вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1405/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи № 912/1405/25
за позовом заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам'янка, вул. Братів Лисенків, 5) в інтересах держави в особі
позивача-1 Східного офісу Держаудитслужби (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Антоновича Володимира, 22),
позивача-2 Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 4)
до відповідача-1 Комунальної установи "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Компаніївка, вул. Шевченка, буд. 76а),
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" (25006, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд. 184)
про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 2 356 761,60 грн,
за участю представників:
від прокуратури - прокурора Топонар Н.С.,
від позивача-1 - представника Тодорової О.Л.,
від позивача-2 - адвоката Федоренка Д.М. (у судовому засіданні з проголошення судового рішення участі не брав),
від відповідача-1 - участі не брали,
від відповідача-2 - адвоката Коваленко Н.О.,
Заступник керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-1) та Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Комунальної установи "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" (далі - відповідач-2), в якій просить визнати недійсною додаткову угоду від 30.07.2024 № 1 до договору підряду від 08.07.2024 № 2, укладену між Комунальною установою "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" штрафні санкції в розмірі 2 356 761,6 грн в дохід місцевого бюджету Компаніївської територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткова угода від 30.07.2024 №1 до договору підряду від 08.07.2024 №2 укладена з порушенням пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: внесено зміни до істотних умов договору щодо продовження строку виконання зобов'язання за відсутності об'єктивних обставин для цього, що є підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною. Зокрема, додатковою угодою від 30.07.2024 № 1 до договору підряду від 08.07.2024 № 2 сторони договору внесли зміни у пункт 5.2 договору підряду та продовжили строк виконання робіт за договором до 10.12.2024.
Прокурор просить стягнути штрафні санкції, оскільки відповідач-2 прострочив виконання зобов'язання за договором в частині своєчасного виконання робіт. Прокурор вказує, що за умовами укладеного відповідачами договору підряду від 08.07.2024 № 2, роботи мали бути виконані до 31.07.2024.
Прокурор посилається на пункт 5.4 договору підряду та зазначає, що підрядник при виникненні обставин, що не залежать від нього і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, може ставити перед замовником питання про їх перегляд; рішення про перегляд строків оформлюється додаткового угодою з обґрунтуванням обставин. У листі відповідача-2 як підрядника від 30.07.2024 № 18, адресованому відповідачу-2 як замовнику, на обґрунтування продовження строку виконання робіт, зазначено таке: "Хочемо зазначити, що деякі технологічні процеси на будівельному майданчику виконуються послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно таких як - влаштування фундаментів для стін, мурування стін, штукатурення стін, шпаклювання стін, фарбування стін, монтаж коробів і труб для електропроводки по стінах, монтаж електропроводки, прокладання вентиляційних повітроводів по стінах, монтаж пожежної сигналізації; - влаштування залізобетонних стін і сходів входів, влаштування покрівлі входів, облицювання стін і підлог входів; - влаштування гідроізоляції фундаментів, влаштування вимощення; - внутрішнє опорядження, влаштування підлог, встановлення обладнання".
Прокурор наголошує, що лист відповідача-2 від 30.07.2024 № 18 не може бути достатнім документальним підтвердженням об'єктивних обставин, що можуть спричинити продовження строків виконання зобов'язань та дії договору, оскільки вищевказані роботи були передбачені під час укладання договору і підрядник, підписавши договір, узяв на себе зобов'язання як одна із сторін договору, зокрема, виконувати умови договору в частині дотримання строків виконання робіт до 31.07.2024.
На переконання прокурора, додаткова угода від 30.07.2024 № 1 до договору від 08.07.2024 № 2, якою продовжено строк виконання зобов'язань щодо виконання робіт, є такою, що укладена з порушенням вимог пункту 4 частини п'ятої 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), у зв'язку з відсутністю об'єктивних обставин для продовження строку виконання зобов'язань, а тому має бути визнана недійсною.
Прокурор також пояснює, що за умови недійсності додаткової угоди від 30.07.2024 № 1 до договору від 08.07.2024 № 2, зобов'язання сторін договору в частині строку виконання робіт регулюються пунктом 5.2. договору від 08.07.2024 № 2 в його первісній редакції, тобто підрядник зобов'язаний був виконати роботи не пізніше 31.07.2024, натомість виконав їх пізніше, що є підставою для стягнення штрафних санкцій.
Ухвалою від 10.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1405/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 08.07.2025.
Позивач-1 подав до суду письмову позицію про підтримання позовних вимог прокурора.
Позивач-2 подав до суду заяву, в якій зазначає, що не вбачає підстав щодо підтримання відповідного позову, оскільки не володіє інформацією стосовно наявних збитків чи інших доказів порушення законодавства під час виконання умов договору.
Від відповідача-1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що сторони договору підряду, збільшуючи строк виконання робіт за спірним договором, не вийшли за межі строку дії договору, встановленого в пункті 14 цього договору, а саме: до 31.12.2024 та не збільшували ціну договору.
Посилаючись на пункт 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідач-2 вказує, що вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Відповідач-2 повідомляє, що 15.07.2024 його представник та представник відповідача-1 у присутності інженера з технічного нагляду під час вивчення проєктно-кошторисної документації по об'єкту виявили відсутність у кошторисній документації влаштування входу №2, хоча проєктною документацією передбачено його влаштування, про що був складений відповідний акт. 25.07.2024 представники відповідача-2 та відповідача-1 у присутності інженера з технічного нагляду під час огляду мереж каналізації, водопостачання та опалення об'єкту виявили необхідність виконання додаткових робіт з розбирання трубопроводів каналізації водопостачання та опалення, про що був складений відповідний акт. 12.08.2024 представники відповідача-2 та відповідача-1 у присутності інженера з технічного нагляду під час огляду виконання демонтажних робіт по об'єкту виявили перепади відміток підлоги підвального приміщення, про що був складений відповідний акт. 13.08.2024 представники відповідача-2 та відповідача-1 у присутності інженера з технічного нагляду під час огляду виконання демонтажних робіт по об'єкту виявили необхідність влаштування додаткового вирівнювального шару штукатурки товщиною від 10 до 30 мм на площі 710 м2, про що був складений відповідний акт.
Листом від 30.07.2024, вказує відповідач-2, він звернувся до відповідача-1 та зазначав, що на об'єкті ремонту виникла необхідність додаткових робіт, які не передбачені проєктно-кошторисною документацією, що веде до збільшення строків виконання договору, в зв'язку з чим просив розглянути та прийняти рішення щодо вказаних додаткових робіт.
Також, зазначає відповідач-2, він повідомив відповідача-1 про наявність обставин, які унеможливлюють виконання запланованих робіт за об'єктом до кінця строків, установлених договором, а саме, що деякі технологічні процеси на будівельному майданчику виконуються послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно, у зв'язку з чим, з метою дотримання вимог відповідних норм і стандартів, запропонував продовжити термін виконання робіт до 10.12.2024
Надалі, повідомляє відповідач-2, відповідно до умов договору, відповідачі уклали додаткову угоду від 30.07.2024 № 1, якою продовжили строк виконання робіт до 10.12.2024 в межах строку дії договору (31.12.2024).
Відповідач-2 посилається на висновок за результатами цінового моніторингу від 17.06.2025 № В-150 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати щодо реальності виконання будівельних робіт у вказані терміни за договором від 08.07.2024 № 2 та зазначає, що додаткова угода від 30.07.2024 № 1 укладалась відповідачами у зв'язку з виникненням об'єктивних підстав, зокрема у зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт, які виявлені в процесі виконання будівельних робіт за договором підряду і не були передбачені проєктно-кошторисною документацією, які (ці роботи) згідно з ДБН повинні були виконуватися послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно.
Відповідач-2 зазначає, що чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт, а вимога прокурора про обов'язковість документального підтвердження виникнення підстав для продовження строку виконання робіт є проявом надмірного формалізму; акцентує на тому, що продовження строку виконання робіт до 10.12.2024 в межах строку дії договору (до 31.12.2024) не призвели до збільшення суми - ціни робіт, визначеної в договорі про закупівлю.
На переконання відповідача-2, відповідачі як сторони договору підряду діяли добросовісно, в межах строку дії договору, погоджували зміни умов договору взаємно та виключно з метою належного виконання зобов'язань і досягнення мети публічної закупівлі. А, отже, сторони договору під час укладення додаткової угоди від 30.07.2024 №1 до договору від 08.07.2024 № 2 не порушували вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Вимога щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 2 356 761,60 грн, вказує відповідач-2, в цьому випадку є похідною від вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 30.07.2024 №1 до договору від 08.07.2024 № 2, у зв'язку із чим також не підлягає задоволенню.
Прокурор подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що в оспорюваній додатковій угоді та оприлюднених в електронній системі публічних закупівель Prozorro документах не зазначені конкретні об'єктивні обставини, які спричинили продовження строку виконання робіт, та не оприлюднені документи, якими вони підтверджуються.
Прокурор вказує, що складені відповідачами акти від 15.07.2024, 25.07.2024, 12.08.2024, 13.08.2024 та 20.08.2024 не були долучені до системи публічних закупівель Prozorro та не були надані позивачем-2 на запит прокурора від 28.02.2025 № 52/01-1756ВИХ-25 щодо надання ґрунтовної інформації про обставини, які слугували підставою для укладення додаткової угоди від 30.07.2024 № 1 до договору підряду від 08.07.2024 № 2, та копій документів, які підтверджували їх наявність.
Крім того, зазначає прокурор, вищезазначені акти не були надані відповідачем-1 під час проведення перевірки Держаудитслужбою як доказ правомірності продовження строку виконання робіт за договором та під час розгляду Компаніївським районним судом Кіровоградської області та Кропивницьким апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення № 391/808/24 стосовно директора відповідача-1, що, на переконання прокурора, викликає сумнів в їх наявності станом на 2024 рік.
Водночас прокурор зазначає, що перелік робіт у листі відповідача-2 від 30.07.2024 № 18 та актах від 15.07.2024, 25.07.2024, 12.08.2024, 13.08.2024, 20.08.2024 відрізняється.
Прокурор зазначає, що з урахуванням додаткової угоди безпідставно надмірно продовжено строки виконання робіт, що підтверджено висновком Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 03.10.2024.
