ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
20.10.2025справа № 910/10509/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/10509/25
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 19015984)
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, оформленого протоколом від 15.08.2025 №9 в частині питань 4 і 12 порядку денного,
за участю представників:
позивача - не з'вився;
відповідача - Лютка А.Ф. (ордер від 20.10.2025 серія АМ №1162377),
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (далі - Компанія) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, оформленого протоколом від 15.08.2025 №9, з таких питань порядку денного:
- «Розгляд звіту Наглядової ради Товариства за 2024 рік та прийняття рішення за наслідками його розгляду» в частині формулювання «Рішення прийняте» (питання 4);
- «Притягнення до майнової відповідальності колишнього голову наглядової ради ОСОБА_2 та членів наглядової ради ОСОБА_1 та ОСОБА_3 » в частині формулювання «Рішення прийняте» (питання 12).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 11.08.2025 відбулися дистанційні позачергові загальні збори акціонерів Компанії, акціонером і кінцевим бенефіціарним власником якого є позивачка;
- ОСОБА_1 на вказаних зборах, що зафіксовано лічильною комісією, брала участь у голосуванні як мажоритарний акціонер, який володіє 136 237 голосами, що становить понад 52,73% всіх голосуючих акцій, які брали участь у зборах; тобто, її голос є вирішальним при прийнятті рішень;
- підрахунок голосів на зборах здійснювала уповноважена лічильна комісія в особі представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Депозитарно-консалтингова компанія «Інтелект-Інвестментс»; за підсумками голосування лічильною комісією були складені та підписані окремі протоколи з кожного питання порядку денного (протоколи від 14.08.2025 №№ 1-14);
- згідно з офіційними протоколами лічильної комісії №4 та №12 рішення з питань порядку денного №4 «Розгляд звіту Наглядової ради Товариства за 2024 рік...» і №12 «Притягнення до майнової відповідальності колишнього голову наглядової ради...» не були прийняті, оскільки голоси розподілились таким чином: «проти» - 136 237, «за» - 122 019; в обох протоколах лічильною комісією чітко зазначено: «Рішення не прийняте»;
- проте 15.08.2025 головою зборів ОСОБА_4 та секретарем зборів ОСОБА_5 було складено та підписано фінальний протокол загальних зборів №9, до якого було протиправно внесено завідомо неправдиві відомості;
- так, до протоколу головою зборів ОСОБА_4 та секретарем зборів ОСОБА_5 , які діяли свідомо, умисно та за попередньою змовою групою осіб, було внесено завідомо неправдиві відомості; зокрема, всупереч даним протоколів лічильної комісії, у графах «проти» з питань 4 та 12 вони безпідставно вказали завідомо неправдиву кількість голосів - « 258» замість реальних « 136 237» голосів; крім того, вони внесли до протоколу інформацію про незаконне неврахування голосів «заінтересованих акціонерів» - дію, яка не ставилася на голосування, про яку не були обізнані акціонери та яка не була зафіксована лічильною комісією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
11.09.2025 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 05.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.10.2025.
У підготовче засідання 20.10.2025 з'явився представник відповідача; представник позивача не з'явився; про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, яке наявне у матеріалах справи; про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 20.10.2024 просив залишити позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Судом встановлено що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.10.2025; встановлено позивачу строки:
• для надання суду оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору - для огляду безпосередньо у засіданні;
• у п'ять днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку статті 166 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів направлення вказаних документів відповідачу;
- відповідно до частини п'ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- так, законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України;
- відповідно до пункту 2 частини другої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи;
- частиною шостою статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку; інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- з огляду на викладене судом здійснено запит на отримання інформації про наявність у ОСОБА_1. зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС);
- за результатами запиту судом встановлено, що у ОСОБА_1. наявна реєстрація в Електронному кабінеті в підсистемі Електронний суд в ЄСІТС;
- з урахуванням зазначеного ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі надіслана ОСОБА_1. до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд в ЄСІТС;
- відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси;
- якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення;
- відповідно до повідомлення про доставку електронного листа ОСОБА_1 отримала копію ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі №910/10509/25 17.09.2025 о 15 год. 20 хв.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Частиною першою статті 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 4 частини першої наведеної статті ГПК України можливо лише за наявності таких умов:
- документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач без поважних причин не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Тобто, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Вказана правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 зі справи №910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи №910/1615/16 і від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18.
Отже, позивач завчасно (17.09.2025) була належним чином повідомлена про дату, час та місце підготовчого засідання, проте у підготовче засідання 20.10.2025 не з'явилася; оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору - для огляду безпосередньо у засіданні позивачем не подав; клопотання про відкладення підготовчого засідання або ж розгляду справи без участі уповноваженого представника позивач не подав, як і не подав клопотання/заяви про проведення підготовчого засідання, призначеного на 20.10.2025 о 10 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/)
Тобто наведене свідчить про незацікавленість позивача у розгляді даної справи та прийнятті судом рішення по суті спору.
Згідно з частиною третьою статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, саме позивач який звернувся до суду із захистом свої порушених прав має бути зацікавлений у своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному вирішенні спору.
Відповідно до частини другої статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, з огляду на підстави залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, сплачена останньою сума судового збору поверненню не підлягає.
Частиною четвертою статті 226 ГПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Оскільки, позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду, то клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до іншого суду, подане суду 25.08.2025, та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подане суду 20.10.2025, не розглядалися судом.
Керуючись статтями 226, 233 - 235 ГПК України та статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва
1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 19015984) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, оформленого протоколом від 15.08.2025 №9 в частині питань 4 і 12 порядку денного.
2. Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набрала законної сили 20.10.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 22.10.2025.
Суддя Оксана Марченко