. 2.3.1 кредитного договору №5148437 позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на умовах передбачених кредитним договором за умови, якщо кредитодавцем буде надана така можливість.
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. кредитного договору №5148437.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. кредитного договору №5148437). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору №5148437). Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, що містить розрахунок заборгованості із зазначенням дати платежу (а.с. 19).
Анкета-заява на кредит №5148437 від 30.01.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а. с. 13).
Отже істотні умови кредитного договору №5148437, укладеного 30.01.2021 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» містяться безпосередньо у цьому договорі, Додатку 1 до договору, який відповідач підписав власним електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано позичальнику на вказаним ним номер телефону.
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, згідно із Платіжним дорученням № 38614594 від 30.01.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн.(а.с. 21 на зворті).
Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
27.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення права вимоги №69-МЛ від 27.05.2021. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №5148437від 30.01.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем (а.с.22-26).
В п. 1.1 Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ зазначено, що кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Відповідно до п. 6.2.3 Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ право вимоги вважається таким, що перейшло до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників.
Перехід права грошової вимоги боржника до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відбулося в момент підписання Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №69-МЛ, з якого вбачається, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №5148437від 30.01.2021 (а.с. 30 на звороті), виписка з особового рахунку відповідача за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021 (а.с. 20), відповідно до яких сума заборгованості відповідача за кредитним договором №514843 7від 30.01.2021 складає 21860,25 грн, з яких: 4050,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16860,25 грн - сума заборгованості за відсотками; 950 - заборгованість за комісією.
13.06.2025 позивачем направлено на адресу відповідача претензію по кредитному договору вихідний №20739623/155 від 13.06.2025 (а.с. 5 на звороті), в якій зазначено, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №69-МЛ, за яким відбулось відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити. Проте, дана вимога була залишена відповідачем без виконання.
При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст. 12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІV).
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Підписавши Кредитний договір №5148437 від 30.01.2021 з Графіком платежів, що є додатком №1 до договору №5148437 від 30.01.2021, Паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови договору цілком зрозумів та приймав їх.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.
Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Позивачем надано докази переходу до нього права вимоги за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021, що підтверджується укладеним 27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» договором відступлення права вимоги №69-МЛ, витягом з Реєстру боржників №1 до Договору відступлення права вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, платіжними інструкціями про сплату фінансування за Договору відступлення права вимоги №69-МЛ від 27.05.2021 та випискою з особового рахунку за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021.
Дослідивши матеріали справи, керуючись вищевказаними правовими нормами, суд дійшов до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021 в сумі 20910,25 грн, з яких: 4050,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16860,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, то суд враховує наступне.
Відповідно до умов кредитного договору за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 19% від суми кредиту та дорівнює 950,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Надання кредитних коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором є обов'язком кредитодавця і не має обумовлюватися будь-якою оплатою, оскільки це суперечить ст. 1054 ЦК України.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Крім того, відповідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» та яка діяла на момент укладення договору про споживче кредитування) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Враховуючи зазначене вище, стягнення плати за комісію у розмірі 950,00 грн за кредитним договором №5148437 від 30.01.2021, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивач при зверненні до суду поніс витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених в суді надав копію договору про надання правничої допомоги №0605 від 06.05.2025.
Згідно з актом прийому передачі наданих послуг №2665 від 23.06.2025 були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи, погодження поравової позиції клієнта, складення позовної заяви, подання заяви від імені клієнта, вартість, яких становить 7000 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2021 № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, враховуючи складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №15793 від 21.07.2025 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2317,13 грн, виходячи з такого розрахунку: 20910,25 грн (розмір задоволених позовних вимог)/21860,25 грн (розмір заявлених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору).
Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договорм про надання споживчого кредиту №5148437 в розмірі 20910,25 грн (двадцять тисяч дев'ятсот десять гривень 25 копійок), з яких: 4050 грн (чотири тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок) - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16860,25 грн (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 25 копійок) - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) 2317,13 грн (дві тисячі триста сімнадцять гривень 13 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справ.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження юридичної особи: 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1,корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Почкіна