адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
21.10.2025 Справа № 917/1282/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39801
до відповідача Фізичної особи-підприємця Тихенка Станіслава Юрійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 84 015,28 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив:
27.06.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" до відповідача Фізичної особи-підприємця Тихенка Станіслава Юрійовича про стягнення 84 015,28 грн заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентської плати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 справу № 917/1282/25 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 07.07.2025 відкрив провадження у справі № 917/1282/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У даній ухвалі встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач має сплачувати послуги з теплопостачання за період з листопада 2023 по квітень 2025, надані щодо нежитлових приміщень загальною площею 112,5 кв.м., які знаходяться на першому поверсі житлового будинку по вул. Героїв Дніпра, 36, м. Горіші Плавні, оскільки відповідач є власником цього нежитлового приміщення.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 9559 від 21.07.2025) зазначив наступне:
- відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №372978765 від 05.04.2024 року громадянин України Тихенко Станіслав Юрійович є власником нежитлового приміщення торгівельного призначення з влаштуванням окремої вхідної групи загальною площею 112,5 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 ;
- відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Тихенко Станіслав Юрійович був зареєстрований 08.05.2025 за номером запису : 2010350000000778488.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на таке.
У статті 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно зі статтею 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
В позовній заяві, позивач зазначив відповідачем Фізичну особу-підприємця Тихенка Станіслава Юрійовича, з якого просить суд стягнути заборгованість за отримані послуги теплопостачання за період з листопада 2023 по квітень 2025.
Як свідчать надані до позовної заяви копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.04.2024 (арк.с.19) та технічного паспорту на групу нежитлових приміщень (арк.с. 20-24), нежитлові приміщення загальною площею 112,5 кв.м., які знаходяться на першому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_3 , належать на праві приватної власності Тихенко С.Ю. як фізичній особі.
Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції чинній на час виникнення оспорюваних відносин, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період (листопад 2023 - квітень 2025) відповідач не мав статусу фізичної особи-підприємця, оскільки набув такого статусу 08.05.2025 року. Ця обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 128-130).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10 та від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц, суд зазначив:
Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 916/1261/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.
У п. 1 ч.1 статті 20 ГПК України, визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема : справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позовні вимоги заявлено до відповідача, який як на момент виникнення спірних правовідносин, так і протягом всього періоду, за який позивач просить суд стягнути заборгованість, не мав статусу ФОП. При цьому, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування, що між сторонами наявні правовідносини, які носять характер господарських.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи положення п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, суд дійшов висновку, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.
В п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Оскільки цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, провадження у цій справі слід закрити.
Суд роз'яснює про право позивача звернутися з цим позовом до відповідного загального суду.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Стосовно розподілу судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи приписи ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ціну позову у даній справі, позивач при зверненні до суду повинен був сплатити 3 028,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, таке:
- при подачі цього позову позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 719 від 24.06.2025 (арк.с.7). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 25.06.2025 (арк.с. 106);
- 14.07.2025 позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією №861 від 14.07.2025 (арк.с. 122). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 15.07.2025 (арк.с. 123).
Отже при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено Законом на суму 3 028,00 грн.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивач подав до суду клопотання (вх. № 9302 від 14.07.2025 та вх. № 9303 від 14.07.2025) про повернення судового збору. В даних клопотаннях позивач просить суд підготувати відповідне подання до органу Державної казначейської служби України.
Оскільки провадження у даній справі підлягає закриттю, суд приходить до висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню, сума судового збору 3 028,00 грн, сплачена за платіжною інструкцією № 719 від 24.06.2025 при зверненні з позовом до Господарського суду Полтавської області, підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сума судового у розмірі 3 028,00 грн, сплачена платіжною інструкцією № 861 від 14.07.2025, підлягає поверненню з Державного бюджету України, як зайво сплачена.
Керуючись ст. 129, 231, 234 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі.
2. Ухвалу суду направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
3. Повернути з Державного бюджету України (рахунок ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, рахунок UA798999980313121206083016719, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37959255, КВС, 101, 13940851) на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні (вул. Молодіжна, буд. 8, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39801; ідентифікаційний код 13940851) 3 028,00 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 719 від 24.06.2025, та 3 028,00 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 861 від 14.07.2025, як зайвосплаченого.
Ухвала підписана 21.10.2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч. 5 ст. 231, ст.ст. 235, 255 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В.Ківшик