Справа № 128/1021/25
22 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Фанда О.А від 25.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П. від 24.07.2025 прийнята до провадження цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів.
Ухвалою суду від 28.07.2025 виправлено описку допущену в ухвалі суду від 24.07.2025.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Зокрема, вказаною ухвалою суду було визначено такі недоліки позовної заяви.
Відповідно до п.п. 3, 5, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, подана позивачкою ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки зазначаючи у позовній заяві, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 розірвано, позивачкою доказів, що підтверджують дану обставину.
Також, вказуючи, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2017 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина, позивачкою не зазначено доказів, яким підтверджується дана обставина.
Також, не зазначено доказів того, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів, відкриття виконавчого провадження.
Окрім того, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 14505 грн., позивачкою не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів. Крім цього, необхідність застосування саме вказаної методики розрахунку неодноразово підтверджувалась у постановах Верховного Суду України, зокрема від 08.03.2023 у справі № 461/7406/18.
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що: загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії; положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин; в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України; при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Окрім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивачка та її представник зареєстровані в системі «Електронний суд» та мають зареєстрований електронним кабінет. З огляду на це копія ухвали від 06.10.2025 була направлена позивачці та її представнику через їх електронний кабінет. Проте, до цього часу недоліки позовної заяви стороною позивача усунуто не було.
Відповідно до положень ч.ч. 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Отже, враховуючи те, що позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 187, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.П. Шевчук