ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
22.10.2025Справа № 910/11413/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання права забезпечення на частку у статутному капіталі товариства та звернення стягнення шляхом визнання права власності на 100% частки у статутному капіталі,
у справі
за первісним позовом ОСОБА_2
до гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1
про визнання недійсним договору та витребування частки у статутному капіталі,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до гр. Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про:
1) визнання недійсним удаваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГРА-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43888926) від 22.04.2024, укладеним між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , на виконання якого укладено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 22.04.2024, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом КМНО Горбенко Ю.Е., зареєстровано в реєстрі за № 207, 208;
2) витребування з володіння громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 на користь громадянина України ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГРА-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43888926), що становить 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 6 343 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11413/25, підготовче засідання призначено на 27.10.2025. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень; позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
17.10.2025 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка містить такі позовні вимоги:
1) визнати за ОСОБА_3 право забезпечення (застави/довірчої власності) на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43888926) до повного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики від 22.04.2024;
2) звернути стягнення на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43888926), як на предмет забезпечення виконання зобов'язання за договором позики від 22.04.2024 на користь ОСОБА_1 , визначивши наступний спосіб звернення стягнення: визнати право власності за ОСОБА_3 на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ», без визначення грошової суми до стягнення.
Відповідно до ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Дослідивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог щодо її оформлення, встановлених приписами 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за вказаним позовом заявлено дві вимоги немайнового характеру, із чим суд не може погодитись з огляду на таке.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 910/10254/22 Верховний Суд вказав наступне:
«Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.».
Таким чином, суд зазначає, що друга позовна вимога зустрічного позову про звернення стягнення на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ», як на предмет забезпечення виконання зобов'язання за договором позики від 22.04.2024 на користь ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на 100% частки у статутному капіталі вказаного товариства, є вимогою майнового характеру.
Незважаючи на те, що зустрічний позов за змістом є позовом, поданим на підтвердження права власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ», вказаний спір є майновим, оскільки така частка має грошовий вираз.
Отже, оскільки відповідно до матеріалів позову, вартість 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ» становить 6 343 500,00 грн, то відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» судовий збір за позовну вимогу про визнання права власності на частку складає 76 122,00 грн (6 343 500,00 грн * 1,5%) * 0,8).
Таким чином, разом із вимогою немайнового характеру про визнання права забезпечення (застави/довірчої власності) на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальності «ВАГРА-РЕНТ», позивач за зустрічним позовом мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 78 544,40 грн.
Проте, як вбачається з доданої до матеріалів зустрічного позову платіжної інструкції від 16.10.2025, судовий збір було сплачено у розмірі 6056,00 грн, що менше від необхідного.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем за зустрічним позовом не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене вище, зустрічна позовна заява залишається без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 72 488,40 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 22.10.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко