1-кс/130/694/2025
130/2573/25
Іменем України
22.10.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Жмеринка клопотання слідчого Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинського Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою технічною освітою, працюючого, раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 6 ст. 152 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025020130000355 від 24.08.2025,
Слідчий Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в якому просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.11.2025.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що його онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою та не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинив відносно неї злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи за наступних обставин.
На початку 2024 року, більш точний час органом досудового розслідуванням невстановлений, ОСОБА_4 спільно із онукою перебували за місцем проживання останнього, що по АДРЕСА_1 .
Перебуваючи у одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, у ОСОБА_4 , який достовірно знав і усвідомлював, що ОСОБА_8 є малолітньою особою, з метою задоволення власної статевої пристрасті, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення відносно онуки дій сексуального характеру.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з початку 2024 року, усвідомлюючи її вік, вразливий стан малолітньої особи та довірливе ставлення до себе, як до близької особи (дідуся), яка була об'єктом його сексуальних посягань, використовуючи сприятливі умови, а саме факт регулярного спілкування, користуючись відсутністю інших осіб, залишаючись на самоті в одній із кімнат вищезазначеного будинку, діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, розуміючи, що його дії здатні спричинити моральну та фізичну шкоду розвитку малолітньої та сформувати у неї аморальні погляди, діючи всупереч загально прийнятим моральним принципам, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, якими кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів, з сексуальних мотивів, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток дитини, а також формування у неї аморальних поглядів, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, торкався до статевих органів ОСОБА_8 , після чого задовольнив свою статеву пристрасть, вчинивши відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій.
Крім того ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що його онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою та не досягла чотирнадцятирічного віку, продовжив вчиняти відносно неї злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
У проміжок часу з 2024 року по теперішній час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_4 знаходячись спільно із онукою за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою задоволення власної статевої пристрасті продовжив реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення відносно онуки дій сексуального характеру.
Так, ОСОБА_4 у проміжок часу з 2024 року по теперішній час, продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, користуючись відсутністю інших осіб, залишаючись на самоті за вищевказаною адресою, діючи умисно, повторно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, використовуючи при цьому її вік, вразливий стан малолітньої особи та довірливе ставлення до себе, як до близької особи (дідуся), розуміючи, що його дії здатні спричинити моральну та фізичну шкоду розвитку малолітньої та сформувати у неї аморальні погляди, діючи всупереч загально прийнятим моральним принципам, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, якими кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів, з сексуальних мотивів, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток дитини, а також формування у неї аморальних поглядів, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, з метою задоволення статевої пристрасті вчинив відносно ОСОБА_8 дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є малолітньою особою та не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинив відносно неї злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи за наступних обставин. Навесні 2025 року, більш точний час органом досудового розслідуванням невстановлений, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_9 перебували за місцем проживання брата ОСОБА_4 . ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 , до будинку якого ОСОБА_4 мав вільний доступ. Перебуваючи у одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, у ОСОБА_4 , який достовірно знав і усвідомлював, що ОСОБА_9 є малолітньою особою, з метою задоволення власної статевої пристрасті, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення відносно останньої дій сексуального характеру. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи її вік, вразливий стан малолітньої особи та довірливе ставлення до себе, як до близької особи (родича), яка була об'єктом його сексуальних посягань, використовуючи сприятливі умови, а саме факт регулярного спілкування, користуючись відсутністю інших осіб, залишаючись на самоті в одній із кімнат вищезазначеного будинку, діючи умисно, повторно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, розуміючи, що його дії здатні спричинити моральну та фізичну шкоду розвитку малолітньої та сформувати У неї аморальні погляди, діючи всупереч загально прийнятим моральним принципам, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, якими кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів, з сексуальних мотивів, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток дитини, а також формування У неї аморальних поглядів, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, та погрожуючи предметом схожим на пістолет, торкався до статевих органів ОСОБА_9 , після чого задовольнив свою статеву пристрасть, вчинивши відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій. Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є малолітньою особою та чотирнадцятирічного віку, продовжив вчиняти відносно неї злочини проти не досягла статевої свободи та статевої недоторканості особи. У липні 2025 року, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_4 знаходячись спільно із ОСОБА_9 за місцем проживання своєї доньки ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_3 , з метою задоволення власної статевої пристрасті продовжив реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення відносно ОСОБА_9 дій сексуального характеру. Так, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, користуючись відсутністю інших осіб, залишаючись на самоті з ОСОБА_9 за вищевказаною адресою, діючи умисно, повторно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, використовуючи при цьому її вік, вразливий стан малолітньої особи та довірливе ставлення до себе, як до близької особи (родича), розуміючи, що його дії здатні спричинити моральну та фізичну шкоду розвитку малолітньої та сформувати у неї аморальні погляди, діючи всупереч загально прийнятим моральним принципам, «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, якими кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів, з сексуальних мотивів, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток дитини, а також формування у неї аморальних поглядів, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами та погрожуючи предметом схожим на пістолет з метою ОСОБА_9 дії задоволення статевої пристрасті вчинив відносно сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди та ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених повторно.
Крім того 30 вересня 2025 року ОСОБА_4 про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, та ч. 6 ст. 152 КК України вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_11 ; допитом малолітньої потерпілої ОСОБА_8 слідчим суддею, під час досудового розслідування в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в іншому приміщенні - у Підрозділі по роботі з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками подібних злочинів ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); заявою ОСОБА_12 від 27.08.2025; допитом малолітньої потерпілої ОСОБА_9 слідчим суддею, під час досудового розслідування, в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в іншому приміщенні - у Підрозділі по роботі з дітьми, які постраждали від насильства або стали свідками подібних злочинів ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); показаннями свідка ОСОБА_11 ; затриманням ОСОБА_4 25.08.2025; оглядом предмету-відеозапису з телефона ОСОБА_9 ; обшуком за місцем проживання ОСОБА_4 . 25.08.2025 показаннями підозрюваного ОСОБА_4 25.09.2025 висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_8 ; висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_9 висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи; обшуком за місцем проживання ОСОБА_4 24.09.2025 висновком судової експертизи зброї; іншими доказами, здобутими в ході досудового розслідування. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.11.2025, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 23.10.2025 та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати домашній арешт, у зв'язку з хворобою підозрюваного.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020130000355 від 24.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 6 ст. 152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2025.
Постановою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_13 від 21.10.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020130000355 від 24.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 6 ст. 152 КК України, до трьох місяців, тобто до 25.11.2025 року, з якої вбачається, що завершити досудове розслідування до вказаного терміну не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, а саме:
- отримати висновок судової психологічної експертизи експерта за результатами проведеного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка перебуває на виконанні у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- отримати висновок судової психологічної експертизи за результатами проведеного допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка перебуває на виконанні у ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- отримати висновок амбулаторної комплексної судово психолого- психіатричної та наркологічної експерти щодо підозрюваного ОСОБА_4 ;
- долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій;
- отримати тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, яка перебуває у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 ». А також провести аналіз отриманої інформації;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 23.10.2025.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Надана підозрюваним ОСОБА_4 виписка з медичної картки амбулаторного хворого від 01.2025 не вказує про неможливість перебування підозрюваного в місцях утримання.
Слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання, в зв'язку з чим слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про які просили підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 .
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування тобто до 25.11.2025 року (включно).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Володимир-Волинського Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 листопада 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 діє до 25 листопада 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя