ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/10375/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд"
про стягнення 496879,90 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без повідомлення (виклику) сторін.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" про стягнення 146401,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 03/02/25/01 від 03.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем в його електронному кабінеті 29.08.2025.
Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (покупець) укладено договір поставки № 03/02/25/01, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію на умовах, передбачених даним договором і відповідними додатковими угодами до договору. Кількість, якість, ціна товару вказується в додаткових угодах до договору, що є невід'ємною частиною договору.
Товар приймається згідно кількості, зазначеної у залізничній та/або товарнотранспортній накладній на Товар (п.1.4 договору).
Відповідно до п.2.1, 2.2 договору продавець здійснює поставку Товару в повному об'ємі на умовах: DAP (Франко-перевізник) згідно Інкотермс 2010, за винятком положень прямо передбачених цим Договором. Відвантаження Товару на транспортний засіб Покупця проводиться за рахунок Продавця. При поставці Товару Продавець зобов'язаний завантажити Товар на своєму складі в залізничний та/або автомобільний транспорт та доставити за адресою, що встановлюється в Додаткових угодах до Договору, своїми засобами і за власний рахунок. Витрати по транспортуванню Товару від складу Продавця до складу Покупця несе продавець. Строки поставки кожної партії Товару або її частини визначаються в Додаткових угодах до цього Договору з урахуванням умов цього Договору.
Обов'язок Постачальника щодо поставки Товару є виконаним у повному обсязі з моменту отримання Покупцем Товару документів визначених в п. 2.3. Договору. Право власності на Товар виникає у Покупця з моменту розвантаження Товару із залізничного та/або автомобільного транспорту на складі Продавця (п.2.5 Договору).
Відповідно до п.2.6, 2.7 Договору датою поставки Товару є дата фактичного отримання Товару Покупцем у місці поставки відповідно до п. 2.2. даного Договору, що зазначається в залізничній та/або товарно-транспортній накладній. Кількість Товару визначається згідно кількості, вказаної в залізничній та/або товарно-транспортній накладній на Товар при відвантаженні на складі Продавця.
Оплата вартості Товару проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України на підставі рахунку-фактури на оплату Товару шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Оплата вартості Товару проводиться Покупцем в термін, який встановлений у відповідній Додатковій угоді (п. 3.1, 3.2 Договору).
Згідно п. 7.6 договору він вступає в силу від дати його підписання сторонами та дії до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з даного договору.
Додатковою угодою № 1 від 03.02.2025 сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, що підлягає поставці. Порядок оплати: 21 календарний день після поставки товару.
Додатковою угодою № 2 від 03.03.2025 сторони обумовили термін поставки з 13.02.2025 по 13.04.2025.
В підтвердження обставин поставки товару за договором позивач долучив видаткові накладні: № 6 від 22.02.2025 на суму 550582,54 грн, № 7 від 23.02.2025 на суму 551371,34 грн, № 8 від 07.04.2025 на суму 566752,95 грн, № 9 від 07.04.2025 на суму 499704,93 грн. Загальна вартість поставленого згідно означених видаткових накладних товару становить 2168411,76 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.
Крім того поставка товару, вказаного у перелічених видаткових накладних також підтверджується товарно-транспортними накладними: № 6 від 22.02.2025, № 7 від 23.02.2025, № 8 від 07.04.2025, № 9 від 07.04.2025.
Як зазначає позивач, товар був частково оплачений відповідачем у сумі 2022010,15 грн, в підтвердження чого надає до матеріалів справи картку рахунку 361 за лютий - червень 2025 року.
Відповідач доказів оплати товару у більшому розмірі суду не надав, як і не заперечив та не спростував обставин, зазначених позивачем у позові. Про наслідки не подання відзиву, відповідач був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Внаслідок укладення договору поставки № 03/02/25/01 від 03.02.2025 між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно поданих до матеріалів справи видаткових накладних та товарно-транспортних накладних у період з 22.02.2025 по 07.04.2025 позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 2168411,76 грн
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.2.6 Договору датою поставки Товару є дата фактичного отримання Товару Покупцем у місці поставки відповідно до п. 2.2. даного Договору, що зазначається в залізничній та/або товарно-транспортній накладній.
Додатковою угодою № 1 від 03.02.2025 сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, що підлягає поставці. Порядок оплати: 21 календарний день після поставки товару.
Оскільки, остання поставка була здійснена 07.04.2025, станом на день прийняття рішення суду, строк оплати вартості всього товару є таким, що настав.
Як зазначив позивач у позові, відповідачем було частково оплачено вартість товару у сумі 2022010,15 грн.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже вартість отриманого та не оплаченого товару становить 146401,61 грн.
При цьому суд відзначає, що позивач помилково визначив вартість поставленого товару у сумі 2168411,77 грн, оскільки, первинними документами підтверджено поставку товару саме на суму 2168411,76 грн, а отже позов підлягає частковому задоволенню на суму 146401,61 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (03143, м. Київ, вулиця Метрологічна, буд. 14Б, ідентифікаційний код 40234919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" (88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вулиця Івана Франка, буд. 1Б/6, ідентифікаційний код 43370253) суму основного боргу у розмірі 146401 (сто сорок шість тисяч чотириста одна) грн 61 коп., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення суми основного у розмірі 0,01 грн - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко