3/130/1040/2025
130/2885/25
16.10.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, - за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 456676 від 17 вересня 2025 року, 28 серпня 2025 року о 20-58 год в м. Жмеринка по вул. Кривоноса водій ОСОБА_1 керував повторно протягом року автомобілем «Рено Флюенс», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування, чим порушив пункт 2.1.а ПДР, а тому вчинив правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явиввся, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про отримання смс-повідомлення на вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання згідно, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В даному випадку проходжу до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 поставив свій підпис; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він визнає, що керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами; довідкою про те, що згідно з базою даних ІПНП ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; рапортом про надходження повідомлення через СЕД про те що з камер відео нагляду «Парково-культурного комплексу» встановлено, що 28 серпня 2025 року на волейбольному майданчику автомобілі псували його покриття; заявою директора КП «Парково-культурний комплекс» ОСОБА_2 про те що автомобілі з номерними знаками НОМЕР_3 та НОМЕР_2 влаштували дрифтування та псували територію паркового комплексу; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно з якою автомобіль належить ОСОБА_3 ; та копією паспорта ОСОБА_1 , відповідно до якої встановлено її особу.
Також було оглянуто відео, на якому ОСОБА_1 погоджується з тим, що він, будучи позбавлений права керування транспортними засобами, знає, що не можна керувати автомобілем, однак їздив на ньому 28 серпня 2025 року по парковій зоні в м. Жмеринка.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки від порушив пункт 2.1 а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в межах санкції частини п'ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до частини другої статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені судом докази, а також приймаючи до уваги, що згідно з частиною другою статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за доцільне накласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль йому не належить.
Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
В той же час, згідно з частиною третьою статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Як слідує з довідки заступника начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Василя Нагорного, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме 4 квітня 2025 року Жмеринським міськрайонним судом прийнято рішення у справі №130/576/25 про накладення штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років.
Враховуючи, що у справі 130/576/25 Жмеринським міськрайонним судом 4 квітня 2025 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 років, яка набула законної сили, то до стягнення слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 126, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до частини третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення приєднати до накладеного стягнення невідбуту частину стягнення за постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4 квітня 2025 року у справі № 130/576/25 у виді позбавлення права керування транспортними засобами та накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (п'ятсот тридцять шість) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