У запереченнях відповідач-2 посилається на лист інженера з технічного нагляду від 28.07.2025 (наданий на адвокатський запит представника відповідача), та зазначає, що в цьому листі підтверджується необхідність у виконанні додаткових робіт за договором, належне коригування проєктно-кошторисної документації та відповідність вимогам якості виконаних робіт.
Щодо ненадання позивачем-2 та відповідачем-1 прокурору і Держаудитслужбі зазначених у відзиві та відповіді на відзив актів відповідач-2 зазначає, що не несе відповідальності за дії інших осіб.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 протокольною ухвалою від 08.07.2025 суд, керуючись частиною п'ятою статті 80 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням відповідача-2, установив йому строк для подання висновку експерта до 25.08.2025, урахувавши, що проведення експертизи потребує часу і тому відповідний доказ не може бути поданий разом з відзивом з поважних причин.
Протокольною ухвалою від 08.07.2025 суд, ураховуючи строки проведення експертизи та планову відпустку судді з 28.07.2025 до 20.08.2025, відклав підготовче засідання до 26.08.2025.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд задовольнив клопотання відповідача-2 про залучення до справи висновку експерта, прийняв заперечення та надані докази (копію адвокатського запита від 02.07.2025, копію листа інженера з технічного нагляду від 28.07.2025 з додатками, копію висновку судового експерта Петрова М.С. від 08.08.2025 № 22/25), керуючись частиною п'ятою статті 80, статтею 121 Господарського процесуального кодексу України та урахувавши, що необхідність подання заперечень зумовлена необхідністю реагування на аргументи відповіді на відзив, а відповідні докази на обґрунтування заперечень не могли бути подані до суду одночасно з відзивом, оскільки отримані відповідачем після закінчення строку на подання відзиву. Враховано, що додатковий строк для подання висновку експерта установлений протокольною ухвалою від 08.07.2025.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025, надалі оформленою окремим документом, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.09.2025.
У судовому засіданні 23.09.2025, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення суду, оголошувалась перерва до 24.09.2025.
Під час розгляду справи по суті прокурор і представник позивача-1 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях по суті позовних вимог (відповідно).
Представник позивача-2 повідомив, що позовні вимоги прокурора не підтримує і просить відмовити в задоволенні позову, оскільки роботи за договором підряду виконані належно.
Представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.
Відповідач-1 представника для участі в судовому розгляді не направив, про дату, час і місце судового розгляду був належно повідомлений.
У судовому засіданні 24.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення і проголошення судового рішення, ураховуючи перебування судді Кузьміної Б.М. на підвищенні кваліфікації з 29.09.2025 до 03.10.2025, до 09.10.2025.
06.10.2025 судове засідання з проголошення судового рішення не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою від 13.10.2025 суд призначив судове засідання з проголошення судового рішення на 20.10.2025.
20.10.2025 суд ухвалив рішення суду та проголосив його вступну та резолютивну частини.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема, дослідивши пояснення учасників справи, наведені в заявах по суті справи, заслухавши прокурора і представників сторін у судовому засіданні, повно, безпосередньо і всебічно дослідивши наявні у справі докази, суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.
08.07.2024 відповідачі (відповідач-1 як Замовник, відповідач-2 як Підрядник) уклали договір підряду № 2 по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13 (код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)" (далі - Договір, т. 1, а.с. 42-173, за № закупівлі - UA-2024-07-09-006633-а, т. 1, а.с. 32-39), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами забезпечити проведення робіт по об'єкту: Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13 (код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проєктно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, вчасно звітувати про використання бюджетних коштів, а Замовник зобов'язується здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом виконання робіт на об'єкті, своєчасно перераховувати бюджетні кошти для виконання робіт по об'єкту та прийняти його в обумовлені строки.
Згідно з пунктом 2.1 Договору, договірна ціна робіт, що доручена для виконання Підряднику, є тверда та складає 10 961 691,80 грн, в т.ч. ПДВ 1 826 946,97 грн. Джерело фінансування - місцевий бюджет.
Відповідно до пункту 4.4 Договору, Підрядник зобов'язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки робіт відповідно до проєктної та кошторисної документації.
Оплата виконаних робіт проводиться після виконання робіт за Договором протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання форми КБ-3 та форми КБ-2в, що обраховуються виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів.
За пунктом 5.1 Договору, строки виконання робіт встановлюються Договором підряду, визначаються датою їх початку та закінчення. У разі затримки фінансування, можливе збільшення строку виконання робіт.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, строки виконання робіт - до 31.07.2024. Місце виконання робіт - Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13.
При несвоєчасному, за вини Підрядника, початку виконання робіт Підрядник несе відповідальність згідно з чинним законодавством та умов цього Договору підряду (пункт 5.3 Договору).
Підрядник при виникненні обставин, що не залежать від нього і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, може ставити перед Замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин (пункт 5.4 Договору).
За пунктами 6.1, 6.3 Договору, Підрядник виконує роботи відповідно до проєктної документації, державних будівельних норм, стандартів і правил та оформляє всю виконавчу документацію для введення об'єкта в експлуатацію. Прийняття Замовником обсягів виконаних робіт здійснюється та оформляється актами за формами КБ-2в та довідками про обсяг виконаних робіт за формами КБ-3 та в межах наявних бюджетних асигнувань та підписати акти протягом 10-ти днів від дня пред'явлення.
Згідно з пунктом 7.1 Договору, зміна проєктних рішень, заміна матеріалів, виконання додаткових робіт за ініціативою Підрядника допускається лише за умови письмового дозволу Замовника та умови погодження з проєктною організацією.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами або цим Договором (пункт 10.1 Договору).
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (пункт 10.2 Договору).
За несвоєчасне виконання робіт, порушення термінів виконання погоджених протокольних рішень робочих нарад Підрядник зобов'язується сплатити пеню замовнику у розмірі 1 відсотка за кожний день прострочення терміну до дня повного виконання зобов'язання. Розмір пені обчислюється від загальної договірної ціни робіт, що доручена для виконання підряднику за Договором підряду (пункт 10.6 Договору).
За пунктами 12.3-12.5 Договору:
- пункт 12.3 - Зміни до Договору за угодою сторін;
- пункт 12.4 - При внесенні будь-яких змін та доповнень укладається додаткова угода, яка буде невід'ємною частиною Договору підряду;
- пункт 12.5 - Істотними умовами цього Договору є предмет договору (номенклатура, асортимент), ціна та строк дії договору, а також умови, визнані такими за законом. Інші умови Договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.
Зміна істотних умов Договору допускається у випадку, серед іншого, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. У цьому випадку сторони погоджуються, що продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов'язань відбувається на підставі письмового звернення Сторони Договору із зазначенням підстав, обґрунтування продовження строку дії даного Договору та/або строку виконання зобов'язана щодо передачі Товару, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача. До письмового звернення Сторона, що звертається, додає документ (документи), що документально підтверджують об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження (підпункт 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору).
За пунктом 14.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
Додатками до Договору є: Договірна ціна (додаток 1), Пояснювальна записка (додаток 2), Розрахунок загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи (додаток 3), Розрахунок загальновиробничих витрат на навіс (додаток 4), Розрахунок загальновиробничих витрат на водопостачання та водовідведення (додаток 5), Розрахунок загальновиробничих витрат на вентиляцію (додаток 6), Розрахунок загальновиробничих витрат на електромонтажні роботи (додаток 7), Розрахунок загальновиробничих витрат на доступність об'єкта (додаток 8), Розрахунок загальновиробничих витрат на підйомник (додаток 9), Розрахунок загальновиробничих витрат на пожежну сигналізацію (додаток 10), Зведений кошторис (додаток 11), Локальний кошторис на загальнобудівельні роботи (додаток 12), Локальний кошторис на навіс (додаток 13), Локальний кошторис на водопостачання та водовідведення (додаток 14), Локальний кошторис на вентиляцію (додаток 15), Локальний кошторис на електромонтажні роботи (додаток 16), Локальний кошторис на доступність об'єкта (додаток 17), Локальний кошторис на підйомник (додаток 18), Локальний кошторис на пожежну сигналізацію (додаток 19), Об'єктний кошторис (додаток 20), Підсумкова відомість ресурсів (додаток 21).
У липні 2024 року комісія у складі представників відповідачів (відповідач-1 в особі директора ОСОБА_1 та відповідач-2 в особі директора Мігіль Л.А.) за участю інженера з технічного нагляду Царьова І.В. склали акти обстеження такого змісту:
- від 15.07.2024 - про те, що під час вивчення проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено відсутність в кошторисній документації влаштування входу № 2, хоча проєктною документацією передбачено його влаштування; комісія постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання об'ємів робіт із влаштування входу № 2;
- від 25.07.2024 - про те, що під час огляду мереж каналізації, водопостачання та опалення об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено необхідність виконання додаткових робіт з розбирання трубопроводів водопостачання та опалення; комісія постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання додаткових об'ємів робіт.
Листом від 30.07.2024 № 18 (т. 2, а.с. 14) відповідач-2 звернувся до відповідача-1, просив продовжити строк виконання робіт до 10.12.2024, посилаючись на необхідність дотримання норм і стандартів, зокрема ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти. Будинки і споруди" та наказу Мінрегіону "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" від 01.11.2021 № 281 під час виконання робіт, що є предметом закупівлі. У листі зазначено, що деякі технологічні процеси на будівельному майданчику виконуються послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно, а саме:
- влаштування фундаментів для стін, мурування стін, штукатурення стін, шпаклювання стін, фарбування стін, монтаж коробів і труб для електропроводки по стінах, монтаж електропроводки прокладання вентиляційних повітроводів по стінах, монтаж пожежної сигналізації;
- влаштування залізобетонних стін і сходів входів, влаштування покрівлі входів, облицювання стін і підлог входів;
- влаштування гідроізоляції фундаментів, влаштування вимощення;
- внутрішнє опорядження, влаштування підлог, встановлення обладнання.
Листом від 30.07.2024 № 27 (т.1, а.с. 190) відповідач-2 звернувся до відповідача-1, в якому, посилаючись на виникнення на об'єкті "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13 (код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)" необхідності додаткових робіт, не передбачених проєктно-кошторисною документацією, а саме:
"1. Демонтаж коробів вентиляції, периметри від 2400мм до 3200 мм - 7 м.п.
2. Розбір бетонного покриття товщиною 10 см на вимощенні - 130 м.кв.
