Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/568/25(917/1047/25)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., у межах справи про банкрутство
за заявою кредитора: DONMAR CORPORATION, адреса: Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District Panama, Republic of Panama,
представник позивача: адвокат Бобров Арсеній Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип", код ЄДРПОУ 32428972, пр. Перемоги, 139, оф.413, м. Чернігів, 14013
предмет спору: про відкриття провадження у справі про банкрутство
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) матеріали справи позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства "Азалія", код ЄДРПОУ 13960888;
вул. Магістральна, 64, м. Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область, 37400
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип",
код ЄДРПОУ 32428972;
просп. Перемоги, 139, офіс 413, м. Чернігів, 14013
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Потупало Наталія Ігорівна
вул. Вознесенський узвіз 10а, оф 213, м. Київ, Україна, 04053
ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
свідоцтво №1167 від 02.07.2013, ід. № НОМЕР_2
про стягнення доходу від безпідставно набутого майна у розмірі 590 164,00 грн
На розгляді Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1047/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства "Азалія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" про стягнення доходу від безпідставно набутого майна у розмірі 590164,00 грн.
Позов обґрунтовано отриманням відповідачем орендної плати за користування майном належним позивачу.
08.07.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання Потупало Наталії Ігорівни про направлення матеріалів справи до Господарського суду Чернігівської області для розгляду її в межах справи про банкрутство №927/568/25.
Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 у справі №927/568/25 за заявою кредитора DONMAR CORPORATION порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972), розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.07.2025 справу № 917/1047/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства "Азалія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" про стягнення 590164,00 грн передано Господарському суду Чернігівської області для розгляду у межах справи № 927/568/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип"; матеріали справи №917/1047/25 направлено до Господарського суду Чернігівської області.
04.08.2025 матеріали справи надійшли до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 постановлено справу №917/1047/25 прийняти для розгляду у межах справи №927/568/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972; просп. Перемоги, 139, офіс 413, м. Чернігів, 14013) за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; номером справи визначити №927/568/25 (917/1047/25); розгляд справи №927/568/25 (917/1047/25) розпочати спочатку; залучити арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (вул. Вознесенський узвіз 10а, оф 213 , м. Київ, Україна, 04053; ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво №1167 від 02.07.2013, ід. № НОМЕР_2 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
02.10.2020 між ТОВ "Краншип" (Іпотекодержатель) та ТОВ БВКП "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888, Майновий поручитель Іпотекодавець), укладено договір іпотеки (далі іпотечний договір). Даною іпотекою забезпечувалося виконання зобов'зання за договором позики № 28/09-01 , укладеним між ПП «Мар'янівське -2014» та ТОВ «Краншип», згідно із яким Позикодавець (ТОВ «Краншип») надав Позичальнику (ТОВ «Мар'янівське-2014) грошову безпроцентну позику у розмірі 4 800 000,00 грн строком повернення до 31.03.2021.
На підставі договору іпотеки від 02.10.2020р. позивач ТОВ БВКП «Азалія» передав в іпотеку ТОВ «Краншип» належне йому на праві власності нерухоме майно в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодаця.
Вказаним майном було:
-контора/адмінбудинок, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), б. 64, що складається в цілому з нежитлової будівлі А-1. Загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 140706753208;
-будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), будинок 64. Загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Реєстраційний номер нерухомого майна 140440153000.
Іпотечним договором, серед іншого, було передбачено іпотечне застереження, за умовами якого звернення стягнення на предмет Іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом, в тому числі, продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь- яким способом, в тому числі- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
У зв'язку з неналежним виконанням позикодавцем умов договору позики, іпотекодержателем ТОВ «Крашип» - було звернуто стягнення на предмет іпотеки: державним реєстратором 03.06.2021 було прийнято такі рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Краншип":
- номер запису про право власності 42373949 на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 м кв, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021 № 58608264;
- номер запису про право власності 42374587 на об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 м кв, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021 № 58609027.
При цьому, до матеріалів даної справи ні позивачем, ні відповідачем у встановленому ГПК України порядку не додано копії вказаних договорів позики та іпотеки. Судом враховано, що обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили: рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021р. у справі № 917/1283/21 (reyestr.court.gov.ua/Review/102297486) та постановою Верховного Суду (Касаційного господарського суду) у даній справі від 05.09.2023 року.
Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає (або сторони на цьому наполягають), що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).
