Справа № 146/842/25
"17" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Мороза І.С.
за участі секретаря судового засідання Баранецької О.І.
представник відповідача за первісним позовом Дуднік В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права користування та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення, зустрічним позовом Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення
21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, в якому просить визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право користування квартирою АДРЕСА_1 , зобов'язати Вапнярську селищну раду укласти з ОСОБА_1 як з квартиронаймачем, договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 .
11 червня 2025 року надійшла зустрічна позовна заява Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, в якій позивач просить усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , зобов'язати його звільнити житло без надання іншого.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 20 червня 2025 року прийнято зустрічний позов Вапнярської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради про визнання права користування та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення, об'єднано зустрічний позов з первісним позовом в одне провадження.
24 вересня 2025 року Томашпільським районним судом Вінницької області винесено рішення у даній цивільній справі.
Адвокат Олійник О.Л. окрім вказаного, до закінчення судових дебатів просив в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України не визначати розмір витрат на надання правової допомоги та судового збору, оскільки ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення буде подано докази судових витрат.
3 жовтня 2025 року в провадження судді Томашпільського районного суду Вінницької області Мороза І.С. надійшла заява представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права користування та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення, зустрічним позовом Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 26 000 грн.
До заяви додано докази розміру судових витрат.
9 жовтня 2025 року від представника Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої ( правової) допомоги, в якому останній просить зменшити розмір стягнення з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу з 26 000 грн до 2 000 грн. В даному клопотанні зазначено, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача за первісним позовом, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
В судовому засіданні представник Вапнярської селищної ради - Дуднік В.С. просила зменшити розмір стягнення з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу з 26 000 грн до 2 000 грн посилаючись на обставини зазначені в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої ( правової) допомоги.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його представник - адвокат Олійник О.Л. направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без участі позивача за первісним позовом та його представника, просив ухвалити додаткове рішення яким стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 26 000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права користування та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення -задоволено повністю, визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 , зобов'язано Вапнярську селищну раду Тульчинського району Вінницької області укласти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як з квартиронаймачем, договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 . В задоволені зустрічного позову Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення - відмовлено. Стягнуто з Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору.
Однак, при ухваленні судового рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
На виконання вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України представник позивача за первісним позовом подав до суду наступні документи: Договір № 02/24 про надання правової допомоги укладений 24 лютого 2025 року; Акт №1 наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 02/24 від 24 лютого 2025 року, згідно якого загальна вартість наданих послуг «виконавцем» склала 26000 грн; квитанцію від 24 лютого 2025 року №1 про отримання коштів згідно договору про надання правової допомоги №02/24 від 24.02.2025р. в розмірі 13 000 грн; квитанцію від 24 вересня 2025 року №2 про отримання коштів згідно договору про надання правової допомоги №02/24 від 24.02.2025р. в розмірі 13 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 4 статті 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засіданні осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стороною позивача за первісним позовом виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року у справі № 755/7694/20 (провадження № 61-12174св22) зазначено, що «застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат».
У відповідності до висновку Великою Палатою Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Дослідивши надані представником позивача за первісним позовом докази витрат на правову допомогу, суд зазначає, що позивачем за первісним позовом в позовній заяві зазначено, що сума судових витрат, яку він поніс складає 2422,40 грн та витрат на правову допомогу, кінцевий розрахунок яких буде подано додатково. Разом з цим на момент подання позовної заяви (21.05.2025)позивачем уже було понесено витрати на правову допомогу, про що свідчить квитанція № 1 від 24 лютого 2025 року, однак в порушення вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України, позивачем в позові про уже понесені судові витрати на правову допомогу не зазначалося.
Крім цього як вбачається з договору № 02/24 про надання правової допомоги від 24 лютого 2025 року, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу замовнику щодо представництва в цивільних судах першої інстанції щодо справи про визнання права користування за замовником квартири АДРЕСА_1 в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Однак в акті № 1 наданих послуг за договором про надання правової допомоги №02/24 від 24 лютого 2025 року, зазначено такий вид робіт як подання позовної заяви з додатками, що умовами договору не було передбачено.
На підставі вказаного вище, зважаючи на складність справи та те, що стороною позивача за первісним позовом не подано суду належних доказів про понесення останнім судових витрат на правову допомогу в розмірі зазначеному в заяві про ухвалення додаткового рішення, враховуючи невиконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню 13000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 133, 134, 141, п.13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права користування та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення, зустрічним позовом Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення- задовольнити частково.
Стягнути з Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, (ЄДРПОУ 04325911, адреса місцезнаходження: 24240, Вінницька область, Тульчинський район, селище Вапнярка, вул. Незалежності, буд. 140) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Олійника О.Л. в сумі 13 000 грн. (тринадцять тисяч гривень).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду.
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя: І. С. Мороз