3. Демонтаж труб внутрішньої каналізації д.50 - 28 м.п
4. Демонтаж труб внутрішньої каналізації д. 100 - 7м.п.
5. Демонтаж труб зовнішньої каналізації д. 100 - 5 м.п.
6. Розбір цементного покриття підлоги 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 м.кв.
7. Розбирання бетонного покриття 10 см - 20.54 м.кв.
8. Закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.
9. Вирівнювання поверхні основи з піску під покриття плиткою ФЄМ 650 м.кв/26 м.куб
10. Улаштування зовнішньої каналізації із труб ПХВ д.110мм - 5 м.п.
11. Додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280м.кв.
12. Додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 м.кв.
13. Додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 м.кв.
14. Улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПХВ д.100 - 7 м.п.
15. Штукатурення дверних укосів - 8.5 м.кв.
16. Улаштування сходів на 1-й поверх приміщення з поручнями - 3 шт.
17. Штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт №1 та №2".
Спираючись на зазначене, просив розглянути та прийняти рішення щодо вказаних робіт.
На листі міститься відбиток штампу вхідної кореспонденції відповідача-1 із зазначенням вхідного номеру - № 200/01-24 від 22.08.2024 (т. 2, а.с. 219).
Додатковою угодою від 30.07.2024 № 1 (далі - Додаткова угода, т. 1, а.с. 174) відповідачі внесли зміни до Договору.
Зокрема, у пункті 1 Додаткової угоди зазначено, що сторони домовились продовжити строк виконання зобов'язань щодо виконання робіт у зв'язку з необхідністю дотримання вимог відповідних норм і стандартів, зокрема ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти. Будинку і споруди" та наказу Мінрегіону "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" від 01.11.2021 № 281 під час виконання робіт, що є предметом закупівлі, які унеможливлюють виконання зобов'язань за Договором та зумовлюють сторони викласти пункт 5.2 Договору в такій редакції:
"5.2. Строки виконання робіт: до 10 грудня 2024 року".
За пунктом 4 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання і діє протягом строку дії Договору.
Додаткова угода підписана відповідачами та скріплена їхніми печатками.
Додатком до Додаткової угоди є Календарний план виконання робіт (т. 1, а.с. 175, далі - Календарний план).
У Календарному плані зазначені найменування видів робіт та строки їх виконання.
У серпні 2024 року комісія у складі представників відповідачів (відповідач-1 в особі директора ОСОБА_1 та відповідач-2 в особі директора Мігіль Л.А.) за участю інженера з технічного нагляду Царьова І.В. склали акти обстеження такого змісту:
- від 12.08.2024 - про те, що під час виконання демонтажних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено перепади відміток підлоги підвального приміщення; комісія постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання об'ємів робіт з влаштування підстилаючих піщаних шарів підлоги в об'ємі 26 м3;
- від 13.08.2024 - про те, що під час виконання демонтажних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено необхідність влаштування додаткового вирівнювального шару штукатурки товщиною від 10 до 30 мм на площі 710 м2; комісія постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання об'ємів робіт з влаштування додаткового вирівнювального шару штукатурки;
- від 20.08.2024 - про те, що після обстеження ґрунту, розробленого для виконання гідроізоляції фундаменту, виявлено в частині ґрунту суттєве обводнення, що впливає на фізико-механічні показники і неможливість зворотної засипки і трамбування; комісія постановила вивезти ґрунт в кількості 280 м3 з будівельного майданчика, завезти 280 м3 сухого ґрунту для виконання зворотної засипки і трамбування траншеї.
Листом від 21.08.2024 № 24 (т. 2, а.с. 220) відповідач-2 звернувся до відповідача-1 та просив прийняти пропозиції на будівельні роботи по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт Компаніївка, вул. Паркова,б.13", зазначаючи, що виникла необхідність додаткових робіт, які не передбачені проєктно-кошторисною документацією, а саме:
"1. Замінити кладку стін та перегородок з керамічної цегли на кладку стін та перегородок з шлакоблоків стінових 400x200x200 та перегородочних 400x200x120.
2. Замінити улаштування залізобетонних стін 30 см вхід у підвал №1 та №2 на монтаж бетонних блоків ФБС 24-3-6 товщиною 30см з монолітним поясом до відмітки - 0,78.
3. Замінити кладку стін вентиляційних шахт №1 та №2 з керамічної цегли товщиною 250 мм на кладку стін із стінових шлакоблоків 400x200x200.
4. При улаштуванні покрівлі вентиляційних шахт В-1 та В-2 з металочерепиці замінити 4-х скатну покрівлю на 2-х скатну.
5. Автоматичні вимикачі, диференційний автоматичний та контактори Schneider Electric змінити на ЕТІ.
6. Світильники виробництва ВАТРА змінити на Videx та Ферон".
Посилаючись на листи відповідача-2 від 21.08.2024 № 23, № 24, № 25, відповідач-1 звернувся до ФОП Стовбуна Олега Сергійовича з листом від 27.08.2024 № 01-24/94-1 (т. 2, а.с. 221), в якому повідомив, що не заперечує щодо розгляду наслідків та пропозицій після комісійного обстеження стану об'єкту з урахуванням виявлених обставин при проведенні демонтажних робіт об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13". Також цим листом відповідач-1 просив розглянути можливість коригування проєктно-кошторисної документації зазначеного об'єкту. У додатку до листа відповідач-1 надав ФОП Стовбуну О.С. листи відповідача-2 на 3-х аркушах.
Копії листів відповідача-2 від 21.08.2024 № 23, 24 у справі відсутні, зміст листа від 21.08.2024 № 24 наведений вище.
Листом від 29.08.2024 № 51 (т. 2. а.с. 222) фізична особа-підприємець Стовбун О.С. повідомив відповідача-1 про відсутність заперечень щодо внесення запропонованих змін та доповнень до проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13"; вказав, що відповідні зміни будуть внесені до проєктно-кошторисної документації при коригуванні.
Відповідачі підписали акти про виконання робіт за Договором: акт від 09.08.2024 № 1 за 09.08.2024 за серпень 2024 року, акт від 19.09.2024 № 2 за вересень 2024 року, акт від 08.10.2024 № 3 за жовтень 2024 року, акт від 15.10.2024 № 4 за жовтень 2024 року, акт від 07.11.2024 № 5 за листопад 2024 року, акт від 23.12.2024 № 6 за грудень 2024 року, акт від 23.12.2024 № 7 за грудень 2024 року (т. 1, а.с. 198 - 250, т. 2, а.с. 1 - 13, 82 - 137).
Платіжними інструкціями від 09.08.2024 № 5, від 19.09.2024 № 7, від 08.10.2024 № 13, від 15.10.2024 № 15, від 07.11.2024 № 20, від 23.12.2024 № 28, від 23.12.2024 № 30 (т. 1, а.с. 191-197) відповідач-1 сплатив відповідачу-2 10 961 681,80 грн за роботи за Договором.
14.01.2025 відповідач-1 як замовник закупівлі оприлюднив звіт про виконання договору про закупівлю (т. 2, а.с. 20-22).
Строк дії Договору закінчився 31.12.2024.
Договір є виконаним, про що свідчить підписання відповідачами як його сторонами актів виконання робіт та сплата відповідачем-1 відповідачу-2 вартості виконаних робіт.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області проводило моніторинг закупівлі, в тому числі з питання внесення змін до Договору Додатковою угодою.
Зокрема, відповідачу-1 як замовнику закупівлі був наданий запит на пояснення (т. 1, а.с. 35), в якому Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області просило надати документальне підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії Договору до 10.12.2024.
Відповідаючи на запит в електронній системі закупівель, відповідач-1 послався на підпункт 4 пункту 19 Особливостей та завантажив в електронну систему лист підрядника. Номер і дата завантаженого листа у відомостях з електронної системи закупівель не відображені (т. 1, а.с. 36).
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області виснувало про порушення, що, серед іншого, полягає у внесенні змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом (т. 1, а.с. 36; т. 2, а.с. 15-19 - висновок від 03.10.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі).
Листом від 03.10.2024 № 041131-17/2430-2024 (т. 1, а.с. 180) Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області повідомило Знам'янську окружну прокуратуру Кіровоградської області про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-07-09-006633-а, зазначивши, в тому числі, про укладення відповідачами оспорюваної Додаткової угоди та надання відповідачем-1 як замовником закупівлі пояснень Держаудитслужбі щодо укладення Додаткової угоди з копією листа відповідача-2 від 30.07.2024 № 18. Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області вказало, що відповідний лист відповідача-2 не може бути достатнім документальним підтвердженням об'єктивних обставин, що можуть спричинити продовження строків виконання зобов'язань, оскільки вищевказані роботи були передбачені під час укладання Договору і підрядник, підписавши Договір, узяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору в частині дотримання строків виконання робіт до 31.07.2024; інші документи на підтвердження обставин, що спричинили продовження строків дії Договору та виконання зобов'язань, згідно з внесеними змінами на підставі Додаткової угоди, в електронній системі закупівель відсутні та замовником у поясненнях Держаудитслужбі не надано. Посилаючись на зазначене, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області виснувало про те, що Додаткова угода укладена з порушенням вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області склало щодо директора відповідача-1 ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 04.11.2024 № 04-11/44/2024пр (т.2, а.с. 156-158) про порушення законодавства про закупівлі, а саме: внесення змін до істотних умов договору у випадках, не передбачених законом, з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Постановою від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 Компаніївський районний суд Кіровоградської області визнав гр. ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП ("Порушення законодавства про закупівлі"), та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
У постанові від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 Компаніївський районний суд Кіровоградської області:
- з пояснень гр. ОСОБА_1 установив, що вона "від самого початку знала про неможливість дотримання вказаного в договорі строку";
- установив, що ОСОБА_1 , укладаючи додаткову угоду щодо внесення змін до істотних умов Договору підряду №2, діяла поза межами вимог Закону № 922-VIII (Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" - коментар господарського суду), що призвело до внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
- дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом.
Постановою від 10.04.2025 у справі № 391/808/24 Кропивницький апеляційний суд апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 164-14 КУпАП залишив без змін.
Ухвалюючи рішення по суті між сторонами, суд ураховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Приписи статті 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 цього Закону, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Ураховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За пунктами 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно з пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначає, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту зазначеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурор прояв порушення інтересів держави визначає самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не становити публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.
