65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2036/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шорстов О.Ю.,
від відповідача (заявника): Швидкий О.О.,
розглянувши зареєстровану 29.09.2025 за вх. № 30221/25
заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про відстрочення виконання судового рішення
у справі № 916/2036/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, Код ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", Код ЄДРПОУ 00131713)
про стягнення 7998402,08 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (надалі - НЕК “УКРЕНЕРГО», Позивач) використовуючи підсистему “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (надалі - АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», Відповідач) 171522602,60 грн заборгованості, з яких 165940250,85 грн основної заборгованості, 1814725,92 грн 3% річних та 3767625,83 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням умов укладеного 01.01.2024 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління № 0522-03041-ПД в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг упродовж січня-квітня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 позовній заяві НЕК “УКРЕНЕРГО» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2036/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву НЕК “УКРЕНЕРГО» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2036/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
25 липня 2025 року НЕК “УКРЕНЕРГО» представлено заяву про закриття провадження у справі в частині сплаченого боргу та збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на часткову оплату АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості, просить стягнути з останнього 121045445,76 грн основного боргу разом із нарахованими 2550219,22 грн 3% річних та 5448182,86 грн інфляційних нарахувань.
В процесі призначеного на 29.07.2025 підготовчого засідання представником НЕК “УКРЕНЕРГО» заявлено усне клопотання про трактування заяви від 25.07.2025 як зменшення позовних вимог в частині основного боргу та збільшення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань.
У підготовчому засіданні, призначеному на 29.07.2025 судом прийнято до розгляду заяву НЕК “УКРЕНЕРГО» про зменшення позовних вимог в частині основного боргу та збільшення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань.
09 вересня 2025 року НЕК “УКРЕНЕРГО» представлено заяву про закриття провадження у справі в частині сплати основного боргу розміром 121045445,76 грн, у той же час просить стягнути з АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 2550219,22 грн 3% річних та 5448182,86 грн інфляційних нарахувань. Додатково просить повернути частину сплаченого судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі.
29 вересня 2025 року АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» представлено заяву про відстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік.
В обґрунтування поданої заяви АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» послалось на запровадження в Україні воєнного стану та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури, а також те, що НКРЕКП своїми розпорядженнями від 17.01.2023 № 13-р та від 25.04.2023 № 118-р фактично підтвердило наявність об'єктивних причин для розстрочення виконання АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» господарських зобов'язань, які виникли перед Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго», як оператором системи передачі, та які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача.
Додатково зазначає, що скрутне становище товариства внаслідок військової агресії проти України підтверджується фінансовою звітністю за 2022-2024 роки, згідно якої підтверджуються падіння доходів, а загальний збиток від діяльності Товариства з початку повномасштабного вторгнення російської федерації проти України складає близько 2 млрд грн, що ставить останнє у скрутне становище. При цьому відповідач звернув увагу на те, що ним сплачено позивачу основну суму заборгованості за договором.
Також просить врахувати, що сторони не знаходяться в рівних умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими. Так, як вбачається з офіційного сайту Позивача та підтверджено постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, НЕК “УКРЕНЕРГО» з 01.01.2023 було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та, відповідно, і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Натомість для АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» такого збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП не було передбачено. Відповідно, Позивач перебував у більш вигідних умовах, оскільки мав збільшення тарифу на свої послуги, в той час як Відповідач такого збільшення не мав. Лише постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 922 було передбачено поетапне збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.06.2023. Однак, навіть при такому підвищенні тарифу, в останній не закладені втрати Товариства, пов'язані з руйнуванням обстрілами електрообладнання та кошти на їх відновлення й супутні роботи, направлені на їх безпеку й підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду. Таким чином, між Позивачем і відповідачем існує шестимісячний розрив у тарифах, не кажучи вже про існування інших вищезазначених обставин.
В обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» подано до суду наступні документи: звіти про фінансові результати діяльності, балансу за 2022, 2023, 2024, 6 місяців 2025 року; звіти виконавчого органу, проміжних фінансових звітностей за 2023, 2024, 1 півріччя 2025 року, довідка головного бухгалтера по заборгованостям, розшифрування балансу; додатки до постанов НКРЕК про затвердження інвестиційних програм Відповідача на 2023-2025 роки з зазначенням джерел фінансування; акт звірки розрахунків з ДП «Енергоринок», ДП «Укрінтеренерго»; лист до НКРЕКП від 21.08.2025 з додатком щодо звітування про знищення електричного майна внаслідок військових дій; довідка Торгово-промислової палати України від 28.02.2022; повідомлення Позивача про виникнення форс-мажорних обставин від 01.12.2022; розпорядження та постанови НКРЕКП від 14.06.2023, 17.01.2023, 25.04.2023, 21.12.2022, 23.05.2022, 17.07.2024, 19.12.2024, від 13.05.2025, роздруківки тарифів НЕК “УКРЕНЕРГО».
30 вересня 2025 року НЕК “УКРЕНЕРГО» представлено заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Просить відмовити у наданні АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відстрочення виконання судового рішення та врахувати наступне:
- відстрочення виконання судового рішення має на меті дотримання балансу інтересів стягувача та боржника; втім, на переконання Позивача, наведені Відповідачем підстави не відповідають відповідному балансу;
- НЕК “УКРЕНЕРГО» в результаті ракетних атак на енергетичні об'єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. За даними Уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об'єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі Позивача. На сьогодні Позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі, ніж Відповідач та інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії;
- внаслідок військової агресії, за попереднім розрахунком, сума завданих позивачу збитків станом на 20.10.2023 складає 78243610000,00 грн. Відновлення нормальної роботи пошкоджених об'єктів електроенергетики позивача, які потребують великого фінансування, є першочерговим завданням. При цьому, відновлювальні роботи вимагають істотних коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів. Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики, особливо в період військової агресії, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури;
- погашення Відповідачем суми основної заборгованості в ході розгляду справи не свідчить про добросовісність Відповідача, оскільки своєчасна та повна оплата наданих послуг за договором є його обов'язком;
- наданий Відповідачем фінансовий звіт за І півріччя 2025 року свідчить про те, що за результатами господарського діяльності мав чистий прибуток 597800000,00 грн, у тому числі і з урахуванням поточних видатків та затрат підприємства, водночас до матеріалів справи додано копію звіту НЕК “УКРЕНЕРГО» про фінансові результати за 2024 рік, з якого вбачається, що Позивач має збитки від своєї господарської діяльності за 2024 в розмірі 45927840000 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 провадження у справі в частині стягнення 121045445,76 грн основного боргу закрито, стягнуто з АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 2550219,22 грн 3% річних, 5448182,86 грн інфляційних нарахувань та 52550,86 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 призначено розгляд заяви АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про відстрочення виконання рішення суду у справі в судовому засіданні на 16 жовтня 2025 року.
В процесі призначеного на 16.10.2025 судового засідання представник НЕК “УКРЕНЕРГО» заперечував проти відстрочення судового рішення, представник АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" натомість наполягав на відстроченні судового рішення.
16 жовтня 2025 року судом у судовому засіданні проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац 3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу 2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно із статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).
Аналізуючи норми статті 331 ГПК України, господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (частина 3 статті 331 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Передбачені статтею 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
При цьому судом враховується, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма процесуального закону не вимагає.
Законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення (розстрочення) виконання, визначено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки (розстрочення) та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Аналогічну правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено в постанові від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року “Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (“Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі “Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.09.2020 у справі № 905/30/16, від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19 та від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19.
Крім того, обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні, а тому не є підставами для надання відстрочки або розстрочення виконання рішення обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою самого боржника.
З огляду на вищезазначене, господарський суд зауважує на тому, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (аналогічні правові висновки наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23).
Судом установлено, що заява Відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України.
Як слідує із заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
Відтак, твердження Відповідача про те, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, та особливо ця обставина актуальна напередодні початку опалювального періоду, є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах.
При цьому суд враховує, що як Позивач, так і Відповідач, зазнали таких ушкоджень, на усунення яких необхідний значний обсяг коштів та матеріальних ресурсів.
Суд враховує, що як Позивач, так і Відповідач є юридичними особами, діяльність яких спрямована, відповідно, на забезпечення передачі електроенергії та її розподіл.
Тобто, якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.
Разом з тим, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість Відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Окрім того, погашення Відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед Позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих Позивачем та стягнутих сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов'язання за спірним договором про надання послуг.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився Відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, суд доходить до висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
У справі, яка розглядається, Відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності.
За таких обставин, відстрочення виконання рішення для Відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед Позивачем (близька за змістом позиція викладена у справі № 916/249/25, в межах якої постановою Верховного Суду від 23.09.2025 залишено без змін судові рішення місцевого та апеляційного суду про можливість відстрочення виконання судового рішення).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі “Дж.К. та інші проти Швеції» (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей», тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Керуючись ст.ст.233,234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (зареєстрована 29.09.2025 за вх. № 30221/25) Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про відстрочення виконання судового рішення № 916/2036/25 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 у справі № 916/2036/25 в строк до 02.10.2026 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання) шляхом подачі апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена 21 жовтня 2025 р.
Суддя Гут Сергій Федорович