18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2025 року Черкаси Справа №925/1273/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши матеріали
позовної заяви комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (вулиця О. Дашковича, 62, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 02082522)
до громадської організації «Громадське телебачення: Черкаси» (вулиця Гагаріна, 45, квартира 237, місто Черкаси, 18021, ідентифікаційний код 39149160)
про стягнення 76604,97 грн,
15.10.2025 комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернулося із позовом до громадської організації «Громадське телебачення: Черкаси», у якому просить суд стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 76604,97 грн з яких 49891,87 грн заборгованість за надані послуги, 20906,55 грн інфляційні збитки, 4903,51 грн три відсотки річних та пеню за період з 01.01.2025 до 30.06.2025 у сумі 903,04 грн.
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Позовна заява, яка подається до суду повинна відповідати вимогам, які встановлені у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, які передбачені законом або умовами договору, відображення вартості переданого товару, проведених оплат, тощо.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути з громадської організації «Громадське телебачення: Черкаси» 49891,87 грн заборгованості за спожиту теплову енергії. До позовної заяви надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого щомісячні нарахування вартості наданих відповідачу послуг починаються з січня 2022 року, водночас даний розрахунок не містить розрахунку суми заборгованості, яка станом на 01.01.2022 становить 30069,37 грн.
Також не зрозуміло з якої площі позивачем розраховано вартість послуг з теплопостачання, оскільки за умовами договору вона значно більша ніж та, яка була повернута відповідачем з оренди 30.10.2022.
Зважаючи на наведене, позивач зобов'язаний надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується із зазначенням періодів та порядку розрахунку нарахованих позивачем сум.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Аналогічне положення передбачене також частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позивачем на підтвердження надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, надано поштову накладну №1800100669790, фіскальний чек та описи вкладення у цінні лиси від 14.10.2025, згідно з якими відповідачу направлено позовну заяву про стягнення боргу за теплову енергію, інфляційних збитків, 3-х відсотків річних та пені за прострочення платежу з додатками на 62 аркушах.
Суд зазначає, що належним доказом направлення копії заяви з додатками іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів. Всупереч указаним вимогам, заявником не надано суду належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу - опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів.
Отже, суд вважає, що надані до позовної заяви поштова накладна, фіскальний чек та описи вкладення до цінного листа не є належними доказами на підтвердження надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу в розумінні вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особам.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Представник, який безпосередньо звертається з позовною заявою (підписує її) має довести обставини наявності у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (самопредставництва) в суді від імені позивача.
До матеріалів справи долучено довіреність №11/1178 від 16.04.2025, відповідно до якої комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради» в особі директора підприємства Карася Павла Миколайовича, який уповноважує заступника начальника юридичної служби Севастьянову Альону Валеріївну представляти інтереси підприємства у всіх органах державної виконавчого влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях, вести справи у судових установах (всіх інстанцій) з усіма правами, які надані Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінального процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України позивачу.
Суддя зазначає, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (відповідний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №910/25456/15 тощо).
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Суд враховує, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати приписами або відповідного закону, або статуту чи положення цієї юридичної особи, або умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі не має чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.
Отже, до позовної заяви не надані документи на підтвердження наявності у Севастьянової А.В. права діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, які викладені у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Надати комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати обґрунтований розрахунок заборгованості, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів (опис вкладення у цінні листи з поіменним переліком документів) та документи які підтверджують повноваження представниці Севастьянової А.В. (статут, положення, трудовий договір (контракт) (самопредставництво юридичної особи) відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.
Суддя Кучеренко О.І.