У цій справі наявність "інтересу держави" полягає у стверджуваному прокурором порушенні інтересів територіальної громади внаслідок порушення законодавства про закупівлі під час виконання договору про закупівлю та нездійснення їх захисту відповідними органами - органом Держаудистлужби та органом місцевого самоврядування.
Посилаючись на норми Бюджетного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування", прокурор зазначає, що штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор вказує, що недотримання вимог законодавства України під час укладення додаткових угод до договорів про закупівлю, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримує доходи у формі штрафних санкцій, є порушенням принципу ефективності та результативності використання бюджетних коштів, що беззаперечно свідчить про порушення інтересів територіальної громади та інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Прокурор наголошує, що захисні споруди цивільного захисту (сховища, найпростіші укриття), розташовані у будівлях закладів освіти, можуть використовуватись усіма мешканцями міста, що також свідчить про актуальність вчасного закінчення ремонту в таких укриттях задля забезпечення безпеки учнів, працівників закладів освіти та інтересів усіх мешканців територіальної громади.
Суд дійшов переконання про те, що спірні правовідносини становлять суспільний інтерес, інтерес територіальної громади та державний інтерес, який полягає у дотриманні законності під час внесення змін до договору про закупівлю, яка здійснюється за бюджетні кошти, та виконанні договірних зобов'язань за договором про закупівлю в передбачений договором строк. У цьому випадку своєчасне отримання результату виконання робіт з ремонту споруди цивільного захисту (укриття) зумовлює можливість її використання територіальною громадою за призначенням.
Зі змісту положень частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Здійснення державного фінансового контролю, згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Таким органом, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), яка здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункти 3, 9 пункту 4 Положення).
Ураховуючи викладене, Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та її міжрегіональні територіальні органи є ключовими суб'єктами, які виявляють порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.
Отже, Східний офіс Держаудитслужби в особі його Управління в Кіровоградській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, а також у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Замовником виконання робіт за договором підряду від 08.07.2024 № 2 є Комунальна установа "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, засновником якої є Компаніївська селища рада Кропивницького району Кіровоградської області.
Відповідно до Статуту Комунальної установи "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, затвердженого рішенням Компаніївської селищної ради від 15.06.2023 № 7214 (далі - Статут, т. 2, а.с. 37-47), Комунальна установа "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області діє відповідно до рішення Компаніївської селищної ради Кіровоградської області від 11.12.2020 № 29.
Органом управління майном, що здійснює контроль за виконанням завдань та обов'язків, покладених на Центр, є Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області.
Функції оперативного управління Центром здійснює уповноважений орган засновника - галузевий орган Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Головним розпорядником коштів Центру є Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (пункт 1.6 Статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частина перша статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Частини перша та четверта статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачають, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Відповідно до пункту 3 частини другої, частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно відповідні місцеві ради, які здійснюють управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове їх використання, а також внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, витрачанням ними бюджетних коштів.
За змістом частини першої статті 114 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства (контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет) здійснюють відповідні місцеві ради.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.4. розділу II Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, сума коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
За змістом частини першої статті 327 Цивільного кодексу України, майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді, є комунальною власністю.
З огляду на викладене, Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим на здійснення захисту інтересів територіальної громади у вказаних правовідносинах.
Листом від 08.08.2024 № 52/01-6106ВИХ-24 (т. 1, а.с. 177-178) Знам'янська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулася до Східного офісу Державної аудиторської служби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області щодо проведення заходів державного фінансового контролю щодо проведеної закупівлі № UA-2024-07-09-006633-а та повідомлення результатів Бобринецькому відділу Знам'янської окружної прокуратури, а за відсутності підстав для проведення контрольних заходів - інформування про причини неможливості їх проведення. Також прокурор повідомив органи Держаудитслужби про обставини, з якими пов'язує порушення законодавства про публічні закупівлі.
Листом від 28.02.2025 № 52/01-1756ВИХ-2 (т. 1, а.с. 184-185) Знам'янська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулася до позивача-2 за наданням ґрунтовної інформації про обставини, які слугували підставою для укладення Додаткової угоди та копій документів, які підтверджують їх наявність.
Листом від 07.03.2025 № 03-20/117/2 (т. 1, а.с. 186-187) позивач-2 повідомив прокурору, що підставами для укладення Додаткової угоди стали дозвіл на будівельні роботи, який отримали лише 12.08.2024; затримка виникла у зв'язку з реєстрацією майнових прав КУ "ЦМАДЗО" Компаніївської селищної ради на будівлю КЗ "Компаніївський ліцей" та листом підрядника з проханням продовжити термін, оскільки під час роботи з'ясувалося, що потрібні додаткові роботи, яких не було в початковому проєкті. Повідомлено, що станом на 06.03.2025 триває ревізія Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, у зв'язку з чим немає можливості надати копії запитуваних документів. До листа додано дозвіл на будівельні роботи від 12.08.2024 (т. 1, а.с. 188-189) та лист відповідача-2 від 30.07.2024 № 27.
Листом від 05.05.2025 № 52/01-3830ВИХ-25 (т. 2, а.с. 64-65) Знам'янська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулася до позивача-1 Східного офісу Держаудитслужби, листом від 05.05.2025 № 52/01-3831ВИХ-25 (т. 2, а.с. 66-68) - до позивача-2 Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з повідомленням у порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Листом від 12.05.2025 № 03-20/256/1 (т. 2, а.с. 69) позивач-2 повідомив прокурору, що не буде заявляти самостійних вимог щодо пред'явлення відповідного позову про відшкодування збитків за договором закупівлі UA-2024-07-09-006633-а.
Східний офіс Держаудитслужби та Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області самостійно до суду за захистом інтересів держави не звернулись.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (12-72гс19), сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
У постанові від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прокурор, встановивши неусунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів.
Наведене вище утворює передбачений вимогами Конституції України та Законом України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого стверджуване прокурором порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави.
За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин), Законом України "Про публічні закупівлі", Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Пункт 4 частини другої зазначеної статті визначає такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення.
За змістом статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
За змістом статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 Цивільного кодексу України).
За статтею 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно із статтею 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проєктної потужності, інших запроєктованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
За пунктом 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, зокрема у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Підпункт 4 пункту 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, до яких належить продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Ухвалюючи рішення у справі, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Прокурор зазначає, що укладенням оспорюваної Додаткової угоди були порушені вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункт 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), оскільки відповідачі не надали документального підтвердження обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт за Договором.
Відповідач-1 правом заперечити позовні вимоги не скористався.
Відповідач-2 позов заперечив, послався на статтю 652 Цивільного кодексу України та вказав, що під час виконання зобов'язань за Договором виникли об'єктивні обставини (істотна зміна обставин), що спричинили необхідність продовження строку виконання робіт за Договором. Оспорювана Додаткова угода, вказує відповідач-2, укладалась відповідачами у зв'язку з виникненням об'єктивних підстав, зокрема у зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт, які виявлені в процесі виконання будівельних робіт за договором підряду і не були передбачені проєктно-кошторисною документацією; всі ці роботи згідно з ДБН провинні були виконуватися послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно. Необхідність виконання додаткових робіт, які виявлені в процесі виконання будівельних робіт за договором підряду і не були передбачені проєктно-кошторисною документацією, та необхідність послідовного виконання всіх цих робіт згідно з ДБН один за одним з дотриманням часових норм, а не всіх одночасно, як істотна зміна обставин, жодним чином не залежать від дій чи бездіяльності відповідача-2 та не могли бути ним усунуті.
Як зазначено вище, за пунктом 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, зокрема у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Підпункт 4 пункту 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, до яких належить продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
З конструкцій зазначених вище правових норм убачається, що передбачені ними об'єктивні обставини мають виникати саме в період після укладення Договору і до внесення змін до нього.
Зокрема, за Тлумачним словником української мови, виникати означає: зароджуючися, ставати дійсним, існуючим; з'являтися, відбуватися; показуватися, ставати видним.
Оцінивши надані прокурором, позивачем-1 та відповідачем-2 докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет вірогідності, суд дійшов переконання, що обставини, які зумовили (спричинили) більш тривалий строк виконання робіт за Договором, ніж було ним початково передбачено, скоріше існували, аніж не існували, але виникли вони скоріше НЕ в період після 08.07.2024 і до 30.07.2024 (в період після укладання Договору і до внесення до нього змін), а поза межами такого періоду.
Зокрема, на підтвердження своєї правової позиції прокурор подав до суду такі докази, як копії Договору з додатками, Додаткової угоди, Календарного плану, витяги з електронної системи публічних закупівель, копію дозволу на виконання будівельних робіт від 12.08.2024, копії листів відповідача-2 від 30.07.2024 № 18 та від 30.07.2024 № 27, копії листування відповідача-1 із Східним офісом Держаудитслужби, висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі, судові рішення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення керівника відповідача-1 до адміністративної відповідальності за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення законодавства у сфері публічних закупівель"), акти виконаних робіт, платіжні документи про сплату за виконані роботи, копії листування з органами Держаудитслужби та позивачем-2.
Позивач-1 надав до суду копію наказу про початок моніторингу закупівель, копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо керівника відповідача-1, копії судових рішень першої та апеляційної інстанції про притягнення керівника відповідача-1 до адміністративної відповідальності за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення законодавства у сфері публічних закупівель"), які набрали законної сили.
Додаткова угода від імені відповідача-1 підписана директором ОСОБА_1.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 (т. 2, а.с. 23-27), залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 10.04.2025 (т. 2, а.с. 28-33), керівник (директор) відповідача-1 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП, та притягнута до відповідальності у формі штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Постанова Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 набрала законної сили.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор і позивач-1 посилаються на відповідні судові рішення, ухвалені у справі про адміністративне правопорушення.
Установлено, що постановою від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 Компаніївський районний суд Кіровоградської області визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 164-14 КупАП ("Порушення законодавства про закупівлі") та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
У постанові від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 Компаніївський районний суд Кіровоградської області:
- з пояснень гр. ОСОБА_1 установив, що вона "від самого початку знала про неможливість дотримання вказаного в договорі строку";
- установив, що ОСОБА_1 , укладаючи додаткову угоду щодо внесення змін до істотних умов Договору підряду №2, діяла поза межами вимог Закону № 922-VIII (Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" - коментар господарського суду), що призвело до внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
- дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 164-14 КУпАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом.
За частиною шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Дослідивши постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2025 у справі № 391/808/24 через призму частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд установив, що керівник відповідача-1 (замовника за Договором) гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 164-14 КУпАП, а саме: допустила внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом.
Прокурор надав до суду висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, відповідно до якого за результатами моніторингу були виявлені такі порушення:
1. Внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом.
2. Інші порушення законодавства у сфері закупівель (інше порушення).
Висновок був оприлюднений в електронній системі закупівель 03.10.2024 (т. 1, а.с. 36). Кінцевим строком оскарження висновку було 18.10.2024 (т. 1, а.с. 36).
За повідомленням представника позивача-1 у судовому засіданні, зазначений висновок не оскаржувався. Інші учасники справи такої інформації не спростували.
Убачається, що будь-яких інших документів, крім листа відповідача-2 від 30.07.2024, відповідач-1 органу Держаудитслужби під час проведення моніторингу не надавав.
Прокурор подав до суду копії листів відповідача-2 відповідачу-1 від 30.07.2024 № 18 та № 27, зміст яких наведений вище за текстом цього рішення. Лист за № 27 містить перелік робіт, необхідність виконання яких, як вказує відповідач-2, спричинили збільшення строку виконання робіт за Договором.
Як установив суд, за підпунктом 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору, зміна істотних умов Договору допускається у випадку, серед іншого, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. У цьому випадку сторони погоджуються, що продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов'язань відбувається на підставі письмового звернення Сторони Договору із зазначенням підстав, обґрунтування продовження строку дії даного Договору та/або строку виконання зобов'язана щодо передачі Товару, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача. До письмового звернення сторона, що звертається, додає документ (документи), що документально підтверджують обставини, що спричинили таке продовження.
Дослідивши зміст листів відповідача-2 від 30.07.2024 № 18 та № 27, суд оцінює їх як звернення сторони Договору, передбачене підпунктом 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору. З тексту таких листів убачається, що до відповідних звернень НЕ додавались будь-які документи, які документально підтверджували б об'єктивні обставини, що спричиняють продовження строку виконання зобов'язань (виконання робіт) за Договором, що суперечить нормам пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 4 пункту 19 Особливостей та підпункту 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору.
Додатково суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується надходження відповідачу-1 листа відповідача-2 від 30.07.2025 № 27 22.08.2024 (вхідний № 200/01-24 - т.2, а.с. 219). Інформації про те, чи надходив відповідачу-1 зазначений лист раніше (і коли саме), матеріали справи не містять.
За пунктом 5.4 Договору, Підрядник при виникненні обставин, що не залежать від нього і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, може ставити перед Замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин.
Текст Додаткової угоди не містить обґрунтування обставин, що перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки: містить посилання на пункт 5.4 Договору та підпункт 4 пункту 19 Особливостей (з наведенням змісту цієї норми), водночас за текстом Додаткової угоди не зазначається, про які конкретно обставини йдеться, за яких умов і коли вони виникли.
У пункті 1 Додаткової угоди відповідачі послались на необхідність "дотримання вимог відповідних діючих норм і стандартів, зокрема ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти. Будинку і споруди" та Наказу Мінрегіону "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" від 01.11.2021 № 281 під час виконання робіт, що є предметом закупівлі, які унеможливлюють виконання зобов'язань за Договором та зумовлюють сторони викласти пункт 5.2 Договору в наступній редакції:
"5.2. Строки виконання робіт: до 10 грудня 2024 року".
Необхідність дотримання відповідних чинних норм і стандартів, зокрема ДБН та наказу Мінрегіону не можуть бути тими обставинами, які виникли після укладання Договору і тим самим перешкодили виконанню робіт у встановлені строки. Дати прийняття зазначених у Додатковій угоді ДБН та наказу Мінрегіону свідчать про те, що відповідні нормативно-правові акти в галузі будівництва існували на дату укладання Договору.
Отже, Додаткова угода не містить обґрунтування виникнення обставин, що перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, в розумінні пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 4 пункту 19 Особливостей та пункту 5.4 Договору.
Відповідач-1 правом заперечити позовні вимоги не скористався, правової позиції по суті спору не висловив, жодних доказів до суду не подавав.
На обґрунтування заперечень проти позову, вказуючи на наявність об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, відповідач-2 надав до суду копії Договору, Додаткової угоди, актів обстеження від 15.07.2024, від 25.07.2024, 12.08.2024, від 13.08.2024, від 20.08.2024, копії власних листів відповідачу-1 від 30.07.2024 № 18, № 27, від 21.08.2024 № 24, копію листа відповідача-1 фізичній особі-підприємцю Стовбуну О.С. від 27.08.2024 № 01-24/94/1, копію листа ФОП Стовбуна О.С. відповідачу-1 від 29.08.2024 № 51, копії власних наказів від 08.07.2024 № 14 "Про дії працівників під час сигналу про повітряну тривогу" (т. 2, а.с. 223), від 16.07.2024 № 15 "Про увільнення від роботи на час проходження медичного огляду" (т. 2, а.с. 224), копію висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 17.05.2025 № В-150 за результатами цінового моніторингу, акти виконаних робіт, акти списання матеріальних цінностей, копію листа інженера з технічного нагляду Царьова І.В. від 28.07.2025 з поясненнями щодо виконання робіт за Договором.
Зокрема, на замовлення відповідача-2 судовий експерт, фізична особа-підприємець, Петров Михайло Сергійович провів судову будівельно-технічну експертизу, результати якої оформлені висновком від 08.08.2025 № 22/25.
Висновок експерта від 08.08.2025 № 22/25 за клопотанням відповідача-2 долучений до матеріалів справи.
Суд дослідив висновок експерта від 08.08.2025 № 22/25 і встановив таке.
На вирішення експертизи були поставлені такі питання:
"1. Чи змінилася трудомісткість виконання робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13", у зв'язку з долученням додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв.м/26 куб.м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2?
2. Чи вбачається з наданої на дослідження проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13. Коригування", необхідність у проведенні наступних додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2?
3. Чи потребували виконання робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13", у зв'язку та за результатами коригування проєктно-кошторисної документації і долучення додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2?
певної послідовності з дотриманням часових норм у відповідності до існуючих норм ДБН і недотримування цих норм могло вплинути на якість виконуваних робіт?"
Перелік робіт, зазначених у запитаннях експерту, входить до переліку додаткових робіт, наведеному у листі відповідача-2 від 30.07.2024 № 27.
У листі від 30.07.2024 № 27 також наведені 4 види робіт, щодо яких запитань на вирішення експертизи не ставилось.
Як зазначено у висновку, на дослідження експерту були надані оригінал Робочого проєкту по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" на 6 томах, оригінал Робочого проєкту по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13". Коригування в 1 томі; копія Договору; копія Додаткової угоди; копія Календарного графіку виконання робіт від 30.07.2024; копія загального журналу робіт; копії актів на закриття прихованих робіт.
За змістом висновку експерта, щодо дослідження з першого питання зазначається, серед іншого, що з Календарного графіку виконання робіт вбачається трудомісткість виконання робіт по об'єкту дослідження, з урахуванням трудомісткості долучених додаткових робіт - 23,466 тис.люд.год, а згідно з інформацією, що міститься у наданій на дослідження проєктній документації, зокрема кошторисній документації, вбачається, що вона (документація) характеризується таким показником, як загальна кошторисна трудомісткість - 23,19174 тис.люд.год. З урахуванням цього експерт констатував факт зміни трудомісткості виконання робіт по об'єкту у бік збільшення, у зв'язку з долученням додаткових робіт.
Щодо дослідження з другого питання, серед іншого, зазначається, що дослідженням проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13. Коригування" (том І "Кошторисна документація"), було встановлено необхідність у проведенні додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2
шляхом присутності їх (зазначених вище додаткових робіт) у відповідних пунктах наданої на дослідження проєктно-кошторисної документації по зазначеному об'єкту будівництва.
У висновку міститься таблиця з даними щодо найменування робіт і витрат згідно з відповідним локальним кошторисом наданої на дослідження ПКД, одиниць вимірювання, кількості, № позиції у відповідному локальному кошторисі, а також примітки, в тому числі, щодо додаткових робіт.
Щодо дослідження з третього питання, у висновку, серед іншого, зазначається, з посиланням на ДСТУ 9258:2023 "Настанова з організації виконання будівельних робіт", що будівництво потрібно вести в технологічній послідовності відповідно до календарного плану (графіку) з урахуванням обґрунтованого сполучення окремих видів робіт. Виконання робіт сезонного характеру (враховуючи окремі види підготовчих робіт) треба передбачати в найбільш сприятливу пору року відповідно до рішень, прийнятих у проєкті з організації будівництва. Під час складання переліку робіт їх заносять у календарний план (графік) у технологічній послідовності та групують за видами та періодами часу. Під час групування робіт потрібно дотримуватися певних правил. Роботи, за можливості, треба укрупняти, об'єднувати, щоб графік був лаконічним і зручним для читання. Одночасно укрупнення робіт має межу у виді таких обмежень: не можна об'єднувати роботи, які виконують різні виконавці (будівельні дільниці, ланки та інші низові будівельні підрозділи); в комплексі робіт, які виконує один виконавець, потрібно виділити і показати окремо ту частину роботи, яка відкриває фронт робіт для іншого будівельного підрозділу. Укрупнення переліку робіт у календарному плані (графіку) обмежене технологічними чинниками - послідовністю будівельних процесів і організаційними - розподілом робіт за виконавцями.
Експерт вказав, що забезпечення належної якості виконуваних будівельних робіт прямо пов'язане з дотриманням термінів їх виконання, що відповідають визначеній технологічній послідовності відповідно до календарного плану (графіку) з урахуванням обґрунтованого сполучення окремих видів робіт. Попри той факт, що під час виконання робіт їх потрібно, за можливості, намагатися укрупнювати, об'єднувати і суміщати - укрупнення переліку робіт все ж є обмеженим як технологічними чинниками (послідовністю будівельних процесів), так і організаційними (розподілом робіт за виконавцями). Наріжним каменем у цьому випадку виступає такий критерій, як технологічна послідовність будівельних процесів.
На переконання експерта, очевидним видається той факт, що з метою дотримання технологічної послідовності будівельних процесів у випадку виконання додаткових робіт, зазначених у зверненні на проведення експертизи, не всі з таких робіт можна було б виконувати одночасно (наприклад, роботи з демонтажу/монтажу трубопроводів внутрішньої каналізації повинні бути виконаними до початку виконання робіт з влаштування підлог, а улаштування фундаментів під стіни та перегородки - після існуючої конструкції покриття підлог у цих місцях; до початку виконання опоряджувальних робіт повинні бути виконані роботи з монтажу конструкцій, у тому числі роботи з закладання прорізів/отворів/, а також з монтажу систем холодного і гарячого водопостачання, опалення, водовідведення; лише після закінчення виконання штукатурних робіт виконують цементну стяжку під підлоги тощо), а деякі з тих робіт, що навіть виконувалися послідовно, зокрема ті з них, що відносяться до категорії прихованих (приховані роботи - будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження відповідності вимогам проєктної документації, потребували б приймання таких прихованих робіт безпосередньо перед виконанням наступних робіт, робіт, які їх закривають шляхом складання актів на закриття прихованих робіт, іншими словами - з забороною виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.
Як наслідок, зазначається у висновку, у випадку, який розглядається цим дослідженням, об'єктивно мало місце обґрунтоване збільшення строку виконання робіт по об'єкту будівництва в цілому.
Підсумовуючи зазначене, експерт зазначив у висновку, що виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" у зв'язку та результатами коригування проєктно-кошторисної документації та долучення додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2
потребувало певної послідовності з дотриманням часових норм відповідно до норм ДБН і недотримання цих норм могло безпосередньо вплинути на якість виконуваних робіт.
За висновком експерта від 08.08.2025 № 22/25:
1. З першого питання:
"Проведеною судовою будівельно-технічної експертизою встановлено факт зміни трудомісткості виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13", у зв'язку з долученням додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2?,
шляхом її [трудомісткості виконання робіт збільшення]".
2. З другого питання:
«Проведеною судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що з наданої на дослідження проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13. Коригування" вбачається необхідність у проведенні наступних додаткових робіт:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2.
3. З третього питання:
"Проведеною судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13", у зв'язку та за результатами коригування проєктно-кошторисної документації і долучення додаткових робіт, а саме:
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 50 мм - 28 м.п.;
- демонтаж трубопроводів внутрішньої каналізації діам. 100 мм - 7 м.п.;
- розбирання цементного покриття підлоги товщиною 10 см для улаштування фундаментів під стіни та перегородки - 18,5 кв. м;
- закладання отворів шлакоблоками 400x200x200 - 60 шт.;
- вирівнювання поверхні основи з піску під покриттям плиткою ФЕМ - 650 кв. м/26 куб. м.;
- улаштування зовнішньої каналізації із труб ПВХ діам. 110 мм - 5 м.п.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 10 мм - 280 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 20 мм - 250 кв. м.;
- додаткове штукатурення поверхні стін всередині будівлі цементно-вапняним розчином товщиною шару 30 мм - 180 кв. м.;
- улаштування каналізації з 1-го поверху із труб ПВХ діам. 100 мм - 7 м.п.;
- штукатурення дверних укосів - 8,5 кв. м.;
- улаштування сходів на 1 поверх приміщення з поручнями - 3 шт.;
- штукатурення та фарбування стін вентиляційних шахт № 1 та № 2,
потребувало певної послідовності з дотриманням часових норм у відповідності до існуючих норм ДБН і недотримання цих норм могло самим безпосереднім чином вплинути на якість виконуваних робіт".
Надання висновку експерта за результатами експертизи, проведеної за замовленням учасника справи, є правом відповідача-2 як сторони у справі в силу положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Суд оцінював висновок судового експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за правилами статей 98, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
За статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Предметом дослідження судового експерта, фізичної особи-підприємця, Петрова М.С., обумовленим поставленими перед експертом запитаннями, був вплив додаткових робіт, про які зазначається в листі підрядника від 30.07.2024 № 27, на трудомісткість виконання робіт за Договором, а також необхідність виконання цих робіт та чи потребувало їх виконання певної технологічної послідовності. Зазначені обставини входять до предмета доказування у справі, ураховуючи, що саме такими обставинами відповідач-2 обґрунтовує заперечення проти позову.
Висновок експерта викладений у письмовій формі, у ньому зазначено, коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи) та на якій підставі була проведена експертиза, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.
Указано, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; зазначено, що висновок складений для подання до суду.
Висновок експерта від 08.08.2025 № 22/25 містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені запитання.
Ураховуючи вищенаведене, суд прийняв висновок судового експерта, фізичної особи-підприємця, Петрова М.С. від 08.08.2025 № 22/25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи як належний і допустимий доказ.
Перелік робіт, щодо яких наданий висновок, входить до переліку робіт, наведених у листі відповідача-2 від 30.07.2024 № 27.
Висновок експерта підтверджує необхідність виконання робіт, які входять до переліку робіт, наведених у листі відповідача-2 від 30.07.2024 № 27, підтверджує збільшення трудомісткості робіт за Договором у зв'язку з долученням цих робіт та необхідність виконання відповідних робіт у певній технологічній послідовності.
Водночас висновок експерта не містить інформації про те, коли саме виникла необхідність у виконанні зазначених робіт та чи зумовлює збільшення трудомісткості робіт з 23,19174 тис.люд.год до 23,466 тис.люд.год збільшення строку виконання робіт з 31.07.2024 до 10.12.2024: питання відповідного змісту на вирішення експертизи не ставилися.
Відповідач-2 подав до суду лист інженера з технічного нагляду Царьова І.В. (т.4, а.с. 149-150) щодо здійснення технічного нагляду за об'єктом "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради, вул. Паркова, 13, смт. Компанїівка, Кіровоградська область" з поясненнями, наданими у відповідь на адвокатський запит представника відповідача-2.
Зокрема, інженер з технічного нагляду повідомив, що на підставі договору № 08/07/2024 від 17.07.2024 (т. 4, а.с. 151-156) про виконання робіт/послуг з технічного нагляду та наказу № 8/2024 від 17.07.2024 (т. 4, а.с. 157) ним здійснювався технічний нагляд за будівельними роботами на об'єкті "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компанїівка, вул. Паркова, буд. 13".
Указав, що необхідність у виконанні додаткових робіт дійсно виникла і це було встановлено під час первинного огляду об'єкта представниками Замовника спільно з підрядною організацією до початку виконання основних будівельно-монтажних робіт. У процесі огляду було виявлено низку фактичних обставин, які не були передбачені початковою проєктно-кошторисною документацією. У зв'язку з цим, вказав інженер з технічного нагляду, було складено відповідні акти огляду та внесено зміни до проєктно- кошторисної документації, що є належним підтвердженням обґрунтованості та необхідності додаткових робіт.
Інженер з технічного нагляду повідомив, що у зв'язку з виявленими невідповідностями та необхідністю додаткових заходів, до проєктно-кошторисної документації по вищезазначеному об'єкту було внесено відповідні зміни, уточнення та коригування. Усі зміни здійснювались у встановленому порядку, згідно з чинними нормами проєктування та кошторисного обґрунтування. Вказав, що підрядна організація ТОВ "ПФ" виконала будівельні роботи згідно з актуалізованою проєктно-кошторисною документацією та відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил; під час здійснення технічного нагляду порушень щодо обсягів та якості виконаних робіт не зафіксовано.
Убачається, що в листі інженера з технічного нагляду не повідомляється, коли саме і за яких умов була встановлена необхідність виконання додаткових робіт, не наводиться їх перелік, натомість міститься посилання на акти обстеження.
До пояснень додані копії зазначених вище актів обстеження від 15.07.2024, 25.07.2024, 12.08.2024, 13.08.204, 20.08.2024.
Відповідні акти не надавалися відповідачем-1 Держаудитслужбі під час проведення моніторингу, в електронній системі закупівель не оприлюднювалися, не подавалися прокурору під час листування прокуратури з позивачем-2, у зв'язку з чим прокурор висловив сумніви у їх наявності станом на 2024 рік. Суд ураховує, що відповідні акти підписані трьома особами: представниками відповідачів і інженером з технічного нагляду Царьовим І.В. і подані до суду відповідачем-2, який не несе відповідальності за дії інших осіб. Крім того такі акти є додатками до листа інженера з технічного нагляду Царьова І.В., тому суд не має підстав сумніватися у їхній достовірності.
Акт обстеження від 15.07.2024 складений про те, що під час вивчення проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено відсутність в кошторисній документації влаштування входу № 2, хоча проєктною документацією передбачено його влаштування; комісія постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання об'ємів робіт із влаштування входу № 2.
Зазначений акт підписаний, крім представників відповідачів, інженером з технічного нагляду, який був залучений на договірних засадах 17.07.2024, тобто після складання акта. На переконання суду, це не впливає на достовірність такого доказу, оскільки він підписаний представниками замовника робіт і підрядника. Пояснюючи участь інженера з технічного нагляду, представник відповідача-2 в судовому засіданні повідомила, що станом на 15.07.2024 договір про виконання робіт/послуг з технічного нагляду перебував на стадії підписання відповідачем-1.
Водночас суд зазначає, що проєктно-кошторисна документація, а, отже, і вказана в акті розбіжність існувала на стадії укладення Договору, а не виникла під час його виконання.
На переконання суду, виявлення розбіжностей у проєктній і кошторисній документації вже після укладення Договору є суб'єктивою, а не об'єктивною обставиною: відповідачі не обґрунтували і не довели об'єктивної неможливості виявлення розбіжностей у проєктній та кошторисній документаціях на стадії укладання Договору.
Акт від 25.07.2024 складений про те, що під час огляду мереж каналізації, водопостачання та опалення об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" виявлено необхідність виконання додаткових робіт з розбирання трубопроводів водопостачання та опалення; комісія в складі відповідачів і інженера з технічного нагляду постановила внести зміни в проєктно-кошторисну документацію шляхом додавання додаткових об'ємів робіт.
Лист від 30.07.2024 № 27 посилань на необхідність виконання відповідних робіт не містить.
У висновку експерта не зазначається про необхідність виконання таких робіт: на вирішення експерта питання щодо необхідності та трудомісткості цих робіт не ставилися.
У справі також відсутні докази внесення до проєктно-кошторисної документації змін в частині додавання цих робіт після укладення Договору.
За такого матеріалами справи не підтверджено, що зазначені в акті від 25.07.2024 обставини об'єктивно спричинили продовження строку виконання робіт за Договором.
Додатково суд зазначає, що оспорювана Додаткова угода не містить посилань ані на необхідність коригування кошторисної документації, ані на виникнення після укладення Договору необхідності виконання додаткових робіт.
Інші акти (від 12.08.2024, від 13.08.2024 та від 20.08.2024) підтверджують виявлення необхідності виконання певних робіт, але вони складені вже після укладення Додаткової угоди від 30.07.2024, тому зазначені в них види додаткових робіт у будь-якому разі не могли вплинути на факт укладення Додаткової угоди.
Подані відповідачем-2 докази не містять відомостей про те, коли була виявлена необхідність виконання інших зазначених у листі від 30.07.2024 № 27 та у висновку експерта додаткових робіт, не вказаних в актах обстеження.
Лист відповідача-2 від 30.07.2024 № 18 свідчить про те, що підрядник повідомив замовника про неможливість виконання передбачених Договором робіт в термін до 30.07.2024, оскільки деякі технологічні процеси на будівельному майданчику виконуються послідовно один за одним з дотриманням часових норм і не можуть виконуватись одночасно, зокрема такі, як улаштування фундаментів для стін, мурування стін, штукатурення стін, шпаклювання стін, фарбування стін, монтаж коробів і труб для електропроводки по стінах, монтаж електропроводки, прокладання вентиляційних повітроводів по стінах, монтаж пожежної сигналізації; влаштування залізобетонних стін і сходів входів, влаштування покрівлі входів, облицювання стін і підлог входів; влаштування гідроізоляції фундаментів, влаштування вимощення; внутрішнє опорядження, влаштування підлог, встановлення обладнання.
Та обставина, що роботи за Договором потребують визначеної технологічної послідовності їх виконання, підтверджено висновком експерта.
Обґрунтовуючи відповіді на поставлені запитання, експерт навів у висновку положення пункту 5.4 Загальних положень ДСТУ 9258:2023 "Настанова з організації виконання будівельних робіт", зокрема вказав, що будівництво потрібно вести в технологічній послідовності відповідно до календарного плану (графіку) з урахуванням обґрунтованого сполучення окремих видів робіт.
Крім того, відповідно до вимог пункту 17 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), які є обов'язковими для врахування під час укладання та виконання договорів підряду на проведення, зокрема, капітального ремонту будівель і споруд незалежно від джерел фінансування робіт, невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.
Тобто необхідність виконання робіт за договором будівельного підряду у відповідній технологічній послідовності відповідно до календарного плану (графіку) об'єктивно існувала станом на дату укладання Договору і мала бути відома відповідачам як сторонам договору підряду, оскільки така необхідність закріплена на нормативному рівні.
Матеріалами справи підтверджується, що Договір не містив календарного графіку виконання робіт. Ураховуючи обов'язковість календарного графіку і беручи до уваги зміст зазначених вище норм, погодження відповідачами календарного графіку вже на стадії виконання Договору не означає, що необхідність виконання робіт за Договором у певній технологічній послідовності виникла саме на стадії укладання Договору.
За такого повідомлення на стадії виконання Договору підрядником замовнику про необхідність виконання робіт у певній технологічній послідовності і про її вплив на строк виконання робіт не має характеру обставин, передбачених пунктом 4 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі", підпунктом 4 пункту 19 Особливостей.
Щодо наданого відповідачем-2 листування відповідача-1 з ФОП Стовбуном О.С. суд зазначає, що підставою для звернення відповідача-1 до ФОП Стовбуна О.С. за внесенням змін до проєктно-кошторисної документації, як зазначено в листі відповідача-1 (замовника робіт) від 27.08.2024 № 01-24/94-1, була інформація, повідомлена відповідачем-2 (підрядником) у листах замовнику від 21.08.2024 № 23, № 24, № 25, тобто таких листах, що оформлені після укладення Додаткової угоди.
Відповідач-2 надав до суду копію висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 17.05.2025 № В-150 (т.2, а.с. 225-226), в якому зазначено, що експерт вважає, що по об'єкту "Капітальний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 13" строки виконання робіт потребують коригування.
За частиною першою статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати", торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
У висновку вказано, що для завершення робіт за договором до 31.07.2024, з розрахунку 8-годинного робочого дня, необхідно одночасно залучити до виконання робіт кожного дня по об'єкту 121 робітника, будівельника, що фізично неможливо для такого об'єкта будівництва.
У висновку, серед іншого, зазначено, що "В процесі виконання будівельних робіт, виникла необхідність додаткових робіт, які не передбачені проєктно-кошторисною документацією, що веде до збільшення строків виконання договору".
Отже, експерт торгово-промислової палати виснував, що передбачена Договором кількість робіт потребувала для їх виконання більшого часу, ніж до 31.07.2024. Скільки саме, не зазначено.
У висновку не йдеться про те, що необхідність залучення до виконання робіт 121 робітника щодня та неможливість такого залучення на відповідному об'єкті будівництва, а також сама необхідність виконання додаткових робіт виникли після укладення Договору і до внесення до нього змін.
У висновку зазначено, що джерелом інформації є "листи ТОВ "ПФ", Проектно-кошторисна документація та листи про додаткові роботи на об'єкті", тобто висновок ґрунтується на вихідних даних листів підрядника щодо необхідності виконання додаткових робіт та проєктно-кошторисної документації.
Листи підрядника у цьому випадку самі по собі не є документальним підтвердження виникнення необхідності виконання певних робіт, оскільки в розумінні пункту 5.4, підпункту 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору вони є зверненнями до замовника, до яких мають додаватися документи, що документально підтверджують об'єктивні обставини, які спричиняють продовження строку виконання зобов'язань за Договором.
Зазначаючи у відзиві, що необхідність виконання додаткових робіт була виявлена саме в процесі виконання будівельних робіт за договором підряду, відповідач-2 не повідомив чіткої дати / дат виконання будівельних робіт, коли була виявлена / виникла необхідність виконання кожного з видів додаткових робіт, зазначених у листі від 30.07.2024 № 27 та висновку експерта; не подав доказів того, що необхідність виконання зазначених у листі від 30.07.2024 № 27 додаткових робіт виникла після 08.07.2024 і до 30.07.2024.
Ураховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач-2 довів недостатність передбаченого Договором від 08.07.2024 строку виконання робіт (до 31.07.2024), але не довів, що така недостатність зумовлена обставинами, які виникли в період після укладення Договору і до внесення до нього змін оспорюваною Додатковою угодою; довів необхідність виконання робіт, що не були передбачені проєктно-кошторисною документацією, але не довів, що ця необхідність виникла в період після укладення Договору і до внесення до нього змін оспорюваною Додатковою угодою.
Висновком експерта підтверджується, що зі змісту Календарного графіку виконання робіт вбачається трудомісткість виконання робіт по об'єкту дослідження, з урахуванням трудомісткості долучених додаткових робіт - 23,466 тис.люд.год, зі змісту кошторисної документації - 23,19174 тис.люд.год, що свідчить про зміну трудомісткості у бік збільшення, у зв'язку з долученням додаткових робіт.
Під час розгляду справи відповідачі не навели обґрунтування об'єктивної необхідності встановлення строку виконання робіт тривалістю 5 місяців і 2 дні (з 08.07.2024 до 10.12.2024) для виконання робіт трудомісткістю 23,466 тис.люд.год за умови, що для виконання робіт трудомісткістю 23,19174 тис.люд.год Договором був передбачений строк тривалістю 24 дні (з 08.07.2024 до 31.07.2024).
Суд додатково зазначає, що погоджується з відповідачем-2 у тому, що закон не містить чіткого переліку документів, якими має підтверджуватися виникнення обставин, з якими пункт 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" пов'язує можливість внесення змін до істотних умов Договору про закупівлю, але вказує, що такі документи мають надавати можливість установити виникнення таких обставин після укладення договору та до внесення змін до нього.
Крім того, необхідність надання стороною Договору підтверджувальних документів іншій стороні, крім письмового звернення, прямо передбачена підпунктом 3 підпункту 6.8 пункту 12.5 Договору.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні у справі докази на предмет їхньої вірогідності, дійшов висновку, що обставини, які спричинили більш тривалий строк виконання робіт за Договором, ніж було ним початково передбачено, скоріше існували, аніж не існували, але виникли вони НЕ в період після 08.07.2024 і до 30.07.2024 (в період після укладання Договору і до внесення до нього змін), а поза межами такого періоду.
Наведені у відзиві посилання відповідача-2 на власні накази від 08.07.2024 № 14 "Про дії працівників під час сигналу про повітряну тривогу" та від 16.07.2024 № 15 "Про увільнення від роботи на час проходження медичного огляду" (для проходження ВЛК) суд не приймає, оскільки воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022, тобто задовго до укладення Договору.
З урахуванням усього вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність виникнення обставин, які зумовили більший строк виконання робіт, саме в період після 08.07.2024 і до 30.07.2024 (тобто в період після укладання Договору і до внесення до нього змін).
Відповідач-2 не довів, що після укладення Договору відбулася істотна зміна обставин, передбачена статтею 652 Цивільного кодексу України, на яку посилався у відзиві.
За такого суд дійшов висновку, що Додаткова угода не відповідає вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей, оскільки за цими нормами обов'язковою умовою для внесення змін до договору про закупівлю є не лише як таке існування певних обставин, а саме факт їх виникнення після укладення договору і, відповідно, до внесення до нього змін.
Зазначене є підставою недійсності Додаткової угоди, передбаченою статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Додатковою угодою порушений інтерес держави (який збігається з інтересом територіальної громади), що полягає у правильному застосуванні учасниками правовідносин у сфері публічних закупівель законодавства з публічних закупівель під час виконання відповідних договорів (продовження строку виконання зобов'язань за договорами лише у передбачених законодавством випадках) та своєчасності виконання робіт за договорами про закупівлю, які фінансуються з місцевого бюджету.
Частини перша та друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначає, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Пункт 4 частини другої зазначеної статті визначає такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення.
За змістом статей 203, 215 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Невідповідність Додаткової угоди вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей є підставою її недійсності.
Згідно з частиною першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За змістом висновків постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас суд має визначитися із ефективністю такого способу.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, серед іншого, вказала, що вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурор подав позов, з'ясувати, як будуть відновлені права держави як позивача.
Вимога про визнання правочину недійсним у цій справі заявлена без вимог про застосування наслідків недійсності, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України.
Прокурор заявив вимогу про стягнення штрафних санкцій (неустойки), зокрема штрафу і пені (стаття 230 Господарського кодексу України, чинна на момент виникнення спірних правовідносин; стаття 549 Цивільного кодексу України).
Прокурор, обґрунтовуючи обраний ним спосіб захисту - визнання недійсним правочину (Додаткової угоди) та стягнення з відповідача-2 (підрядника за Договором) штрафних санкцій, зазначає, що, у зв'язку з недійсністю Додаткової угоди, якою продовжений строк виконання робіт за Договором, роботи є такими, що виконані з порушенням установленого Договором строку, тобто несвоєчасно, тому є підстави для стягнення з підрядника (відповідача-2) штрафних санкцій (пені, штрафу) за відповідне прострочення.
Прокурор також вказує, що інтереси держави, територіальної громади також полягають в отриманні надходжень від штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за Договором, оскільки фінансування робіт здійснене за рахунок коштів місцевого бюджету, а відповідно до пункту 39 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Суд погоджується з прокурором у тому, що визнання недійсною Додаткової угоди про збільшення строку виконання робіт за Договором до 10.12.2024 відновлює становище, яке існувало до її укладення, зокрема зумовлює необхідність застосування пункту 5.2 Договору в його первісній редакції, що передбачав виконання робіт до 31.07.2024.
Як установив суд, роботи за Договором здані за актами виконаних робіт від 09.08.2024, 19.09.2024, 08.10.2024, 15.10.2024, 07.11.2024, 23.12.2024, тобто після 31.07.2024, що свідчить про виконання робіт з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.2 Договору у первісній редакції.
Згідно з пунктом 3 частини першою статті 611 Цивільного кодексу України, до правових наслідків порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як зазначено вище за текстом цього рішення, у статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов'язання: договором або законом може встановлюватися відповідальність боржника незалежно від його вини. Але, якщо інше не передбачене договором або законом, відповідальність за порушення зобов'язання настає за наявності вини порушника.
За частиною першою, другою статті 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
У пункті 5.3 Договору передбачено, що при несвоєчасному, за вини Підрядника, початку виконання робіт Підрядник несе відповідальність згідно з чинним законодавством та умов цього Договору підряду.
Пункт 10.2 Договору (на який прокурор посилається в позові як на підставу для стягнення штрафних санкцій) передбачає, що разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Інший розмір пені передбачений пунктом 10.6 Договором, який у цій справі незастосовний, оскільки підставою позову в частині стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) зазначений саме пункт 10.2 Договору (т. 1, а.с. 15).
Крім того, положення пункту 10.2 Договору кореспондуються з нормами частини другої статті 231 Господарського кодексу України, чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Прокурор нарахував пеню і штраф за період з 01.08.2024 до 23.12.2024 на повну вартість робіт за Договором.
Суд не погодився з відповідним розрахунком, виходячи з такого.
Додатковою угодою до Договору строк виконання робіт був продовжений до 10.12.2024.
За частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 Велика Палата Верховного Суду вказала, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Договір є виконаним до закінчення строку його дії (до 31.12.2024), що підтверджується актами виконаних робіт. Зокрема, останній акт виконаних робіт підписаний 23.12.2024.
Під час виконання Договору Додаткова угода недійсною не визнавалася.
Додатковою угодою була оформлена двостороння домовленість замовника робіт і підрядника про збільшення строку виконання робіт за Договором понад 31.07.2024 (до 10.12.2024).
Станом на дату виконання робіт діяла презумпція правомірності Додаткової угоди як правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Виконання підрядником робіт за Договором у період з 01.08.2024 до 10.12.2024 відбувалося під час дії презумпції правомірності двосторонньо підписаної Додаткової угоди (якою строк виконання робіт був продовжений до 10.12.2024).
Зазначене виключає вину відповідача-2 (підрядника) у несвоєчасному виконанні робіт за період з 01.08.2024 до 10.12.2024.
Відсутність вини підрядника виключає застосування до нього такого виду відповідальності, як сплата штрафних санкцій (неустойки) за період з 01.08.2024 до 10.12.2024.
Одночасно, як установив суд, 23.12.2024 підрядник здав замовнику виконані роботи за актами за грудень № 6 та № 7 (т. 2, а.с. 104-137) на суму виконаних робіт 4 725 134,80 грн та 877 174,24 грн відповідно, всього - на суму 5 602 309,04 грн.
Відсутність своєї вини у несвоєчасному виконанні робіт у період з 11.12.2024 до 22.12.2024, вжиття в цей період усіх залежних від підрядника заходів щодо належного виконання зобов'язання відповідач-2 не довів, причин прострочення не повідомив.
За розрахунком суду, обчислена відповідно до пункту 10.2 Договору пеня за несвоєчасне виконання робіт становить 67 227,72 грн:
5 602 309,04 (сумарна вартість робіт за актами виконаних робіт за грудень 2024 року № 6 та № 7) х 0,1 % (розмір пені за один день прострочення за пунктом 10.2 Договору) = 5 602,31 грн;
5 602,31 грн х 12 (кількість днів прострочення з 11.12.2024 до 22.12.2024) = = 67 227,72 грн.
Оскільки період з 11.12.2024 до 22.12.2024 налічує менш як 30 днів, відсутні підстави для стягнення штрафу.
Суд не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій (пені) у спірних правовідносинах, ураховуючи таке.
Відповідач-2 посилався на Додаткову угоду, якою був збільшений строк виконання робіт до 10.12.2024, але не повідомив і не довів причин здачі робіт за актами за грудень 2024 року № 6 та № 7 23.12.2024 (після 10.12.2024) не наводив аргументів на користь зменшення пені, не подавав до суду доказів його майнового становища, не обґрунтовував, що стягнення пені за період з 11.12.2024 до 22.12.2024 становить для нього надмірний тягар.
Розмір пені в сумі 67 227,72 грн більш як у 83 рази є меншим за суму несвоєчасно виконаних робіт, з якої пеня обчислена (5 602 309,04 грн).
Суд ураховує, що за умовами пункту 1.1 Договору відповідач-1 як замовник доручив, а відповідач-2 як підрядник зобов'язався своїми силами і засобами забезпечити проведення робіт по об'єкту капітального ремонту та облаштування споруди цивільного захисту (укриття) КЗ "Компаніївський ліцей" Компаніївської селищної ради.
Захисні споруди цивільного захисту - це інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період; захисні споруди поділяються на сховища та протирадіаційні укриття, є основним засобом колективного захисту населення.
Захисні споруди цивільного захисту, розташовані у будівлях закладів освіти, можуть використовуватись усіма мешканцями міста, що свідчить про необхідність вчасного закінчення ремонту в таких укриттях задля забезпечення безпеки учнів, працівників закладів освіти та інтересів усіх мешканців територіальної громади в умовах воєнного стану.
Своєчасний капітальний ремонт захисних споруд, безумовно, становить суспільний інтерес, а несвоєчасне виконання таких робіт такому інтересу не відповідає.
Несвоєчасність виконання робіт за договором підряду має наслідком сплату штрафних санкцій (пені).
Стягнення пені у сумі 67 227,72 грн відповідає вимогам законодавства та умовам Договору підряду, є логічним наслідком виконання робіт з порушенням установленого строку, не залежить від наявності збитків і в цій ситуації є належним та пропорційним способом захисту права, порушеного несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань.
Суд дійшов переконання про стягнення штрафних санкцій (пені) в дохід місцевого бюджету з огляду на таке.
Статутом відповідача-1 підтверджується, що замовник закупівлі є комунальною установою, засновником якого є Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області; головним розпорядником коштів відповідача-1 є Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області; фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності відповідача-1 здійснюється за рахунок бюджетів різного рівня та інших не заборонених законодавством джерел.
Фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету Компаніївської територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
За пунктом 15 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ - це надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Вичерпний перелік видів власних надходжень бюджетних установ передбачений у статті 13 Бюджетного кодексу України, яка надходжень від сплати штрафних санкцій за укладеними ними договорами не передбачає.
Натомість, згідно з пунктом 39 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
Отже, з відповідача-2 в дохід місцевого бюджету Компаніївської територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області належить стягнути штрафні санкції (пеню) у розмірі 67 227,72 грн за несвоєчасне виконання робіт за Договором у період з 11.12.2024 до 22.12.2024.
У задоволенні позовних вимог у частині стягненні решти штрафних санкцій належить відмовити.
На підставі вищенаведеного позовну заяву належить задовольнити частково: визнати недійсною Додаткову угоду, стягнути з відповідача-2 в дохід місцевого бюджету штрафні санкції в сумі 67 227,72 грн, у стягненні решти штрафних санкцій - відмовити.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволення позову, судовий збір належить розподілити пропорційно задоволеним вимогам.
Судовий збір за позовну вимогу про визнання Додаткової угоди недійсною, звернуту до обох відповідачів, становить 3 028,00 грн, тому з кожного відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури належить стягнути по 1 514,00 грн.
Позовна вимога про стягнення штрафних санкцій звернута до відповідача-2. У зв'язку з частковим задоволенням цієї позовної вимоги, судовий збір покладається на відповідача-2 у сумі 1 008,42 грн. Усього з відповідача-2 на користь Кіровоградської обласної прокуратури належить стягнути 2 522,42 грн судового збору (1 008,42 + 1 514,00 = 2 522,42).
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду від 30.07.2024 № 1 до договору підряду від 08.07.2024 № 2, укладену між Комунальною установою "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" (25006, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд. 184, код ЄДРПОУ 24152128) штрафні санкції в розмірі 67 227,72 грн у дохід місцевого бюджету Компаніївської територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28400, Кропивницький район, Кіровоградська область, с. Компаніївка, вул. Паркова, буд. 4, код ЄДРПОУ 04364911).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Комунальної установи "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Компаніївка, вул. Шевченка, буд. 76а, код ЄДРПОУ 44045611) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, пр-т Європейський, 4, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" (25006, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд. 184, код ЄДРПОУ 24152128) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, пр-т Європейський, 4, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 2 522,42 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградської обласної прокуратури, Східного офісу Держаудитслужби, Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ", засобами поштового зв'язку Комунальній установі "Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти" Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Компаніївка, вул. Шевченка, буд. 76а).
Повне рішення складено 22.10.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна