Ухвала від 22.10.2025 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.2025м. СумиСправа № 920/1061/23(589/3879/24)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1061/23(589/3879/24)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

23.08.2024 до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до відповідача, в якому просила суд зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» видати їй технічні умови для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з метою відключення окремої житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 26.08.2024 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області відкрив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “ШП “Харківенергоремонт» про зобов'язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.07.2025 суд ухвалив передати позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ “ШП “Харківенергоремонт» про зобов'язання вчинити дії до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ “ШП “Харківенергоремонт».

На підставі протоколу передачі справи судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2025 справу передано судді Яковенку В.В.

Ухвалою від 24.09.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ “ШП “Харківенергоремонт»; справа № 920/1061/23(589/3879/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.10.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши про те, що доводи позивача зводяться до заперечення встановлених чинним законодавством у сфері житлово-комунальних послуг норм та правил, що регулюють питання відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

15.10.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій просить суд відхилити наведені у відзиві заперечення та позовну заяву задовольнити.

21.10.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, оскільки на його думку позивачка не довела порушення своїх прав як споживача послуг, а свої дії він вважає правомірними, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає про наступне.

Позивач у позові просить суд зобов'язати відповідача видати технічні умови для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт».

Ухвалою від 03.12.2024 суд постановив: ввести процедуру санації боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт»; затвердити план санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт», схвалений рішенням зборів кредиторів від 07.11.2024; призначити керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича.

Отже в провадженні Господарського суду Сумської області, на стадії процедури санації, перебуває справа № 920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт», що є відповідачем у справі № 920/1061/23(589/3879/24).

Санація - система заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів (ч. 1 ст. 1 цього Кодексу).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство організаційно-майнові зобов'язання та правовий статус боржника зазнають суттєвих змін під впливом дії системи правових норм, що регулюють відносини неплатоспроможності.

Здійснення судочинства у справах про банкрутство насамперед забезпечує комплекс процесуальних норм зосереджених в КУзПБ. За процесуальною формою, справа про банкрутство поділена на судові процедури, в рамках яких здійснюється судове провадження щодо боржника. У КУзПБ визначений порядок запровадження кожної із передбачених у справі про банкрутство судових процедур, їх зміст та мета, а також правила переходу від однієї процедури до наступної. Кожна судова процедура у справі про банкрутство містить правовий інструментарій (юридично значимі дії, рішення, правочини тощо), за допомогою якого досягається мета відповідної процедури.

У межах судових процедур у справі про банкрутство реалізуються відкритий порядок виявлення кредиторів, розгляд їх вимог, формування, діяльність та повноваження зборів та комітету кредиторів, запровадження та функціонування обмежень щодо розпорядження активами боржника, правовий механізм відновлення або ліквідації боржника, в процесі яких забезпечується погашення вимог кредиторів.

Водночас боржник, з урахуванням обмежень, запроваджених нормами законодавства про неплатоспроможність, продовжує здійснювати свою оперативно-господарську діяльність та вирішувати пов'язані з нею питання.

Судовий захист такої категорії спірних правовідносин за процесуальним змістом та формою є позовним. Так відповідно до статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами передбаченими ГПК України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Тому в повному вигляді провадження у справі про банкрутство здійснюється шляхом застосування комплексу процесуальних норм, зосереджених в КУзПБ і ГПК України.

Стаття 7 КУзПБ є ключовою для методологічного і практичного розмежування категорій «справа про банкрутство» і «спір у межах справи про банкрутство» та вирішення юрисдикційних питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 905/813/20).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 13 ст. 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Отже, стаття 7 КУзПБ по суті є спеціальною у відносинах неплатоспроможності і розширює (коригує) правове регулювання кола питань, які відносяться як до предметної та суб'єктної юрисдикції, так і до територіальної (виключної) (статті 20, 30 ГПК України) спорів у справах про банкрутство. Це очевидно у порівнянні норми пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України з частиною другою статті 7 КУзПБ, де законодавець розширив предметну підсудність майнових спорів у справах про банкрутство від «вимоги до боржника» до «всі майнові спори, стороною в яких є боржник». Тому з набуттям чинності КУзПБ до господарської юрисдикції віднесено як позовні вимоги до боржника, так і вимоги боржника до інших осіб щодо його майна (майнових прав). Ця норма саме так, тобто відповідно до статті 7 КУзПБ і застосовується, що відображено в численних судових актах, у тому числі і Верховного Суду.

Правило ст. 7 КУзПБ має важливий системний зв'язок і вплив на судове провадження за участю боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, оскільки дана норма забезпечує вирішення та досягнення основних завдань, які законодавець заклав для належного вирішення справ про банкрутство.

Мета та завдання розгляду справ позовного провадження, який охоплюється статтею 7 КУзПБ, окрім визначених загальними нормами ГПК України, полягає в тому, що вони повинні перебувати у взаємозв'язку із метою та завданнями, які закладені в основу реалізації судових процедур банкрутства та провадження у справі про банкрутство в цілому. Якщо триває ліквідаційна процедура, то питання наповнення ліквідаційної маси та з'ясування суми кредиторських вимог не може вирішуватися поза межами справи про банкрутство, оскільки є ризики порушення інтересів кредиторів через закриття провадження у справі про банкрутство до завершення вирішення відповідних спорів.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч. 3 ст. 7 КУзПБ).

Аналіз змісту наведених приписів КУзПБ у взаємозв'язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Отже, КУзПБ розширив юрисдикційність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з'ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї зі сторін.

Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить , що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що КУзПБ у статті 7 розширив підсудність господарському суду спорів, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, визначивши за змістом цієї норми критерій впливу на майнові активи боржника вирішальним при з'ясуванні питання щодо необхідності розгляду спору в межах справи про його банкрутство.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20) звертає увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати в межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник через невиконання відповідачем своїх повноважень щодо надання позивачу технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Заявлена у справі вимога за своєю суттю є зобов'язанням надати технічні умови, відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, надання яких віднесено до компетенції теплопостачальної організації, якою є ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».

Ураховуючи те, що до критеріїв визначення, чи підлягає розгляду в межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права), впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов'язки, видача теплопостачальною організацією технічних умов на відключення від централізованої мережі теплопостачання не пов'язане зі справою про банкрутство.

Немайнова вимога позивача про зобов'язання ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» вчинити дії, пов'язана саме з розглядом питання відключення позивача від мереж централізованого опалення.

Фактично спірні правовідносини у справі стосуються прав споживача на житлово-комунальні послуги, вирішення якого не впливає на формування майна та майнові права боржника, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на те, що спір у справі № 920/1061/23(589/3879/24) відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У матеріалах справи містяться належні докази сплати судового збору - квитанція до платіжної інструкції № СВ08634492/1 від 16.08.2024 про сплату 1211,20 грн та квитанція до платіжної інструкції № СВ09604276/1 від 19.09.2025 про сплату 1816,80 грн.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тому в зв'язку з закриттям провадження у справі судовий збір у розмірі 3028,00 грн відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 920/1061/23(589/3879/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про зобов'язання вчинити дії.

2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 3028 грн 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору, сплаченого згідно квитанцій до платіжної інструкції № СВ08634492/1 від 16.08.2024, № СВ09604276/1 від 19.09.2025.

3. Оригінал ухвали надіслати ОСОБА_1 .

4. Ухвала є виконавчим документом, може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.10.2025.

6. Ухвала дійсна для пред'явлення до 22.10.2028.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині закриття провадження у справі в строки, що встановлені статтею 256 ГПК України.

Суддя В.В. Яковенко