ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/15868/24 (910/749/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11А. кім.400, код ЄДРПОУ 35758649)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (код ЄДРПОУ 41030047)
про стягнення 500 554, 60 грн.
В межах справи № 910/15868/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Тріада»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (код ЄДРПОУ 41030047)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Луценко Н.О. - представник
В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/15868/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Тріада» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2025.
До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення 500 554, 60 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
04.02.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18.02.2025 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
24.02.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.
28.03.2025 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про передачу матеріалів справи за підсудністю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2025 матеріали справи №910/749/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення 500 554, 60 грн. передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/15868/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво».
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2025 матеріали справи № 910/15868/24 (910/749/25) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва 19.05.2025 прийнято справу №910/749/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення 500 554, 60 грн. до розгляду в межах справи №910/15868/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво», постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 23.07.2025.
У судовому засіданні 23.07.2025 було оголошено перерву до 06.10.2025.
У судовому засіданні 06.10.2025 представник відповідача заявив про часткове визнання позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд
01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (далі - відповідач, генпідрядник) укладено Договір про виконання робіт №01/10/2018 (далі - договір).
Згідно із пунктом 1.1. договору генпідрядник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи на об'єкті будівництва.
Відповідно до пп.2.1.1. п.2.1. договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені п.1.1. договору в обсязі, якості та строки встановлені договором та/або додатково погоджені сторонами.
Генпідрядник зобов'язаний сплачувати підряднику плату за виконані роботи, в розмірі, порядку, передбачені цим договором (пп.2.3.1 п.2.3. договору).
Пунктом 5.1. договору визначено, що вартість робіт за цим договором за один календарний місяць є орієнтовною і складає 38 642,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 440,00 грн. та уточнюється щомісяця на підставі Довідок за ф.КБ-3 і Актів за ф.КБ-2в, складених сторонами відповідно до умов, зазначених в протоколі узгодження вартості робіт (додаток №1 до договору).
Згідно п.5.2. договору генпідрядник сплачує підряднику вартість робіт, виконаних за звітний місяць, не пізніше 3 (трьох) робочих днів після підписання наданих за цей місяць довідок за формою КБ-3 і актів за формою КБ-2в.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. (п.9.1 договору).
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач в повному обсязі та у визначені строки, здійснив повний комплекс робіт на об'єкті, передбачений умовами договору, за результатами якого було складено довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акти за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт: від 31.03.2019 на суму 37 867,20 грн. за березень 2019 року; від 30.04.2019 на суму 36 708, 00 грн. за квітень 2019 року; від 31.05.2019 на суму 38 253, 60 грн. за травень 2019 року; від 11.06.2019 на суму 34 776,00 грн за червень 2019 року.
Відповідач, в свою чергу, підписав зазначенні довідки та акти, а відтак і прийняв виконання робіт, однак зобов'язання за договором щодо оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 147 604,80 грн.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнає наявну заборгованість в розмірі 147 604,80 грн.
У зв'язку із невиконанням умов договору і, як наслідок, виникненням заборгованості, позивачем здійснювались досудові заходи врегулювання спору, а саме, на адресу відповідача надіслано лист №93 від 18.03.2024 з вимогою оплатити наявну заборгованість в розмірі 147 604,80 грн.
Листом за вих.№25/03/24-1 від 25.03.2024 позивач отримав відповідь відповідача, в якій останній зазначив, що підтверджує факт наявності заборгованості та просить відстрочити погашення заборгованості до закінчення військового стану та призупинення нарахування додаткових платежів та штрафних санкцій.
Позивач, в свою чергу, листом за вих.№120 від 04.02.2024 зазначив про неможливість відстрочення платежів, однак запропонував укласти договір реструктуризації заборгованості. Відповідач відповіді не надав.
В подальшому, позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих.№339 від 27.08.2024, в якій просив погасити наявну заборгованість за договором в розмірі 147 604,80 грн.
Відповідач зворотної відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не погасив.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 147 604,80 грн.
Аналізуючи викладене в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором про виконання робіт №01/10/2018 від 01.10.2018 у розмірі 147 604,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 24 455,00 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 95 084,32 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що за невиконання та/або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену договором та діючим законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 24 455,00 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 95 084,32 грн. також підлягають задоволенню
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 233 410,48 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6.3. договору за порушення строків оплати підрядникові вартості виконаних ним робіт генпідрядник сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та до втрати чинності 28.08.2025), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На думку позивача, положення п.6.3 договору щодо визначення порядку нарахування пені, не обмежується шестимісячним строком, визначеним ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Натомість, відповідач заперечує щодо нарахування позивачем пені в розмірі 233 410,48 грн. за період з 04.04.2019 по 19.11.2024 та наголошує на застосуванні шестимісячного строку, передбаченого положеннями ст.232 Господарського кодексу України. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 24 990,54 грн
В свою чергу, Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
Таким чином, суд погоджується з доводом відповідача та зазначає, що нарахування пені повинно здійснюватися в межах шестимісячного строку, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 24 990,54 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 381,86 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (01001, м. Київ, вул. Ольгинська, буд. 3; код ЄДРПОУ 34882504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11А. кім.400, код ЄДРПОУ 35758649) заборгованість в розмірі 147 604 (сто сорок сім тисяч шістсот чотири) грн. 80 коп., інфляційні втрати в розмірі 95 084 (дев'яносто п'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 32 коп., 3 % річних в розмірі 24 455 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 54 коп., судовий збір в розмірі 4 381 (чотири тисячі триста вісімдесят одна) грн. 86 коп.
3. В іншій частині позов залишити без задоволення.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.10.2025.
Суддя П.П. Чеберяк