2/130/91/2025
130/1127/24
"08" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
при секретарі Маліщук Н.А.,
з участю представника позивача адвоката Поворознюка Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поворознюк Борис Миколайович до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» та ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку завданого внаслідок ДТП,
Позивач звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом про стягнення матеріального збитку завданого внаслідок ДТП та просив стягнути з з відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» на користь позивача ОСОБА_1 80000 грн. заподіяної матеріальної шкоди внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 91225,02 грн. заподіяної матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 20000 грн., заподіяної моральної шкоди, стягнути із відповідачів ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» та ОСОБА_2 понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати, а саме 1529,80 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 8000 грн. сплачених витрат за професійну правничу допомогу та 2867,76 грн. сплачених витрат за проведення транспортно-товарознавчої експертизи. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.12.20233 року по справі №130/3316/23 встановлено, що 13.10.2023 року о 10:50 год. на автодорозі М-21, біля перехрестя села Біликівці, відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Мазда-626», д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, не надав перевагу русі іншому транспортному засобу, чим порушив вимоги пункту 16.11 ПДР України, внаслідок чого відбулось зіткнення двох транспортних засобів із заподіянні матеріальної шкоди власнику транспортного засобу «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 . Вказаною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Постанова суду набрала законної сили 01.01.2024 року. Пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 08.09.2020 року, виданого ТСЦ 1841, належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_3 , керував батько позивача ОСОБА_3 , також в автомобілі перебувала матір позивача ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Мазда-626», д.н.з. НОМЕР_5 , яким керував відповідач ОСОБА_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальні власників наземних транспортних засобів № ЕР-217155351, за яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 160000 грн., а розмір франшизи 3200 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 , який являється власником пошкодженого автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходився за кордоном, у Великобританії. Належним йому автомобілем «Шкода Октавія» керував його батько ОСОБА_3 , у відповідності до приписів п.2.2 ПДР України, у зв'язку із тим, що син передав батькові у користування даний транспортний засіб. Із витребуваних в порядку проведення досудової підготовки матеріалів справи представником позивача встановлено, що 23.10.2023 року до відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», через Хмільницьке відділення Вінницького регіонального центру, яке знаходиться в місті Хмільнику Вінницької області по вул.Соборності, буд. 6, звернулась матір позивача ОСОБА_4 із заявою щодо досягнення згоди із страховою компанією в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування. Звертаючись із даною заявою щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, матір позивача ОСОБА_4 за відсутності відповідного доручення від сина, не мала відповідних повноважень на подання такої заяви саме від імені сина ОСОБА_1 . За відсутності відповідних повноважень на представництво інтересів сина перед страховою компанією та за відсутності усної чи письмовою згоди сина ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування у розмірі, вдвічі меншому, ніж він має право, матір позивача - ОСОБА_4 подала до страхової компанії заяву у якій, всупереч інтересам власника транспортного засобу, заявила, що: «між нею та страховиком досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування, який складає 76800 гри. з урахуванням передбаченого розміру франшизи 3200 грн.». Дана заява 23.10.2023 року фактично була оформлена працівником Хмільницького відділення Вінницького регіонального центру ПрАТ ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» ОСОБА_5 , яка не впевнившись у наявності повноважень у ОСОБА_4 на її підписання, оформила дану заяву від імені ОСОБА_1 . За таких обставин відсутні підстави вважати, що між потерпілим ОСОБА_1 з одного боку, та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», із іншого боку, було досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті, не у розмірі 156800 грн. (в межах ліміту 160 000 грн. згідно страхового полісу, за мінусом франшизи 3200 грн.), на який мав право потерпілий, а у значно меншому розмірі - 76800 грн. Представник позивача зазначив, що поданню вищезазначеної заяви до страхової компанії передували події того, що на місце вчинення ДТП 13.10.2025 року по лінії 102 була викликана поліція. По прибуттю співробітники поліції Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області почали переконувати батька позивача ОСОБА_3 , який керував пошкодженим автомобілем «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 та матір позивача ОСОБА_4 , яка перебувала в автомобілі в якості пасажира у доцільності складення по даному факту ДТП не протоколу про адміністраторе правопорушення за ст.124 КУпАП, а євро протоколу, та повідомили, що згідно страхового полісу, наявного у водія ОСОБА_2 відшкодування буде становити 160000 грн. Батьки позивача на місці не погоджувались на складення євро протоколу, інспектор поліції повідомив їх, що працює в поліції вже десять років та таким вони швидше отримають страхове відшкодування. Однак в страховій компанії батьків позивача повідомили, що на підставі складення євро протоколу розмір страхового відшкодування, який може сплатити страхам компанія, може складати не більше 80 000 грн. Після цього у матері позивача в страховій компанії 23.10.2023 року було відібрано вищезазначену заяву про погодження розміру страхового відшкодування, а батько позивача 08.11.2023 року звернувся до поліції із заявою про складення відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП. У відповідності до висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 , на час ДТП з автомобілем «Мазда-626», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 07.11.2023 року, складала величину 282780,62 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодженого автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 , під час ДТП станом на 07.11.2023 року, з вирахуванням вартості пошкодженого ТЗ, складає величину 251225,12 грн. Згідно висновку експерта від 16.11.2023 року дійсна ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 , становить 31555,60 грн. Ринкова вартість автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 , віком який на час пошкодження складає 282780,62 грн. Вартість повного відновлювального ремонту становить 634838,73 грн. Проведеною експертизою було встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок технічного пошкодження автомобіля дорівнює ринковій вартості аналогічного технічно справного автомобіля на момент ДТП та становить 251225,02 грн. Відповідно до висновку експертного дослідження від 16.11.2023 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин транспортний засіб вважається фізично знищеним. Якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо- транспортної пригоди. Таким чином, недоплачена відповідачем ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» сума страхового відшкодування (регламентної виплати) складає 80000 грн. (156800 грн. - 76800 грн.). З відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 91225,02 грн. заподіяного внаслідок ДТП матеріальної шкоди у зв'язку із пошкодженням автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 . Технічно пошкоджений автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_6 , вартістю: 31555,60 грн. позивач ОСОБА_1 залишає за собою. Діями відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду в розмірі 20000 грн., які полягає у тому, що технічне пошкодження, а фактично повне фізичне знищенні автомобіля, який є для позивача значною матеріальною цінністю, призвело до душевних страждань, хвилювань, переживань, втрати спокою та рівноваги. У нього погіршився настрій. Його батьки, які фактично користувалися автомобілем пережили сильний психологічний стрес, втратили спокій та рівновагу. Втрата автомобіля призвела до суттєвих незручностей у повсякденному житті. Оскільки відповідачі не бажають у добровільному порядку відшкодувати заподіяні матеріальну та моральну шкоду позивач ОСОБА_1 вимушений звертатись до суд із даним позовом.
Ухвалою суду від 22.04.2024 року по даній справі було відкрито провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
24.04.2024 року до суду від представника позивача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» надійшов відзив.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Поворознюк Б.М. підтримав заявлені позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» в судове засідання не з'явився, в наданому відзиві просив розгляд справи проводити в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини його неявки суду невідомі, будь-яких заяв та клопотань суду не надав.
Згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як дана справа відноситься до малозначних, оскільки позовні вимоги позивача з зазначенням ціни позову та ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, ніхто із учасників по справі заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до п.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Пунктом 2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Указана норма кореспондується зі ст.999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У спорах пов'язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон№1961-IV) є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами ст.3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У п. 33.1.4 ст.33 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язанийневідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п.35.1 ст.35).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Згідно з п.36.1 ст.36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з п.36.2 ст.36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердженняфакту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2020 р. у справі №333/2096/17, провадження №61-20343св18.
В судовому засіданні встановлено, що 08.11.2023 року водій ОСОБА_3 звернувся до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про оформлення протоколу про адміністативне правопорушення за ст.124 КУпАп за порушення ПДР, що призвело до пошкодження ТЗ відносно водія ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , додаток копія повідомленя про ДТП (європротоколу) (а.с.13-14 т.1). За постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.12.2023 року встановлено, що 13.10.2023 року о 10-50 год на автодорозі М-21 біля перехрестя с.Біликівці водій ОСОБА_6 керував транспортним засобом Мазда 626, державний номерний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі іншому транспортному засобу, в наслідок чого відбулось зіткнення з матеріальною шкодою транспортного засобу Шкода Октавія НОМЕР_6 , чим порушив п.16.11 ПДР України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.(а.с.19 т.1). Власником транспортного засобу Шкода Октавія д.н.з НОМЕР_6 є ОСОБА_1 (а.с.12 т.1). Цивільно- правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експуатації автомобіля Мазда 626, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс груп», поліс №ЕР-217155351 (а.с.21 т.1).
Вартість відновлювального ремонту за ремонтною калькуляцією автомобіля Шкода Октавія (власник ОСОБА_7 ) станом на 20.10.2023 року становить 212203,84 (а.с.25-27 т.1). За заявою сторін досягнуто згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, яке становить 76800 грн. та надано розрахунок (а.с.28-29 т.1). На підставі прийнятого рішення (а.с.30 т.1) за платіжною інструкцією на банківський рахунок власника ОСОБА_1 27.10.2023 року було здійснено перерахування коштів в сумі 76800 грн. (а.с.31 т.1). За висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 16.11.2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля Шкода Октавія д.н.з НОМЕР_7 під час ДТП станом на 07.11.2023 року з вирахуванням вартості пошкодженого ТЗ складає 251225,02 грн. (а.с.35-51 т.1). Вартість проведення вказаного транспортно-товарознавчого дослідження становить 2867,76 грн. (а.с.52 т.1) та сплачено власником ОСОБА_1 (а.с.53 т.1). За договором про надання правової допомоги представнику позивача сплачено 8000 грн. (а.с.59-63 т.1).
Отже, позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення до страховика та отримав страхове відшкодування, а ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою.
Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд згідно з положеннями ст.ст.77, 78,79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними однак недостатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, проте у своїй сукупності вони не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Суд не приймає твердження предстаника позивача адвоката Поворознюка Б.М., про те, що до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» звернулась матір позивача ОСОБА_4 із заявою щодо досягнення згоди із страховою компанією в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, а не сам власник ОСОБА_1 та в неї було відсутнє відповідне доручення від сина, вона не мала відповідних повноважень на подання такої заяви саме від нього та те, що сам ОСОБА_1 не міг бути присутнім, оскільки перебував за кордоном. Зазначене, не доведено стороною позивача, не підтверджено належними доказами та спростовується тим, що, в матеріалах справи наявна квітанція про сплату ОСОБА_1 вартості проведення вказаного транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 2867,76 грн, виконаного на замовлення самого ж таки позивача ОСОБА_1 (а.с.53 т.1). Крім того, сам позивач ОСОБА_1 отримавши вказані кошти від стархової компанії на свій банківський рахунок, не заперечив щодо їх виплат та способу отримання, тобто погодився з ними.
Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом №1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову, пред'явленого до страхової компанії.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).
За змістом ст.12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (ч.1).
Відповідно до ст.36.6. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Як встановлено вище матеріалами справи, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 03.10.2023 р. №ЕР217155351 сторони визначили суму франшизи в розмірі 3200 грн., яка сплачена відповідачем ОСОБА_2 .
У ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1). Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.5).
Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
З огляду на викладене, враховуючи характер спричинених пошкоджень транспортному засобу, а також засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково в сумі 10000 грн. У задоволенні іншої частини вимог відхиляється через недоведеність.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (п.2 ч. 3).
За змістом ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч.1).Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.2).
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 8000 грн. витрат за надання правової допомоги та в якості доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав договір про надання правової допомоги по цивільній справі від 08.11.2023 року, укладеного між адвокатом Поворознюком Б.М. та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_1 та квітанцію про сплату 8000 грн. гонорару на підставі Договору про надання правничої допомоги по цивільній справі від 08.11.2023 року, отримано від ОСОБА_1 через ОСОБА_4 (а.с.60 т.1).
Суд критично оцінює зазначений договір та не приймає його, оскільки тільки 14.02.2024 року особисто позивачем ОСОБА_1 надано довіреність, яким він вповноважив громадянина ОСОБА_8 бути його представником у справі, особисто ОСОБА_1 коштів не сплачував (а.с.62). Крім того, представник позивача адвокат Поворознюк Б.М. неодноразово зазначав, що мати позивача ОСОБА_4 не була вповноважена позивачем ОСОБА_1 на вчинення представництва сина, про що він прямо зазначає в позовній заяві. Вказане твердження суперечать правомірності позиції представника позивача щодо заявлених вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки такі витрати особисто позивачем ОСОБА_1 не понесені, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволенню позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з проведенням експертизи.
Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду першої інстанції сплатив судовий збір в розмірі 1529,80 грн. (а.с.6 т.1).
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню на 52,94 % від заявлених, при цьому лише з відповідача ОСОБА_2 , тому на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, за подання позовної заяви в сумі 809,87 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3 -14,79,81,88,259,263,273 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_8 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.н. НОМЕР_9 , мешканця АДРЕСА_2 91225,02 грн. завданої матеріальної шкоди, 809,87 грн.сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 10000 грн. заподіяної моральної шкоди та 1433,88 грн сплачених витрат за проведеня транспортно-товарознавчого дослідження.
В задоволенні іншіх позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.