Предметом розгляду в межах справи 917/1283/21 були позовні вимоги ТОВ БВКП «Азалія» до ТОВ «Краншип» про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які виступали предметом іпотеки. Згідно з остаточним судовим рішенням, яке набрало законної сили, судом було встановлено обставини належного виконання основного зобов'язання з повернення позики позичальником (ПП Мар"янівьке-2014") та погашення заборгованості за договором позики у встановлений строк, а відтак неправомірність вчинення ТОВ «Краншип» дій по зверненню стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, у зв'язку з цим судом було постановлено: скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
На підставі судового рішення, що набрало законної сили, було скасовано державну реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомого майна за ТОВ «Краншип» та зареєстровано право власності на них за ТОВ БВКП «Азалія», що підтверджується доданими до позову витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.07.2024 у справі №917/762/24 Товариству з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничого комерційного підприємства «Азалія» відмовлено в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» з вимогами про стягнення 725000,00 грн збитків. Даний позов був обгрунтований тим, що нерухоме майно в період з червня 2021р. по жовтень 2023р. перебувало у власності відповідача незаконно, а в цей час він (відповідач) отримував прибуток від його використання шляхом передачі в оренду.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2024 у справі №917/762/24 було оскаржене ТОВ «Азалія» в апеляційному порядку, проте постановою Східного апеляційного суду від 23.09.2024 у справі №917/762/24 залишено без змін. Апеляційним судом зазначено: «у світлі встановлених у справі №917/1283/21 преюдиційних обставин безпідставності набуття Відповідачем та здійснення прав власника щодо приналежного Позивачеві об'єкту нерухомості, стверджувана обставина отримання Відповідачем доходу від здачі в оренду майна Позивача охоплюється диспозицією ст.1214 Цивільного кодексу України, згідно якої об'єкт іпотеки виступає у ролі безпідставно набутого майна, а орендні платежі (якщо вони отримувалися Відповідачем) за таке майно доходами особи, яка безпідставно набула майно і зберігала його упродовж відповідного періоду. Кондикційна (позадоговірна) природа узгоджується із викладеним у п.27.2. цієї постанови висновком про відсутність зобов'язальних відносин між сторонами у розглядуваний період, як умови для стягнення збитків у розумінні ст.623 Цивільного кодексу України, та, водночас, на відміну від ст.1192 Цивільного кодексу України не обмежує компенсацію розміром реальних збитків, якщо кваліфікувати позовні вимоги у світлі згадуваної ст.386 цього Кодексу. Водночас, позовні вимоги у межах цієї справи не заявлялись і не обґрунтовувались як кондикційні у розумінні ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, а тому апеляційний суд у світлі приписів ст.14, ч.3 ст.46 та ч.5 ст.269 Господарського процесуального кодексу України не може самостійно змінити обраний спосіб судового захисту і розглянути по суті не заявлені вимоги, що, тим не менше, дозволяє стверджувати, що у розглядуваному випадку Позивач обрав неналежний спосіб захисту (що само по собі є достатнім у розумінні п.26 цєї постанови для відхилення позовних вимог):
-варто відмітити, що само по собі безпідставне звернення Відповідачем стягнення на майно Позивача і здійснення замість нього права власності може бути причиною завдання шкоди Позивачеві, право на компенсацію якої є легітимним об'єктом судового захисту;
-однак така шкода не може автоматично ототожнюватися із доходами, які Відповідач за цей період отримав чи мав отримати з використання такого майна, адже доходи Відповідача не є упущеними доходами Позивача у розумінні ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України і підпадають під регламентацію спеціальної (ст.1214 Цивільного кодексу України) відносно вказаної загальної норми.»
Враховуючи викладене ТОВ БВКП "Азалія" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Краншип" про стягнення доходу від безпідставно набутого майна у розмірі 590164,00 грн.
Позивач зазначає, що нерухоме майно, що знаходилось у незаконному володіння відповідача здавалося ним в оренду. В підтвердження позивачем надано копії договорів оренди нежитлового приміщення №01-08/21 від 01.08.2021р. між ТОВ «Краншип» та ФОП Кизь Галиною Олександрівною, Акт прийому-передачі частини нежитлових приміщень за даним договором від 10.08.2021р., Акт надання послуг №619 від 31.10.2023р. на суму 6000,00 грн з ПДВ, рахунок на оплату №609 від 31.10.2023р. на вказану суму, Акт надання послуг №525 від 30.09.2023р. на суму 6000,00 грн., рахунок на оплату №528 від 30.09.2023р., рахунок на оплату №475 від 31.08.23р., Акт надання послуг №485 від 31.08.23р. на суму 6000,00 грн., рахунок на оплату №404 від 31.07.23р., Акт надання послуг №419 від 31.07.2023р. на суму 6000,00 грн.,квитанції на оплату рахунків, Договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2021р. між ТОВ «Краншип» та ФОП Кочума Вікторією Олександрівною, Акт прийому-передачі частини нежитлових приміщень за даним договором від 01.07.2021р., лист про надання інформації вих№ 24/1 від 24.01.2025, лист-відповідь від 25.01.2025 фізичної особи - підприємця Кочума В., Договір оренди нежитлового приміщення від 24.06.2020р. між ТОВ БВКП «Азалія» та ТОВ «Точка здоров'я», додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2021 між ТОВ БВКП «Азалія», ТОВ «Краншип» та ТОВ «Точка здоров'я», Акт прийому-передачі частини нежитлових приміщень за даним договором від 24.06.2020р., рахунок на оплату №410 від 31.07.2023р на суму на суму 18 000,00 грн, Акт надання послуг №425 від 31.07.2023р, Акт надання послуг №625 від 31.10.2023р., рахунок № 607 від 31.10.2023 на суму 18000,00 грн, рахунок на оплату №516 від 30.09.2023р. на суму 18 000,00 грн, Акт надання послуг №526 від 30.09.2023, рахунок на оплату №515 від 31.08.2023р. на суму 18 000,00 грн, Акт надання послуг №489 від 31.08.2023р, Акт надання послуг №425 від 31.07.2023р, платіжні інструкції № 3826,№3140,№ 4670, № 4238, № 122, № 4865, № 1258, № 738, № 1356, № 1259, № 1994, №1386, № 2315, №2316, № 3651, № 2631, №3652, № 3653, № 768, №705, № 17036, № 1068, 2541, № 2420 платником в яких зазначено ТОВ «Точка здоров'я», отримувачем Краншип ТОВ.
Відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до положень ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №182/5130/16-ц правом на таке відшкодування наділена потерпіла особа, якою в розумінні статей 1212, 1214 ЦК України може бути власник або особа, яка володіє, користується чи експлуатує це майно на законній підставі або з інших законних підстав має право на отримання доходу від використання цього майна.
За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України таке право може бути реалізоване за сукупності таких складових:
1) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;
2) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;
3) повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися
про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 рок)? у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.
У постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 910/9185/19 викладений висновок щодо застосування норм права, а саме:
Вимога про повернення потерпілому майна, набутого безпідставно за статями 1212, 1213 ЦК України є основною в кондиційному зобов'язанні, але не вичерпує його змісту, адже поряд з нею існує право потерпілого на відшкодування доходів від такого майна відповідно до абзацу першого частини першої 1214 ЦК України.
За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України право на відшкодування доходів від безпідставно набутого майна може бути реалізоване за сукупності таких складових:
-право вимагати відшкодування доходів може бути реалізоване власником або особою, яка володіє, користується чи експлуатує майно на законній підставі або з інших законних підстав має право на отримання доходу від використання цього майна;
- доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;
- повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;
Повертаються доходи отримані з часу, коли набувач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого виникає обов'язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.
За загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов'язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачено.
Якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення закону відповідачем, то останній у розумінні абзацу першого частини статті 1214 ЦК України вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння.
Такий й же правовий висновок, викладений у постанові Великої п Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, згідно з яким «якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення вимог закону, то відповідач вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння майном".
Судом враховано, що постановою КГС ВС від 05.09.2023 у справі № 917/1283/21 колегія суддів погодилась з доводами скаржника про неспростування судом апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції щодо: 1) припинення іпотеки за договором іпотеки від 02.10.2020 з огляду на виконання позичальником 14.12.2020 у повному обсязі зобов'язання за договором позики від 28.09.2020 № 28/09-01, що виключає підстави для задоволення вимог іпотекодержателя (відповідача) та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки та проведення державної реєстрації за собою права власності на об'єкти нерухомого майна, належні позивачу як іпотекодавцю; 2) недопустимості зміни ПП "Мар'янівське-2014" призначення платежу в платіжному дорученні від 14.12.2020 № 710 на суму 4 800 000 грн у зв'язку з ненаданням ТОВ "Краншип" доказів на підтвердження своєчасного (до зарахування коштів) відкликання позичальником вказаного платіжного доручення від 14.12.2020 № 710 на суму 4 800 000 грн, оскільки чинним законодавством не передбачено зміни або підтвердження зміни банком призначення платежу, а уточнення платежу після його фактичного проведення хоча й можливе за взаємною згодою платника та отримувача коштів, проте має стосуватися не підстави платежу в цілому, а лише уточнення окремих реквізитів (назви, номера або дати документа), що в цьому випадку не відбулося.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку , що відповідач є таким, що що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння таким майном, а саме з моменту звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняття 03.06.2021 рішення державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Краншип":
- номер запису про право власності 42373949 на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 м кв, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021 № 58608264;
- номер запису про право власності 42374587 на об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 м кв, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021 № 58609027.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з незаконного володіння майном відповідачем отримано дохід від оренди майна в розмірі 130 064,00 грн від ФОП Кизь Г.О., 432 000,00 грн від ТО «Точка здоров'я» 562064,00 грн. Щодо отримання відповідачем дохіду від оренди майна в розмірі 28000,00 грн від Фоп Кочума В.О., суд зазначає про відсутність доказів, що могли б свідчити про відповідні орендні платежі, оскільки матеріали справи містять лише лист від 25.01.2025 фізичної особи - підприємця Кочума Вікторії про проведення нею оплати орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю «Краншип» на підставі рахунків та актів наданих послуг за період з 01.07.2021 по 31.10.2023 по 1000 грн щомісячно, що становить 28000 грн, проте підтверджуючих платіжних документів позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 562064,00 грн орендної плати за користування майном належним позивачу є правомірними та підлягають задоволенню. Решта позовних вимог відхиляються судом , оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 8430,96 грн.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972; просп. Перемоги, 139, офіс 413, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888; вул. Магістральна, 64, м. Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область, 37400) 562064,00 грн доходу від безпідставно набутого майна.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972; просп. Перемоги, 139, офіс 413, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888; вул. Магістральна, 64, м. Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область, 37400) 8430,96 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складений та підписаний 22.10.2025
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua