про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/614/25
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 17.10.2025 (вх. №702 від 20.10.2025)
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-2017", вул. І.Франка, буд. 2, с. Нове Село, Тернопільський район, Тернопільська область, 47811
про стягнення 3 578 900,00 грн дивідендів
Встановила:
17.10.2025 ОСОБА_1 (через представника - адвоката Кавійчик Віту Петрівну) звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою (вх. №700 від 17.10.2025) про забезпечення позову до подання позову, у якій відповідно до статей 136-137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просила суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАН-2017" код ЄДРПОУ 40844509 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАН-2017", у межах суми позовних вимог 3 578 900 (три мільйони п'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень);
- накласти арешт на все нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАН -2017" код ЄДРПОУ 40844509, в межах різниці між сумою ціни позову 3 578 900 (три мільйони п'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.10.2025 у справі №921/612/25 у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№700 від 17.10.2025) про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовлено.
20.10.2025 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вх. №702 від 20.10.2025) ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-2017", дивідендів в сумі 3 578 900,00 грн.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2025, у відповідності до Засад використання автоматизованої справу №921/614/25 розподілено судді Охотницькій Н.В.
Перевіряючи поданий позов на його відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що він не в повній мірі відповідає приписам цього правового акта, з наступних підстав.
Загальні вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви визначені ст.ст.162-164 ГПК України.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору, поряд з цим остання, посилаючись на норми ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
В обґрунтування наведеного зауважує, що розмір річного доходу позивача за 2024 рік становить 46 855,91 грн, 5 % від зазначеної суми становить - 2 342,80 грн. Зазначає, що розмір судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, становить 53 683,50 грн, що понад у 22 рази перевищує 5% межу, визначену законом, є надмірним фінансовим тягарем для позивача та фактично унеможливлює реалізацію його права на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підтвердження свого фінансового становища, позивачем долучено до матеріалів справи довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7 за періоди з 2011-2015 роки, 2021-2025 роки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У позовній заяві заявлено майнову вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН-2017" 3 578 900,00 грн дивідендів, а отже, при зверненні до суду з цим позовом до сплати підлягав судовий збір в розмірі 42 946,80 грн (3 578 900,00 грн *1,5%*0,8), а не 53 683,50 грн, як вказує заявниця.
За умовами частин 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством, зокрема, з урахуванням майнового стану позивача, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
Таким чином, у особи, яка звертається із позовною заявою до суду та заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, виникає обов'язок щодо наведення доводів та обґрунтувань, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки.
Слід зауважити, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. При цьому, відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, і вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19 та інші).
Як вже було зазначено вище, на підтвердження свого фінансового становища ОСОБА_1 до позовної заяви долучено лише довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7, відповідно до якої сума доходу за 2024 рік становила 46 855,91 грн.
Разом з тим, позивачем не надано жодних інших документів, які б у сукупності могли свідчити, що розмір судового збору дійсно перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, зокрема: відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням руху коштів на них, документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
За відсутності інших доказів, довідка Пенсійного фонду України не може вказувати про скрутний майновий стан позивача і нездатність сплатити судовий збір у встановленому розмірі при зверненні з позовною заявою, та бути беззаперечною підставою для відстрочення сплати судового збору.
З врахуванням вищенаведеного, з огляду на відсутність інших документів, які б у сукупності могли свідчити про скрутний майновий стан позивача та про те, що розмір судового збору за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник не вжив всіх можливих заходів задля доведення відсутності у нього реального доходу.
При цьому, суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки позивач не надав доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то позовна заява оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.1 ст.164 ГПК України.
Згідно з частинами 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за доцільне позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№702 від 20.12.2025) залишити без руху та надати заявнику можливість усунути допущені недоліки позовної заяви, а саме - шляхом подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі - 42 946,80 грн (3 578 900,00 грн *1,5%*0,8).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частин 3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№702-1 від 20.10.2025) про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі - відмовити.
2. Позовну заяву б/н від 17.10.2025 (вх. №702 від 20.10.2025) ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.10.2025, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Охотницька