ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/12945/25
Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данькевича 8»
про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данькевича 8» про визнання недійсним рішення установчих зборів від 08.07.2025 та скасування державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Данькевича 8».
Згідно з пунктами 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Умовами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частин 1, 2 та 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що всі додатки, долучені до позовної заяви, окрім додатків № 3 та № 4 - копій паспорту та посвідчення інваліда позивача, надані в копіях, які не завірено.
У відповідності до пункту 5.26 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затверджених наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, чого позивачем зроблено не було.
Таким чином, зазначене порушення не дає суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", інші терміни в цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про поштовий зв'язок" та "Про платіжні послуги", інших актах законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок", розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Враховуючи, що позивачем направлено позовну заяву до суду засобами поштового зв'язку, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позивач мав долучити до позовної заяви докази надіслання її саме засобами поштового зв'язку.
Позивачем долучено до позовної заяви фіскальний чек від 15.10.2025, накладну від 15.10.2025 та опис вкладення від 15.10.2025, в якості доказів підтвердження направлення позивачем на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Дослідивши долучений опис вкладення, судом встановлено, що у переліку документів, направлених відповідачу, відсутня позовна заява від 15.10.2025.
З огляду на наведене, господарський суд встановив, що вищезазначені обставини свідчать про невиконання позивачем вимог приписів Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З наведених підстав позовна заява залишається без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до Господарського суду міста Києва:
- додатків до позовної заяви № 2, №№ 5 - 41 у копіях, завірених належним чином;
- доказу направлення на адресу відповідача позовної заяви від 15.10.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.Ю.Кирилюк